Marrella

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Marrella splendens
Скам'янілість марелли
Скам'янілість марелли
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Marrellomorpha
Ряд: Marrellida Raymond, 1935
Рід: Marrella Walcott, 1912
Вид: Marrella splendens
Біноміальна назва
Marrella splendens
Walcott, 1912
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category: Marrella splendens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Marrella splendens
Marrella splendens — скам'янілість з сланців Берджес

Marrella splendens — вид вимерлих членистоногих, відомих за рештками зі сланців Берджес — відкладень середнього кембрійського періоду, розташованих в Канаді, в провінції Британська Колумбія. Невелика придонна істота. Одна з найпоширеніших тварин з тих сланців.

Історія вивчення[ред.ред. код]

Маррелла була першою скам'янілістю, знайденою Чарлзом Дуліттлом Уолкоттом у Бургеських сланцях. Це сталося в 1909 р.[1]. Уолкотт охарактеризував марреллу як «мереживного краба» і відніс її до трилобітів, але зазначив, що вона для них досить нетипова. Потім вона була віднесена до класу Trilobitoidea в науковій праці « Трактат з палеонтології безхребетних» (англ. Treatise on Invertebrate Palaeontology). В 1971 р. Гаррі Уїттінгтон здійснив ретельний переопис тварини і, на основі її ніг, зябер і головних придатків дійшов висновку, що це був не трилобіт, не хеліцерове, не ракоподібне[2].

Маррелла — один з декількох унікальних схожих на артропод організмів з цієї знаменитої геологічної формації, ідентифікованих фахівцями. Іншими такими істотами є опабінія і Yohoia. Незвичайні і різноманітні властивості цих створінь на момент їх відкриття були просто фантастичними, а самі ж скам'янілості допомогли з'ясувати, що м'якотіла фауна сланців Берджес була більш складною і різноманітною, ніж очікувалося раніше[3].

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Реконструкція прижиттєвого вигляду маррелли

Маррелла була невеличкою тваринкою, досягаючи лише 10 мм в довжину і 12 мм в ширину[4]. Вона мала дві пари загнутих бічних (латеральних) шипів і ще дві пари великих, спрямованих назад шипів на головному щиті[4][5]. На протилежному боці голови були дві пари вусиків . Вусики однієї пари були довгими і широкими, а іншої — коротшими, але міцнішими. Тіло маррелли складалося з 24-26 сегментів, кожен з яких мав пару розгалужених придатків. Нижнє відгалуження кожного придатка було ногою для ходьби, а верхнє — довгою перистої форми зяброю. Наприкінці тораксу містився крихітний, схожий на гудзик, тельсон. Залишається неясним, яким чином фоссилізувалися голова і шипи, в яких не було мінеральних речовин. Для трилобіта у маррелли було занадто багато вусиків, занадто мало так званих головних, або цефалічних, ніг і занадто мало члеників у кінцівках. У неї не було трьох пар ніг позаду рота, що є характерною ознакою ракоподібних . Кінцівки маррелл теж дуже відрізняються від таких у ракоподібних.

При аналізі скам'янілостей фахівці виявили мікроскопічний візерунок, що є фактично дифракційною ґраткою. Це свідчить про те, що за життя маррелла мала яскраве, барвисте тіло, що переливалося всіма кольорами веселки[6]. На задньому, а іноді і на передньому кінці скам'янілостей маррелл часто спостерігається темна пляма[7] — ймовірно, сліди рідини, що утворилася при розкладі[5].

Палеоекологія[ред.ред. код]

Припускається, що маррелла була бентосним (тобто придонним) морським падальщиком і харчувалася детритом та іншими органічними частками і рештками[2]. Одна виняткова скам'янілість показує тварину в момент линьки (екдизіса)[8].

Таксономія[ред.ред. код]

Експонат Музею Редпат, Монреаль.

Марреллу вважають членистоногим з стем-групи, іншими словами, вона має предка, спільного з більшістю сучасних представників даного класу. Незважаючи на свою схожість з трилобітами, вона близька до них не більше, ніж до будь-якої іншої групи членистоногих.

Місця і вік знахідок[ред.ред. код]

Маррелла — скам'янілість, яка найбільш часто зустрічається в сланцях Берджес[9], скам'янілості даної істоти були знайдені в формації Стівена (англ. Stephen Formation)[4], пачці Walcott Quarry (англ. Walcott Quarry Member)[5]. Більшість екземплярів знайшли в так званому «похованні маррелл» (англ. Marrella bed), тонкому ярусі, але вони дуже поширені і в місці оголення сланців. Всього було виявлено понад 25 тис. примірників[8]; 5028 з них знайшли в так званому «пласті філоподов», де вони становлять 9,56% від загального числа скам'янілостей[10]. Мешкала ця істота на нашій планеті приблизно 520 млн років тому[4], протягом марджуманського віку (англ. Marjuman Stage) середньокембрійської епохи[5].

Маррелломорфи — схожі з марреллою організми — широко розповсюджені в інших покладах кембрійського періоду, іноді їх навіть знаходять у відкладеннях девону[11].

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gould, Stephen Jay (2000). Wonderful Life: Burgess Shale and the Nature of History. Vintage Books. с. 108. ISBN 978-0-09-927345-5. OCLC 45316756.  Також OCLC 44058853.
  2. а б Whittington, H. B. (1971). «Redescription of Marrella splendens (Trilobitoidea) from the Burgess Shale, Middle Cambrian, British Columbia». Bulletin – Geological Survey of Canada 209 (Geological Survey of Canada). с. 1–24. 
  3. Gould, Stephen Jay (2000). Wonderful Life: Burgess Shale and the Nature of History. Vintage Books. с. 173. ISBN 978-0-09-927345-5. OCLC 45316756.  Також OCLC 44058853
  4. а б в г Marrella splendens на fossilmuseum.net
  5. а б в г Marrella splendens — стаття і фотографія скам'янілості [1]
  6. Parker, A. R. (1998). «Colour in Burgess Shale animals and the effect of light on evolution in the Cambrian». Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences 265 (1400). с. 967–972. doi:10.1098/rspb.1998.0385. 
  7. Whittington, H.B. (1978). The Lobopod Animal Aysheaia pedunculata Walcott, Middle Cambrian, Burgess Shale, British Columbia. Phil. Trans. R. Soc. Lond. B 284 (1000): 165–197. 1978RSPTB.284.. 165W. 10.1098/rstb.1978.0061
  8. а б García-Bellido D. C., Collins D. H. (2004). «Moulting arthropod caught in the act». Nature 429 (6987). с. 40. Bibcode:2004Natur.429...40G. doi:10.1038/429040a. PMID 15129272. 
  9. Bottjer, David J.; Etter, Walter; Hagadorn, James W.; Tang, Carol M. (2002). Exceptional Fossil Preservation: A Unique View on the Evolution of Marine Life. Columbia University Press. с. 70. ISBN 978-0-231-10255-1. OCLC 47650949. 
  10. Caron J.-B.; Jackson D.A. Taphonomy of the Greater Phyllopod Bed community, Burgess Shale // PALAIOS. — 2006. — Vol. 21, No 5. P. 451–465.
  11. Derek J. Siveter, Richard A. Fortey, Mark D. Sutton, Derek E.G Briggs and David J. Siveter (2007). «A Silurian 'marrellomorph' arthropod». Proc. R. Soc. B 274 (1623). с. 2223–2229. doi:10.1098/rspb.2007.0712.