Lycalopex griseus
| Lycalopex griseus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Lycalopex griseus Gray, 1837 |
||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Lycalopex griseus |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Pseudalopex griseus | ||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Lycalopex griseus (Зорро сірий[1] або Чілла[2]) — вид родини псових роду Lycalopex (зорро).
Зміст |
Поширення [ред.]
Мешкає в степах, пампасах, чагарникових місцевостях Чилі та Аргентини, ввезений на Фолклендські острови. Як правило, вони населяють рівнини і невисокі гори, але, як повідомляється, досягають 3500—4000 м над рівнем моря. Lycalopex griseus нечутливі до дуже різних кліматичних режимів, маючи діапазон поширення від помітно спекотних і сухий областях, таких як прибережна пустеля Атакама на півночі Чилі (менше 10 мм середньорічної кількості опадів, 22 °C — середньорічна температура) до вологих регіонів помірного лісу Вальдівіан (2000 мм — середньорічна кількість опадів, 12 °C — середньорічна температура) і холодної Вогняної Землі (близько 400 мм — середня річна кількість опадів, 7 °C — середньорічна температура). [2]
Морфологія [ред.]
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 80—92 см, вага: 2,5—4,0 кг.
Опис. Хутро строкате сіре; нижні частини тіла блідо-сірі, голова рудувата, з білими цяточками. Ноги світло-коричневі з непримітними темно-коричневими або кремовими смугами. Хвіст довгий і пухнастий з чорним кінчиком. На підборідді чорна пляма. Вуха великі. [3]
Поведінка [ред.]
Всеїдні, живляться гризунами, птахами, ящірками, жабами, комахами та фруктами. Біологією схожий на кульпео.[3]
Загрози та охорона [ред.]
Головною загрозою для Чілли є комерційне мисливство. На вид полюють за його шкуру в Аргентині й Чилі. Присутній у щонайменше шістьох охоронних територіях на центральному заході Аргентини. У Чилі вид присутній на 30 природоохоронних територіях.[2]
Виноски [ред.]
- ↑ Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference, Vol. 1 — JHU Press, 2005, p. 580
- ↑ а б в Веб-сайт МСОП
- ↑ а б Sharon R. Chester A wildlife guide to Chile: continental Chile, Chilean Antarctica, Easter Island, Juan Fernández Archipelago — Princeton University Press, 2008, p. 299
