Machtergreifung

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Виступ Гітлера 30 січня 1933 з нагоди приведення до присяги
Меморіал жертвам 1933 року в Берліні. Кількість пластин відповідає 96 знищеним націонал-соціалістами депутатів рейхстагу після їх приходу до влади

Machtergreifung — німецьке слово, яке означає «захоплення влади». Часто використовується як назва періоду в історії Німеччини, який позначив поступове захоплення націонал-соціалістичною партією Німеччини (нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei, NSDAP) влади в демократичній Веймарській республіці. Поворотний момент надійшов 30 січня 1933 року, коли Гітлер за результатами виборів в Рейхстаг був приведений до присяги в ролі канцлера Німеччини. Прихід націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером до влади в Німеччині ознаменував кінець Веймарської республіки і початок епохи Третього рейху із заміною демократичного ладу на диктатуру.

Ставши 30 січня 1933 року канцлером, Гітлер швидко знищив всю опозицію та можливих суперників і встановив одноосібну владу фюрера (нім. führer, вождь), який вважався понад усіма законами і слово якого саме було законом. Тільки кілька найбільш наближених до нього посадовців мали відносну автономність, і вели міжусобну боротьбу за вплив і підтримку фюрера.[1] У розпалі Великої депресії, нацистському уряду вдалося відновити процвітання і покінчити з масовим безробіттям, завдяки потужним військовим витратам і змішаній економіці, яка поєднувала засоби вільного ринку і планової економіки.[2] Також відбувалися активні громадські роботи, включаючи будівництво автобанів. Все це призвело до стрімкого росту популярності режиму.

Підконтрольні Генріху Гіммлеру секретна поліція (Gestapo) та Schutzstaffel (СС) знищили ліберальну, соціалістичну та комуністичну опозицію, переслідували і знищували євреїв та контролювали суспільство, яке було повністю охоплене нацистською пропагандою, якою опікувався Йозеф Геббельс. Освіта, мистецтво та засоби масової інформації були під повним контролем NSDAP, яка пропагувала унікальність німецького народу, приналежність його до арійської раси. Антисемітизм став державною політикою і пропагувався у всіх соціальних інститутах, починаючи з організації німецької молоді Hitler-Jugend, членство в якій було обов'язковим. Освіта приділяла велику увагу расовій біології та фізичному вихованню. Йозеф Геббельс використовував кінематограф, масові виступи, радіо та промови для маніпуляції суспільною думкою.[3] Літні Олімпійські ігри 1936 року, які пройшли в Німеччині, дозволили представити режим світові.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Anthony McElligott; Tim Kirk; Ian Kershaw (2003). Working Towards the Führer: Essays in Honour of Sir Ian Kershaw. Manchester U.P. с. 6. 
  2. Robert O. Paxton; Julie Hessler (2011). Europe in the Twentieth Century. Cengage. с. 286. 
  3. Peter Watson (2002). Modern Mind: An Intellectual History of the 20th Century. HarperCollins. с. 328. 

Література[ред.ред. код]

  • Richard J. Evans: Das Dritte Reich — Aufstieg, München 2004, ISBN 3-421-05652-8
  • Norbert Frei: Machtergreifung. Anmerkungen zu einem historischen Begriff. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. (VfZ) 31/1983, S. 136–145
  • Gotthard Jasper: Die gescheiterte Zähmung. Wege zur Machtergreifung Hitlers 1930–1934. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1986 (Neue Historische Bibliothek), ISBN 3-518-11270-8

Посилання[ред.ред. код]