MMPI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мінесо́тський багатопро́фільний опи́тувальник особи́стості, також відомий, як Мінесо́тський багатопро́фільний особи́стісний опи́тувальник і ММРІ (англ. The Minnesota Multiphasic Personality Inventory) створений психологом Старком Гатавеєм (Хатауей) і психіатром Мак-Кінлі в 1940 році[1].

Адаптація MMPI була проведена в СРСР в 60-роках XX ст. в Інституті ім. В. Н. Бехтерева Ф. Б. Березіним і M.П. Мірошниковим[2].

Існує скорочений варіант MMPI — «Міні-мульт», що розроблений шведським психологом Кинканнон і має свою адаптацію російською мовою — СМОЛ зроблену В. П. Зайцевим і В. Н. Козюлею[3].

Аналізує приховані індивідуальні тенденції та психопатологічні переживання. Опитувальник складається із трьох оціночних і десяти клінічних шкал. Кожна шкала здатна виявити як психологічні особливості, так і психопатологічні симптоми та синдроми. Умовною межею являється рівень 70Т[4].

Теоретичні основи[ред.ред. код]

Власної теоретичної основи MMPI не має. Для складання тверджень автори використовували скарги хворих, опису симптоматики тих чи інших психічних захворювань у клінічних рекомендаціях (класифікація психічних захворювань, запропонована Е. Крепеліном), і раніше розроблені опитувальники. Спочатку твердження були пред'явлені значній групі здорових людей, що дозволило визначити їх нормативні показники. Потім ці показники були зіставлені з даними, отриманими при обстеженні різних клінічних груп. Так були відібрані твердження, які достовірно диференціювали здорових і кожну з вивчених груп хворих. Ці твердження об'єднали в шкали, названі відповідно до клінічної групи, по якій та чи інша шкала була валідованою[5].

Структура MMPI[ред.ред. код]

MMPI складається із 566 питань, що утворюють 10 основних діагностичних шкал. На кожне з тверджень досліджувані (особи у віці від 16 років і старше з коефіцієнтом не нижче 80) повинні дати відповідь: «вірно», «невірно», «не можу сказати». Відповідь, що співпадає з «ключем», оцінюється в один бал[5].

  • Перша клінічна шкала (невротичного надконтролю / іпохондричності) дозволяє уточнювати такі особистісні якості як схильність до контролю своїх емоцій, орієнтування в поведінці на традиції, загально-прийняті норми, гіперсоціальність установок. При перевищенні рівня 70 Т шкала вказує на фіксацію уваги людини на внутрішніх відчуттях, схильність до перебільшення важкості свого стану, іпохондричність.
  • Друга шкала (депресії) відображує пониження настрою, песимістичність, засмучення власним становищем, бажання відійти від вирішення складних життєвих ситуацій. Перевищення рівня 70 Т може говорити про клінічно виражену депресію з почуттям смутку, безперспективності, суїцидними думками та намірами.
  • Третя шкала (емоційна лабільність / істерія) вказує на вираженість нестійкості фону настрою, схильності до драматизації подій, чутливості. При показниках цієї шкали вище 70 Т можна відмітити істеричні риси поведінки: демонстративність, егоцентризм, екзальтованість, інфантильність.
  • За четвертою шкалою (соціальної дезадаптації / психопатії) можливе виявлення і підтвердження таких рис як схильність до імпульсивності, конфліктності, недостатність об'єктивних обставин та орієнтація на бажання, а не на реальність. Показник вище 70 Т демонструє ознаки соціальної дезадаптації, конфліктність, агресивність, виражену імпульсивність та втрату контролю за власною поведінкою.
  • П'ята шкала (маскулінності / фемінності) вказує на вираженість якостей, притаманних тій чи іншій статі.
  • Шоста шкала (афективної ригідності / параної) реєструє такі якості, як застрягання на негативних переживаннях, образливості, схильність до прямоти в спілкуванні, практичність, догматизм. Зашкалення за 70 Т може бути підозрілим у відношенні формування у людини надцінних або безглуздих ідей з почуттям власного пригнічення, ворожості зі сторони оточуючих.
  • Сьома шкала (тривоги / психостенії) демонструє вираженість психостенічних рис характеру, тривожності, схильності до нав'язливих ідей, а при підвищенні 70 Т може вказувати на дезорганізацію поведінки внаслідок цих особливостей.
  • Восьма шкала (індивідуальності / аутизму / шизофренії) відображає такі особистісні якості, як: своєрідність ієрархії цінностей, відмежованість від оточуючих, індивідуальність, важкість в спілкуванні. Перевищення рівня 70 Т може вказувати на виражену дезорганізацію поведінки, зниження реалістичності, схильність до аутичного типу мислення.
  • За дев'ятою шкалою (оптимізму / гіпоманії).
  • За десятою (інтро-екстроверсії) можлива оцінка таких даних якостей, як в рамках психологічних особливостей, так і при психічній патології[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. 2-е изд. — СПб.: Питер, 2009. — 384 с.: ил. — (Серия «Учебник для вузов»).
  2. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина: В 2 т. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. — Т. 1 — 312 с.: ил.
  3. Міні-мульт. Описание.
  4. а б Мінесотський багатопрофільний опитувальник особистості (ММРІ)
  5. а б «Описание, история создания MMPI». Архів оригіналу за 2012-05-15.