Mauser M.1918

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маузер М.1918
Musee-de-lArmee-IMG 1006.jpg
Тип: Протитанкова рушниця
Походження: Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Історія служби
Термін використання 1918—1940
Війни Перша світова війна
Листопадова революція
Локальні війни
Друга світова війна
Історія виробництва:
Розроблено 1918
Виробник «Mauser-Werke» A.G.
Кількість 15 800 одиниць
Характеристики
Маса 17,7 кг (без патрона)
Довжина 1680 мм
Довжина ствола, мм: 983 мм
Тип боєприпасу 13,2×92SR
Механізм Поздовжньо-ковзкий затвор
Дульна швидкість початкова — 913 м/с
Прицільна дальність 500 метрів
Тип боєпостачання Однозарядний
Приціл Відкритий регульований

Маузер М.1918 (Mauser T-gewehr, Tankgewehr M 1918, 13-мм протитанкова рушниця Маузер М.1918; також на жаргоні — «Слоняча рушниця»[1]) — німецька протитанкова рушниця, калібру 13,2 мм кінця Великої війни. Перша у світі протитанкова рушниця (ПТР), була аналогом піхотної гвинтівки Mauser 98 зразка 1898, тільки без магазину для патронів та значно масивнішою.

Історія створення та використання[ред.ред. код]

Вимушена вести бій проти танків, німецька піхота потребувала простого та мобільного засобу боротьби з ними. 27 листопада 1917[2] фірма «Маузер» отримала замовлення на проектування ПТР під спеціальний бронебійний T-Patrone калібру 13 мм, створений магдебурзькою фірмою «Polte»[Вн. 1]. Через шість днів на розгляд німецького Генерального штабу був представлений перший проект рушниці, а 21 січня 1918 нова зброя була продемонстрована армійському командуванню. Після проведення військових випробувань прийнято на озброєння під індексом «13-мм протитанкова рушниця Маузер М.1918». У травні освоєно серійне виробництво. За п'ять місяців 1918 було виготовлено 15 800 одиниць, при плані у 30 тис. Загалом на фронт надійшло 4632 цих ПТР.

Бойове застосування[ред.ред. код]

Масоване постачання у війська почалося в травні 1918[3], проте перше бойове застосування сталося у березні[4]. Спочатку на батальйон припадала одна рушниця, але згодом кожна рота повинна була мати її на озброєнні. Німцями рушниця застосовувалась на Західному фронті проти британських і французьких танків аж до закінчення бойових дій[5].

Оскільки бронепробиття[Вн. 2] рушниці залишало бажати кращого, рекомендувалося вести вогонь по танках з дистанції не більше 100 метрів та по певним місцям бронетехніки, а саме місцям розташування агрегатів, боєприпасів та екіпажу. Для поліпшення стійкості при стрільбі рушниця встановлювалася на сошки від кулемета MG 08/15. Відсутність тактичних прийомів використання ПТР та сильна віддача перешкоджали точній стрільбі. Все це не дозволяло Маузеру М.1918 стати ефективним засобом протитанкової оборони. На рахунку бійців озброєних Маузером М.1918, виявилося всього сім французьких танків[6].

Станом на 1932 рік Рейхсвер мав на озброєнні 1074 одиниці цих ПТР[7]. У період між війнами використовувалась у локальних збройних конфліктах та на початку Другої світової війни, під час вторгнення Німеччини у Польщу[1].

Тактико-технічні характеристики та особливості протитанкової рушниці[ред.ред. код]

13,2×92SR (праворуч) у порівнянні з .303 British

ТТХ[ред.ред. код]

Характерні особливості конструкції[ред.ред. код]

Новозеландські солдати з трофейною M.1918, Франція, Перша світова. Через великі розміри на солдатському жаргоні звалася «Слонячею рушницею»

Недоліки конструкції[ред.ред. код]

  • Велика віддача[Вн. 3] примушувала стрільців мінятися після декількох пострілів
  • Низька швидкість стрільби
  • Малий ресурс ствола

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. 13,2×92SR патрон мав латунну пляшкову гільзу з пологим скатом довжиною 92 мм, виступаючу закраїну з проточкою і містив заряд нітроцелюлозного пороху масою 13 г. Загострена, з конічною донною частиною куля масою 62,5 г, складалася з біметалевої оболонки, свинцевої сорочки і сталевого загартованого осердя
  2. Бронепробиття — максимальна товщина в мм пробиття однорідної сталевої перепони артилерійськими снарядами різних типів, що використовують кумулятивний ефект, або ефект ударного ядра
  3. Віддача зброї — рух зброї в бік, зворотний пострілу

Примітки[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Музейні фото Маузер М.1918

Джерела та література[ред.ред. код]