Markdown

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Markdown» (вимова: маркдаун) — полегшена мова розмітки даних, яку створено з ухилом на прочитність та зручність в публікації з подальшим перетворенням її на structurally valid XHTML (або HTML). Чимало ідей для мови позичено з існуючих домовленостей у розмітці тексту в електроних листах. Першу реалізацію Markdown написано Грубером на Perl, але з часом з'явились багато реалізацій від сторонніх розробників (див. нижче). Реалізація на Perl росповсюджується за ліцензією BSD. Реализації Markdown різними мовами программування включені (або наявні в якості плагинів) у чисельні системи керування вмістом.

Такі сайти як GitHub , reddit та Stack Overflow використовують Markdown для полегшення обговорень між користувачами.[1][2][3]

Приклади синтаксису[ред.ред. код]

Цей опис не є вичерпним переліком Markdown синтаксису, та у багатьох випадках для досягнення певного ефекту існує декілька стилів синтаксису. Дивись повний синтаксис Markdown для докладнішої інформації. Літери, які Markdown однозначно визначає як команди форматування можуть бути екрановані бекслешем; наприклад, вираз '\*' виведе зірочку, а не означатиме початку проміжку виділеного тексту. Також Markdown не перетворює текст з "сирим" XHTML елементом блокового рівня; Це дозволяє включати секції XHTML у джерело Markdown документа, обернувши їх в XHTML теги блокового рівня.

Заголовки[ред.ред. код]

HTML заголовки створюються розміщенням числа "решіток" перед текстом заголовка відповідно до баженого рівня (HTML підтримує 6 рівнів озаглавлення), наприклад:

# заголовок першого рівня

#### заголовок четвертого рівня

Перші два рівні озаглавлення також мають альтернативний синтаксис:

Заголовок першого рівня
=======================

Заголовок другого рівня
-----------------------

Параграфи[ред.ред. код]

Параграф є одним чи декількома послідовними рядками тексту, які розділяються одним чи декількома пустими рядками. Звичайні параграфи не повинні мати відступи або табуляцію:

Це параграф. Він містить два речення.

Це інший параграф. Він також містить два речення.

Список[ред.ред. код]

* Пункт в маркованому (ненумерованому) списку
    * Підпункт, відділений 4 пробілами
* Інший пункт в маркованому списку
1. Пункт в нумерованому списку
    1.1. Підпункт, відділений 4 пробілами
2. Інший пункт в нумерованому списку

Виділений текст[ред.ред. код]

*emphasis*  або  _emphasis_  (тобто нахил)
**сильне виділення**  або  __сильне виділення__ (тобто напівжирний)

Код[ред.ред. код]

Для включення коду (відформатованого в моноширинний шрифт), ви можете або оточити вбудований код зворотніми лапками (`), як текст з `деяким кодом` всередині, або відділити декілька рядків кода щонайменше чотирма пробілами, як тут:

    перший рядок кода
    другий рядок кода
    третій рядок кода

Останній варіант за допомогою пробілів дозволяє зберігати і показувати синтаксис Markdown.

Кінець рядка[ред.ред. код]

Якщо ви хочете вставити закінчення рядка Markdown, закінчіть рядок з щонайменше двома пробілами.

Наприклад:

def show_results space space
end

Результат:

def show_results
end

Ви також можете використати два пустих рядка. Наприклад:

sentence A

sentence B

Результат:

sentence A
sentence B

Цитати[ред.ред. код]

> "Весь цей абзац тексту буде поміщений у HTML blockquote елемент.
Blockquote елементи змінюються в залежності від потреби/пристрою виводу.
Ви можете обернути довільний текст за власним смаком, та воно перетвориться
на єдиний blockquote елемент."

Приклад вище перетвориться на такий HTML:

<blockquote><p>Весь цей абзац тексту буде поміщений у HTML blockquote елемент.
 Blockquote елементи змінюються в залежності від потреби/пристрою виводу.
 Ви можете обернути довільний текст за власним смаком, та воно перетвориться
 на єдиний blockquote елемент.</p></blockquote>

Зовнішні посилання[ред.ред. код]

Посилання можуть бути вбудованими:

[текст посилання](посилання.адреси.тут)
Наприклад: [Markdown](http://en.wikipedia.com/wiki/Markdown)

Також посилання можуть бути розміщені у примітках поза параграфом. Приклад:

[текст посилання][linkref]

створить посилання якщо додати примітку (як показано нижче) поза параграфом (або в кінці документу):

[linkref]: link.address.here "link title here"

Зображення[ред.ред. код]

Зображення мають схожий із посиланнями синтаксис з попереднім знаком оклику.

[Alt text](/path/to/img.jpg)

Або:

[Alt text](/path/to/img.jpg "Optional title")

Як і посилання, зображення також мають примітковий стиль синтаксису

[Alt text][id]

з пізнім посиланням в документі, яке визначає URL розміщення.

[id]: url/to/image  "Optional title attribute"

Горизонтальні правила[ред.ред. код]

Горизонтальні правила створені розміщенням трьох або більшим дефісів, зірочок, або підкресленням в рядку самостійно. Ви можете використовувати пробіли між дефісами чи зірочками. Кожен з наведених нижче рядків створить горизонтальну лінію:

* * *
***
*****
- - -
---------------------------------------

Редактори[ред.ред. код]

Хоча Markdown є полегшеною мовою розмітки яку лекго читати та редагувати звичайними текстовими редакторами, існують спеціально розроблені редактори які дозволяють попередньо переглядати зі стилями. Є безліч таких редакторів, які наявні для всіх головних платформ. Існує плагін підсвітки синтаксису для markdown вбудований у gedit та vim.

Реалізації[ред.ред. код]

Реалізації Markdown існують для багатьох різних фреймворків, платформ та мов.

  • Система документації джерельних текстів Doxygen підтримує Markdown з додатковими можливостями .
  • RStudio, IDE для R підтримує C++ обгортку функцій для реалізації markdown sundown.[4]
  • IntelliJ IDEA, IDE для Java, підтримує Markdown плагін[5][6]
  • MultiMarkdown Формат та програма з ширшим синтаксисом та можливостями експорту, ніж в традиційного Markdown.

Існує багато іншого відкритого програмного забезпечення реалізації Markdown, доступного в мережі.

Дивися також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]