Master of Puppets

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Master of Puppets
Обкладинка альбому «Master of Puppets» (Metallica, 1986)
Студійний альбом Metallica
Дата випуску 24 лютого 1986
Записаний 1 вересня — 27 грудня 1985 на Sweet Silence Studios в Копенгагені, Данія[1]
Жанр Треш-метал
Тривалість 54:46
Лейбл Elektra Records
Продюсери Metallica, Флемінг Расмуссен
Країна США США
Хронологія Metallica
Ride the Lightning
(1984)
Master of Puppets
(1986)
...And Justice for All
(1988)

Master of Puppets — третій студійний альбом американського треш-метал гурту Metallica. Він був випущений 24 лютого 1986 року і є останнім альбомом гурту з бас-гітаристом Кліффом Бертоном, який загинув в аварії в Швеції під час гастролей на підтримку альбому. Альбом досяг 29 позиції в чарті Billboard 200.

Підгрунтя[ред.ред. код]

Звукозаписні сесії були призначені на вересень, темпи популярності гурту тільки росли. 17 серпня вони виступили перед сімидесятитисячним натовпом фанатів на знаменитому британському метал-фестивалі «Monsters Of Rock» в «Castle Donington». Гурт виступив між двома глем-метал гуртами — «Ratt» і «Bon Jovi»[2][3][4]. Такий недоречний порядок проходження гуртів не сподобався ні «Metallica», ні фанатам,

« Якщо ви прийшли сюди заради спандекса, нафарбованих очей і слів «О, крихітко» в кожній пісні, то ви не за адресою, матір вашу!  »

— Джеймс Хетфілд[2]

Через два тижні «Metallica» виступила в Окленді, Каліфорнія, на фестивалі «Day On The Green» перед дев'яноста тисячами глядачів. Виступ включав стандартний сет-лист плюс пісню «Am I Evil?», що стала обов'язковим елементом концертної програми, і було записано на відео, яке через пару років з'явилося в прокаті.

Запис[ред.ред. код]

На наступний день після виступу на фестивалі Day On The Green Ларс полетів до Копенгагена, де почав записувати ударні партії для наступного альбому. Інші учасники гурту приєдналися кілька днів пізніше[5][6].

« Взагалі-то ми збиралися спочатку записуватися в Лос-Анджелесі, але, протестувавши, напевно, 20-25 різних американських студій, ми зрозуміли, що жодна з них не йде ні в яке порівняння з "Sweet Silence". До того ж, ми були дуже задоволені 'Ride The Lightning' і хотіли знову створити собі такі ж умови для роботи. Та і взагалі, по-моєму, це одна з найкращих студій світу  »

— Ларс Ульріх

Однак через два тижні роботи Metallica були змушені перерватися на пару днів і вилетіти в Німеччину. Вони були запрошені на перший фестиваль, що проводиться німецьким журналом "Metal Hammer"[6]. Відбулася ця акція 14 вересня в місті Лореляй.

Відгуки критиків[ред.ред. код]

Master of Puppets отримав захоплені відгуки від музичних критиків[7]. У сучасному огляду, Тім Холмс з журналу Rolling Stone стверджував, що гурт переглянув хеві-метал з технічною майстерністю і тонкощами вони показують на альбомі, який він описав як «звук глобальної параної». Журнал Kerrang! писав, що Master of Puppets «остаточно поставить Metallica у вищу лігу, де вони належать»[8]. Грег Кот з Chicago Tribune пише, що пісні були гурту найбільш інтенсивні у цей момент, незважаючи на схильність до «прогресивної тенденції Rush». Адріен Бегранд з PopMatters похвалив продюсування як «металеву версію стіни звука Філа Спектора» і вважає, що жоден з наступних альбомів Metallica не міг відповідати його пристрасній та інтенсивній музичній якості[9].

Схвалення[ред.ред. код]

Master of Puppets був включений до кількох списків найкращих альбомів. В 2003 році альбом посів 167 місце в списку Rolling Stone «500 найкращих альбомів усіх часів»[10]. Альбом був включений до книги Роберта Даймері 1001 альбом, який ви повинні почути, перш ніж помрете[11].

Список композицій[ред.ред. код]

Автор слів Джеймс Хетфілд

# Назва Автор музики Тривалість
1. «Battery»   Джеймс Хетфілд, Ларс Ульріх 5:10
2. «Master of Puppets»   Хетфілд, Ульріх, Кліфф Бертон, Кірк Хаммет 8:35
3. «The Thing That Should Not Be»   Хетфілд, Ульріх, Хаммет 6:36
4. «Welcome Home (Sanitarium)»   Хетфілд, Ульріх, Хаммет 6:27
5. «Disposable Heroes»   Хетфілд, Ульріх, Хаммет 8:16
6. «Leper Messiah»   Хетфілд, Ульріх 5:40
7. «Orion» (Instrumental) Хетфілд, Ульріх, Бертон 8:27
8. «Damage, Inc.»   Хетфілд, Ульріх, Бертон, Хаммет 5:32
54:53

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Metallica in 1985». Metallica. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-06-20. 
  2. а б «Metallica: History – 1985-86» (англійською). I Like That.com. Архів оригіналу за 2013-07-14. 
  3. Stephen Thomas Erlewine. «((( Bon Jovi > Biography )))» (англійською). Allmusic. Архів оригіналу за 2013-07-14. 
  4. Stephen Thomas Erlewine i Greg Prato. «((( Ratt > Biography )))» (англійською). All Music Guide. Архів оригіналу за 2013-07-14. 
  5. «Metallica > Band > Timeline 1985 Events» (англійською). Metallica.com. Архів оригіналу за 2013-07-14. 
  6. а б «Info – History» (англійською). All Metallica.com. 
  7. Macdonald, 2010, p. 236
  8. Wall, 2011, p. 309
  9. Begrand, Adrien. (2002-09-12). «Metallica: Master of Puppets». PoPmatters. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-01.  (англ.)
  10. «500 Greatest Albums of All Time». Rolling Stone. Архів оригіналу за 2013-08-14. Процитовано 2013-08-01.  (англ.)
  11. McIver, Joel (2005). У Dimery, Robert. 1001 Albums You Must Hear Before You Die (вид. 1st). Universe Publishing. с. 548. ISBN 978-0-7893-1371-3.  (англ.)
  12. Kaufman, Gil (2006-06-26). «Metallica Put Catalog On iTunes — Quietly». MTV. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2012-04-11.