M-84

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
M-84 VS.jpg

Сербський М-84

Танк М-84
Загальні дані
класифікація Основний бойовий танк
модифікація М-84
Виробництво та застосування
країна-виробник Югославія Югославія
розробник ЮНА
компанія-виробник завод «Джуро Джакович»
роки виробництва 1984 - 1991
кількість виробів, од. 652
роки експлуатації 1985 – донині
модифікації див. варіанти
основні країни-оператори Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина,
Хорватія Хорватія,
Кувейт Кувейт,
Сербія Сербія,
Словенія Словенія,
Македонія Македонія
війни Війна в затоці
Югославські війни
UNMIK
Основні параметри
бойова маса, т 41,5 т.
екіпаж, осіб 3 (командир, водій і навідник)
довжина, мм 9,53
ширина, мм 3,57
висота, мм 2,19
кліренс, мм 100 мм
Броня
тип броні протиснарядна комбінована;
композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом.
  лоб башти, мм/град. 250 мм
  борт башти, мм/град. 120 мм
  дах башти, мм/град. 30-60 мм
Озброєння
основне озброєння гладкоствольна гармата
калібр, марка та тип гармати 125 мм, 2A46
скорострільність, постр/хв. 8
дальність стрільби, км 9,4
боєкомплект гармати 42
додаткове озброєння спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см ³
потужність двигуна, к.с. (кВт) 1000 к.с. (750 кВ)
пальне D2, 1190 + 400 л.
підвіска торсійна
швидкість по шосе, км/год. 68 км/год
швидкість по перетятій місцевості, км/год. 35-45 км/год
питома потужність, к.с./т 24,10 к.с./тонна
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,83 кг/см ²
допустимий нахил 25°
подоланний підйом, ° 30°
подоланна стінка, м 0,85 м
подоланний рів, м 2,8 м
подоланний брід, м 1,2 м
засоби зв'язку R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км)

M-84югославський основний бойовий танк 2-го покоління. М-84 перебуває на озброєнні в Боснії і Герцеговині, Кувейті, Македонії, Словенії, Сербії та Хорватії.

Розробка і виробництво[ред.ред. код]

У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проектуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 конячок. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено ​​на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.

У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:

Наприкінці 1980-х рр. започатковано проект заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв’язку з розпадом Югославії, проект Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проект відомий як проект хорватського бойового танка М-95 Degman. М-95 Degman все ще перебуває на стадії дослідного зразка.

Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.

Останній сербський варіант M-84 це М-84AS, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.

Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х років перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейтом було обрано турецький ASELSAN. [1]

Варіанти[ред.ред. код]

  • M-84.
  • M-84A.
  • M-84AB.
  • M-84ABK.
  • M-84ABN.
  • M-84AI.
  • M-84AB1.
  • M-84A4 Sniper.
  • M-90 Vihor.
  • M-84A4.
  • M-95 Degman.
  • M-2001.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]