MANET

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

MANET (англ. Mobile Ad hoc Network) - бездротові децентралізовані самоорганізовані мережі з мобільних пристроїв. Кожен такий пристрій може незалежно пересуватися в будь-яких напрямках, і, як наслідок, часто розривати і встановлювати з'єднання c сусідами.

Основні особливості[ред.ред. код]

Самоорганізовані мережі MANET володіють наступними перевагами над бездротовими мережами традиційної архітектури:

  • можливість передачі даних на великі відстані без збільшення потужності передавача;
  • стійкість до змін в інфраструктурі мережі;
  • можливість швидкої реконфігурації в умовах несприятливих ​​завад;
  • простота і висока швидкість розгортання;

Бездротові мережі, побудовані на базі мобільних пристроїв, мають ряд особливостей:

  • мобільність вузлів веде до додаткового підвищення динамічності топології мережі, так як до можливості обриву зв'язку через перешкоди або включення / виключення вузла додається ймовірність його переміщення;
  • запас джерел живлення мобільних вузлів може бути обмежений, у зв'язку з чим при проектуванні апаратних засобів і протоколів необхідно враховувати ще й енергоспоживання (особливо це стосується сенсорних мереж).

Основні проблеми MANET[ред.ред. код]

Можна виділити декілька класів проблем:

  • проблема забезпечення завадостійкості;
  • проблема забезпечення безпеки переданих даних;
  • проблема загальної пропускної здатності мереж;
  • проблема ефективності застосовуваних методів маршрутизації

Методи маршрутизації[ред.ред. код]

Для маршрутизації на мережевому рівні використовуються спеціальні протоколи, орієнтовані на динамічні мережі:

  • реактивні: AODV, DSR та ін
  • проактивні: OLSR та ін

Перевагу одному або іншому виду протоколів може бути віддано тільки з урахуванням обстановки і швидкостей руху абонентів. Наприклад, для автомобільної версії MANET VANET має сенс використовувати реактивні протоколи.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]