Lockheed U-2
| Lockheed U-2 | |
|---|---|
| Тип | висотний стратегічний розвідник |
| Розробник | Кларенс «Келлі» Джонсон |
| Виробник | Lockheed Skunk Works |
| Перший політ | 1 серпня 1955 |
| Початок експлуатації | 1956 |
| Статус | на озброєнні ВПС США: 35 |
| Основні експлуатанти | Військово-повітряні сили США, ВПС Китайської Республіки |
Lockheed U-2 — американський висотний літак-розвідник, розроблений під час Холодної війни. Активно використовувався для розвідувальних польотів над СРСР, країнами Варшавського договору та Кубою наприкінці 1950 — на початку 1960 років.
Зміст |
Історія [ред.]
У 1955 р. в повітря піднявся перший прототип нового літака-розвідника компанії Lockheed — Локхід U-2, який було розроблено та збудовано в умовах суворої секретності. Він мав високі льотні характеристики, які забезпечували йому можливість польотів на великій висоті та з великою дальністю, які з'явилися результатом гарних двигунів та вдалим компонуванням літака. В якості силової установки використовувався двигун Pratt & Whitney J57 з переробленою системою подачі палива, крило літака з великим подовженням (як у планера) дозволяло збільшувати дальність польоту за рахунок перемикання двигуна на польотний малий газ і планування на довгі дистанції.
Призначений для роботи на висотах понад 20 км, де його виявлення та перехоплення були малоймовірні, літак U-2 був оснащений великою кількістю пристроїв для збору даних. Розвідувальні польоти над країнами Східної Європи почалися 20 червня, а перший політ над СРСР був здійснено 4 липня 1956. Те, що розвідник U-2 все ж залишався вразливим для систем радянських ППО, було продемонстровано 1 травня 1960 р., коли під час чергового польоту над Радянським Союзом цей літак був збитий ракетою класу «земля-повітря». Це був останній політ U-2 над СРСР[джерело не вказано 213 днів]. Всього над територією СРСР було виконано 24 розвідувальних польоту літаків U-2. Тим не менш, цінність літака U-2 була підтверджена в 1962 р., коли ці літаки виявили підготовку стартових позицій балістичних ракет на Кубі.
Сучасні модифікації «U-2S» і «TU-2S» досі перебувають на озброєнні ВПС США. Передбачається, що вони будуть виведені з експлуатації до 2023 року. Триває розробка наступних поколінь радарів Astor, призначених для установки на літаках-розвідниках.
Після збиття літака Пауерса в небі СРСР була зроблена спроба скопіювати U-2. Проектуванням машини, що отримала позначення С-13, займалося ОКБ Берієва. Роботи над нею були припинені в травні 1962 року.[1]
Модифікації [ред.]
- U-2A— базовий варіант з двигуном J57-P-37A, побудовано 48 літаків
- U-2B— двомісний варіант з двигуном J57-P-31; побудовано 5 літаків
- U-2C— покращений одномісний варіант з двигуном J75-P-13 і зміненими повітрозабірниками
- U-2D— покращений двомісний навчальний варіант
- U-2CT— покращений двомісний навчальний варіант, перебудований з U-2D із зміненим розташуванням крісел; відомо про 6 збудованих літаків такого типу;
- U-2G— варіант U-2A з посиленим шасі, посадковим гаком та спойлерами; переобладнано три літаки
- U-2R— збільшений варіант U-2C з підкильовим контейнерами та збільшеним запасом палива; побудовано 12 машин
- U-2RT— покращений двомісний навчальний варіант U-2R; побудована одна машина такого типу;
- U-2EPX— морський розвідувальний варіант моделі U-2R для ВМС США; побудовано 2 примірники
- WU-2— варіант для проведення атмосферних та метеорологічних досліджень;
- TR-1A— новий тактичний варіант моделі TR, побудований на базі U-2R з радаром бічного огляду, оновленою авіонікою та поліпшеним обладнанням РЕБ; побудовано 33 екземпляра
- TR-1B— новий двомісний навчальний літак для навчання пілотів TR-1A; побудовано 2 машини
- ER-2— одномісний варіант для дослідження за програмою НАСА;
- U-2S— нове позначення моделі TR-1A; оновлений двигун, поліпшена розвідувальна апаратура, додана система GPS; переобладнана 31 машина;
- TU-2S — нове позначення двомісного навчального варіанта TR-1B з поліпшеним двигуном; переобладнано 4 машини.
Тактико-технічні характеристики [ред.]
| Модель | U-2A | U-2R | TR-1 | U-2S |
|---|---|---|---|---|
| Перший політ (рік) | 1955 | 1967 | 1981 | 1994 |
| Екіпаж (чол.) | 1 (2 в навчальному варіанті) | 1 (2 в навчальному варіанті) | 1 (2 в навчальному варіанті) | 1 (2 в навчальному варіанті) |
| Площа крила (м ²) | ? | 92,9 | ? | ? |
| Довжина (м) | 15,09 | 19,2 | 19,2 | 19,2 |
| Висота (м) | 4,9 | 4,9 | 4,9 | 4,9 |
| Розмах крила (м) | 24,38 | 31,4 | 31,4 | 31,4 |
| Вага пустого (кг) | 5 310 | 6 760 | 7 260 | 7 260 |
| Максимальна злітна вага (кг) | 7 260 | 18 600 | 18 600 | 18 600 |
| Тип двигунів | P&W J57-P-37A | P&W J75-P-13B | P&W J75-P-13B | GE F-118-101 |
| Кількість двигунів (шт) | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Тяга (кН) | 50,7 | 77 | 77 | 86 |
| Максимальна швидкість (км/год) | 850 | 821 | 797 | ≈ 805 |
| Швидкість відриву (км/год) | ? | ? | ? | ? |
| Посадочна швидкість (км/год) | ? | ? | ? | ? |
| Розбіг (м) | ? | ? | ? | ? |
| Пробіг (м) | ? | ? | ? | ? |
| Бойовий радіус дії (км) | 3 500 | 5 600 | 6 400 | 7 400 |
| Максимальна льотна дальність (км) | ? | 17 700 | ? | ? |
| Практична стеля (м) | 21 336 [2] | 21 336 | 21 336 | 21 336 |
| Динамічна стеля (м) | ? | 26 800 | ? | ? |
| Тривалість польоту (год) | 6,5 | 7,5 | 12 | >10 |
| Тривалість польоту з ППБ (год) | ? | ? | ? | ? |
| Побудовано (кількість) | 30 всі модернізовані до більш пізніх моделей та списані до квітня 1989 року |
16 U2B 15 U-2R всі модернізовані до більш пізніх моделей |
25 TR-1A 2 TR-1B 2 ER-1 |
32 бойових у строю 4 учбових |
Джерела [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Lockheed U-2 |
- U-2 на авіабазі Beale 39°08′47″ пн. ш. 121°25′58″ зх. д. / 39.1466472° пн. ш. 121.4327861° зх. д.
- (рос.)U-2 на airwar.ru
- (рос.)Как сбили Фрэнсиса Пауэрса

