Lockheed U-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Lockheed U-2
Lockheed U-2
Тип висотний стратегічний розвідник
Розробник Кларенс «Келлі» Джонсон
Виробник Lockheed Skunk Works
Перший політ 1 серпня 1955
Початок експлуатації 1956
Статус на озброєнні ВПС США: 35
Основні експлуатанти Військово-повітряні сили США, ВПС Китайської Республіки

Lockheed U-2 — американський висотний літак-розвідник, розроблений під час Холодної війни. Активно використовувався для розвідувальних польотів над СРСР, країнами Варшавського договору та Кубою наприкінці 1950 — на початку 1960 років.

Історія[ред.ред. код]

У 1953 році ВПС США оголосили тендер на розробку розвідувального літака з польотною висотою до 21,3 тисячі метрів і бойовим радіусом в 2,8 тисячі кілометрів. Висота польоту визначались обмеженнями радянських систем радіолокації. Запрошення до участі в конкурсі отримали компанії Bell Aircraft, Martin Aircraft, Fairchild Engine and Airplane, Lockheed Aircraft Corporation. Skunk Works, підрозділ Lockheed Aircraft Corporation запропонував полегшений варіант літака без шасі, без озброєння і з довгим, як у планера, крилом. Прототип літака отримав назву CL-282, був оснащений реактивним двигуном J73 від винищувача F-104 Starfighter і здійснив перший політ на початку 1954 року, піднявшись на висоту 21,3 тисячі метрів.

В середині 1954 року ВПС США відмовились від замовлення, але розробкою зацікавились в ЦРУ, яке не мало власних розвідувальних літаків. У березні 1955 року ЦРУ за 22,5 мільйона доларів замовили розробку і виробництво 20 розвідувальних літаків U-2 на базі CL-282.

У 1955 р. перший прототип нового літака-розвідника компанії Lockheed — Локхід U-2, який було розроблено та збудовано в умовах суворої секретності, піднявся в повітря. Він мав високі льотні характеристики, які забезпечували йому можливість польотів на великій висоті та з великою дальністю, які з'явилися результатом гарних двигунів та вдалим компонуванням літака. В якості силової установки використовувався двигун Pratt & Whitney J57 з переробленою системою подачі палива, крило літака з великим подовженням (як у планера) дозволяло збільшувати дальність польоту за рахунок перемикання двигуна на польотний малий газ і планування на довгі дистанції.

Призначений для роботи на висотах понад 20 км, де його виявлення та перехоплення були малоймовірні, літак U-2 був оснащений великою кількістю пристроїв для збору даних. Розвідувальні польоти над країнами Східної Європи почалися 20 червня, а перший політ над СРСР був здійснено 4 липня 1956. Те, що розвідник U-2 все ж залишався вразливим для систем радянських ППО, було продемонстровано 1 травня 1960 р., коли під час чергового польоту над Радянським Союзом цей літак був збитий ракетою класу «земля-повітря». Це був останній політ U-2 над СРСР[джерело не вказано 767 днів]. Всього над територією СРСР було виконано 24 розвідувальних польоту літаків U-2. Тим не менш, цінність літака U-2 була підтверджена в 1962 р., коли ці літаки виявили підготовку стартових позицій балістичних ракет на Кубі.

Після збиття літака Паверса в СРСР була зроблена спроба скопіювати U-2. Проектуванням машини, що отримала позначення С-13, займалося ОКБ Берієва. Роботи над нею були припинені в травні 1962 року[1].

Сучасні модифікації «U-2S» і «TU-2S» досі перебувають на озброєнні ВПС США. Передбачається, що вони будуть виведені з експлуатації до 2023 року. 4 березня 2014 року, в представленому проекті військового бюджету на 2015 фінансовий рік запропоновано провести повне списання U-2 «Dragon Lady». На момент прийняття рішення альтернативи U-2 не існувало, вартість льотної години складала $32 тис.[2].

Модифікації[ред.ред. код]

  • U-2A— базовий варіант з двигуном J57-P-37A, побудовано 48 літаків
  • U-2B— двомісний варіант з двигуном J57-P-31; побудовано 5 літаків
  • U-2C— покращений одномісний варіант з двигуном J75-P-13 і зміненими повітрозабірниками
  • U-2D— покращений двомісний навчальний варіант
  • U-2CT— покращений двомісний навчальний варіант, перебудований з U-2D із зміненим розташуванням крісел; відомо про 6 збудованих літаків такого типу;
  • U-2G— варіант U-2A з посиленим шасі, посадковим гаком та спойлерами; переобладнано три літаки
  • U-2R— збільшений варіант U-2C з підкильовим контейнерами та збільшеним запасом палива; побудовано 12 машин
  • U-2RT— покращений двомісний навчальний варіант U-2R; побудована одна машина такого типу;
  • U-2EPX— морський розвідувальний варіант моделі U-2R для ВМС США; побудовано 2 примірники
  • WU-2— варіант для проведення атмосферних та метеорологічних досліджень;
  • TR-1A— новий тактичний варіант моделі TR, побудований на базі U-2R з радаром бічного огляду, оновленою авіонікою та поліпшеним обладнанням РЕБ; побудовано 33 екземпляра
  • TR-1B— новий двомісний навчальний літак для навчання пілотів TR-1A; побудовано 2 машини
  • ER-2— одномісний варіант для дослідження за програмою НАСА;
  • U-2S— нове позначення моделі TR-1A; оновлений двигун, поліпшена розвідувальна апаратура, додана ​​система GPS; переобладнана 31 машина;
  • TU-2S — нове позначення двомісного навчального варіанта TR-1B з поліпшеним двигуном; переобладнано 4 машини.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

З метою зменшення польотної маси літак оснащений всього двома стійками шасі (за схемою двоколісного велосипеда), а на зльоті крила підтримуються додатковими стійками, які після відриву від ЗПС скидаються. При посадці одне з крил спирається безпосередньо на бетон ЗПС через титанову лижу. Зліт і посадка здійснюються з супроводом спортивними автокарами.

Модель U-2A U-2R TR-1 U-2S
Перший політ (рік) 1955 1967 1981 1994
Екіпаж (чол.) 1 (2 в навчальному варіанті) 1 (2 в навчальному варіанті) 1 (2 в навчальному варіанті) 1 (2 в навчальному варіанті)
Площа крила (м ²) ? 92,9 ? ?
Довжина (м) 15,09 19,2 19,2 19,2
Висота (м) 4,9 4,9 4,9 4,9
Розмах крила (м) 24,38 31,4 31,4 31,4
Вага пустого (кг) 5 310 6 760 7 260 7 260
Максимальна злітна вага (кг) 7 260 18 600 18 600 18 600
Тип двигунів P&W J57-P-37A P&W J75-P-13B P&W J75-P-13B GE F-118-101
Кількість двигунів (шт) 1 1 1 1
Тяга (кН) 50,7 77 77 86
Максимальна швидкість (км/год) 850 821 797 ≈ 805
Швидкість відриву (км/год) ? ? ? ?
Посадочна швидкість (км/год) ? ? ? ?
Розбіг (м) ? ? ? ?
Пробіг (м) ? ? ? ?
Бойовий радіус дії (км) 3 500 5 600 6 400 7 400
Максимальна льотна дальність (км) ? 17 700 ? ?
Практична стеля (м) 21 336 [3] 21 336 21 336 21 336
Динамічна стеля (м) ? 26 800 ? ?
Тривалість польоту (год) 6,5 7,5 12 >10
Тривалість польоту з ППБ (год) ? ? ? ?
Побудовано (кількість) 30
всі модернізовані до більш пізніх моделей та списані до квітня 1989 року
16 U2B
15 U-2R
всі модернізовані до більш пізніх моделей
25 TR-1A
2 TR-1B
2 ER-1
32 бойових у строю
4 учбових

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]