McDonnell Douglas F-15 Eagle
| McDonnell Douglas F-15 Eagle МакДоннел-Дуглас F-15 «Ігл» |
|
|---|---|
| McDonnell Douglas F-15 Eagle | |
| Призначення: | винищувач |
| Перший політ: | 27 липня 1972 |
| Прийнятий на озброєння: | 9 січня 1976 |
| На озброєнні у: | |
| Історія виробництва | |
| Всього збудовано: | 1500[1] |
| Вартість одиниці: | F-15A/B: US $ 27,9 мільйона (1998) F-15C/D: US $ 29,9 мільйона (1998) |
| Модифікації: | F-15E Strike Eagle F-15SE Silent Eagle |
| Характеристики | |
| Екіпаж: | 1 чол. |
| Максимальна швидкість (МШ): | 2660 км/г |
| МШ біля землі: | 1480 км/г |
| МШ на висоті: | 2660 км/г |
| Бойовий радіус: | 1967 км |
| Практична стеля: | 18 300 м |
| Швидкопідйомність: | 210 м/с |
| Розміри | |
| Довжина: | 19,44 м |
| Висота: | 5,63 м |
| Розмах крил: | 13 м |
| Площа крил: | 56,6 м² |
| Маса | |
| Пустий: | 12 700 кг |
| Споряджений: | 20 240 кг |
| Силова установка | |
| Двигуни: | 2 ТРДФ Pratt & Whitney F100-PW-100,-220,-229. |
| Тяга (потужність): | 2× 6655 кгс |
| Тяга форсажна: | 2 × 10810 кгс |
| Озброєння | |
| Гарматне озброєння: | 1×20 мм, М61А-1 Vulcan |
| Боєзапас: | 940 |
| Кількість точок підвіски: | 11 |
| Маса підвісних елементів: | 7300 кг |
| Підвісне озброєння | AIM-7, AIM-9, AIM-120 AMRAAM, вільнопадні, касетні бомби, запалювальні бомби |
Макдоннел-Дуглас[2]F-15 «Ігл» (англ. McDonnell Douglas F-15 Eagle) — американський всепогодний тактичний винищувач четвертого покоління. Призначений для завоювання переваги в повітрі. Прийнятий на озброєння в 1976 році.
Винищувачі F-15 застосовувалися на Близькому Сході, в Перській затоці, Югославії та Лівії.
Зміст |
Історія[ред.]
Дослідження зі створення винищувача F-15 почалися в США в листопаді 1965 року, у вересні 1968 року командування американських ВПС направило пропозиції фірмам про висунення конкурсних проектів. Перед американськими фахівцями було поставлено завдання розробки нового винищувача, призначеного для завоювання переваги в повітрі і здатного завдавати ударів по наземних цілях. У 1969 році розробником F-15 стала фірма «Макдоннелл Дуглас».
Експериментальний зразок F-15A був випущений в червні 1972 року. Перший політ серійного літака цього типу відбувся у вересні 1974 року. Прийнятий на озброєння в 1976 році.
Характеристики[ред.]
Винищувач F-15 має мале навантаження на крило, двохрухову силову установку і двохкильове хвостове оперення. Крило літака F-15 стрілоподібне, закрилки прості двохпозиційні, проте для виконання маневру по крену використовуються елерони спільно зі стабілізатором, при цьому на надзвукових швидкостях елерони відключаються. Управління елеронами здійснюється за допомогою звичайних приводів і механічної тяги, а кермом повороту і стабілізатором — ще і електричними приводами від системи підвищення стійкості. Конструкція повітрязаборників забезпечує ефективну роботу силової установки на різних режимах, зокрема на великих кутах атаки. Кожний з них має три стулки з регулюванням їхнього кутового положення і регульоване вікно перезапуску повітря.
З середини 1980 року почався випуск винищувачів F-15C (бойові) і D (навчально-бойові). На відміну від попередніх модифікацій ці літаки мають збільшений (на 900 кг) запас палива у внутрішніх баках і можливість оснащення двома конформними баками «Фаст пек» із загальним запасом палива 4500 кг, в яких може також розміщуватися додаткова радіоелектронна апаратура.
До складу силової установки входять два турбореактивні двоконтурні двигуни F 100-PW-220 максимальною тягою по 10770 кгс. Озброєння — 20-мм шестиствольна гармата «Вулкан» (боєкомплект 940 патронів), керовані ракети (КР) AIM-9 «Сайдвіндер», AIM-7 «Спарроу» і AIM‑120 AMRAAM. Максимальна маса бойового навантаження 7250 кг.
Наступна модифікація літаків цього типу, що отримала найменування F-15E «Страйк Ігл», була розроблена американськими фахівцями на базі навчально-бойового F-15D. На відміну від попередніх модифікацій, такий літак в основному призначений для завдання ударів по наземних цілях, для чого до складу його озброєння включені керовані ракети класу «повітря-земля», касети, керовані і некеровані авіаційні бомби. Цей літак може використовуватися як носій ядерної зброї.
Конструкція[ред.]
У конструкції планера літака використовуються титанові сплави (26,7 %), алюмінієві сплави (37 %), високоміцні сталі (5 %), композиційні матеріали (не менше 5-7 %). Розрахункова перевантаження становить 9 одиниць з 50 % запасом палива, при цьому напруги в крилі сягають 85 % від розрахункових значень. Вибір матеріалів та конструктивної схеми елементів здійснювався з урахуванням в'язкості руйнування матеріалів і схильності до поширення тріщин. Хвостова частина фюзеляжу виконана з титанового сплаву Ti — 6Al — 4V. Задні кромки крила, елерони і закрилки виконані зі стільниковим заповнювачем з алюмінієвого сплаву.
Центроплан — трехбалочної схеми, кожна балка складається з верхньої та нижньої штампованих секцій, виловлену з титанового сплаву. Нижня панель центроплана також титанова. Силова схема кесона крила F-15А включає передній алюмінієвий, три основні титанових і один задній лонжерони. Попадання осколково-фугасного снаряда калібру 20 мм в один з трьох силових лонжеронів не призводить до втрати літака. Оперення — Дволонжеронні схеми, лонжерони титанові, шкарпетки і задні кромки оперення заповнені стільниками. Обшивка оперення виконана з бороепоксідного пластику.
Паливо на F-15 розміщене в шести паливних баках: чотирьох фюзеляжних і двох крилових. Фюзеляжні баки м'які, крилових, що виробляються в першу чергу, — кесонні. Літак має автономні системи живлення двигунів з власними витратними баками та системою кільцювання. Велика частина паливопроводів розташована в баках. Витратні баки захищені протектором від куль калібру до 12,7 мм. Для забезпечення вибухобезпеки, всі паливні баки заповнені пенополіуретановим поропластом.
Тактико-технічні характеристики (F-15C Eagle)[ред.]
Технічні характеристики[ред.]
- Екіпаж: 1 людина
- Довжина: 19,44 м
- Розмах крила: 13 м
- Висота: 5,63 м
- Площа крила: 56,6 м ²
- Кут стрілоподібності по передній кромці: 45 o
- Профіль крила: NACA 64A006.6 корінь крила, NACA 64A203 закінцівках крила
- Маса порожнього: 12700 кг
- Маса спорядженого: 20240 кг (з 4 УР AIM-7 Sparrow)
- Максимальна злітна маса: 30845 кг (з 3 ПТБ і двома конформними баками)
- Маса палива в підвісних баках: 5395 (2x2309) кг
- Маса палива в конформних баках: 4422 кг
- Двигуни: 2 × двоконтурних турбореактивних з форсажною камерою (ТРДДФ) Pratt & Whitney F100-PW- 100, −220, −229.
Льотні характеристики[ред.]
- Максимальна швидкість на великій висоті: 2650 км/год (2,5 + Маха)
- Максимальна швидкість на малій висоті: 1480 км/год (1,2 Маха)
- Швидкість заходу на посадку: 232 км/год
- Практична дальність: 1967 км (без ПТБ, зі стандартним озброєнням)
- Перегоночна дальність: 5750 км (з трьома ПТБ і конформними баками)
- Практична стеля: 20000 м
- Швидкопідйомність : 254 м/с
- Довжина розбігу: 274 м
- Довжина пробігу: 1067 м (без гальмівного парашута)
- Навантаження на крило: 358 кг/м ²
- Тягооснащеність: 1,12 (для F100-220)
- Аеродинамічна якість літака: 10 (для F-15A при 0,9 М)[3]
- Максимальна експлуатаційна перевантаження: +9.0/-3.0
Озброєння[ред.]
- Шестиствольна 20-мм гармата Дженерал Електрик М-61А1 «Вулкан», 940 снарядів
- УР AIM-9L/AIM-9M Sidewinder: 4 ракети
- УР AIM-7F/AIM-7M Sparrow: 4 ракети
Авіоніка[ред.]
- РЛС: РЛС з активною ФАР AN/APG-63 (V) 2/3/4
Модифікації[ред.]
Основні[ред.]
- F-15A
- Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, побудовано 365 зразків для ВПС США і 19 винищувачів для ВПС Ізраїлю.
- F-15B
- Двомісний навчально-тренувальний варіант, до 1977 року позначався як TF-15A, побудовано 59 зразків для ВПС США і2 літака для ВВС Ізраїлю.
- F-15C
- Одномісний всепогодний винищувач завоювання переваги в повітрі, вироблявся з 1979 року по 3 листопада 1989 року на заводі в Сент-Луїсі; мав посилену конструкцію планера збільшену ємність паливних баків, а також можливість кріплення накладних баків до (під) кореня консолі крила і повітрозабірника. Маса літака зросла на 363 кг. ВПС США було поставлено 408, ВПС Саудівської Аравії — 55 і ВПС Ізраїлю — 24 літака. 2 літака було побудовано у варіанті F-15J для ВПС Японії.
- F-15D
- Двомісний навчально-тренувальний варіант, побудовано 62 зразки для ВПС США, 19 для ВПС Саудівської Аравії і 2 літака для ВПС Ізраїлю. 12 літаків було побудовано у варіанті F-15DJ для ВПС Японії.
- F-15J
- Одномісний всепогодний варіант винищувача для ВПС Японії, випускався з 1982 року компанією Mitsubishi за ліцензією. Конструктивно аналогічний винищувачу F-15C, але має спрощене обладнання РЕБ. Перший політ в Японії F-15J здійснив 26 серпня 1981 року. Всього виготовлено разом з двомісною модифікацією 223 літака. Вартість одного F-15J становила $ 55,2 мільйони в 1990 році.
- F-15DJ
- Двомісний навчально-тренувальний варіант для ВПС Японії, випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.
- F-15N Sea Eagle
- Модифікація F-15N була запропонована ВМС США на початку 1970х в якості альтернативи палубного винищувача-перехоплювача F-14 Tomcat. Варіант F-15N-PHX був озброєний ракетами «повітря-повітря» AIM-54 «Фенікс». Палубний варіант мав складні консолі крила, посилене шасі і посадковий гак.
- F-15 AESA
- Модифікація з радаром APG-79 з ФАР.
- F-15SE Silent Eagle
- Багатоцільовий винищувач покоління 4 +, створений із застосуванням деяких технологій 5 -го покоління, включаючи технологію зниження помітності.
F-15E[ред.]
- F-15E Strike Eagle
- Двомісний всепогодний багатоцільовий винищувач (винищувач-бомбардувальник).
- F-15F Strike Eagle
- Проект одномісного винищувача-бомбардувальника на базі F-15E.
- F-15H Strike Eagle
- Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Греції.
- F-15I Ra'am (Грім)
- Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Ізраїлю.
- F-15K Slam Eagle
- Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Кореї.
- F-15S Strike Eagle
- Експортна модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Саудівської Аравії.
- F-15SG Strike Eagle
- Модифікація F-15E Strike Eagle для ВПС Сінгапур а, раніше позначена якF-15T.
Експериментальні літаки[ред.]
- F-15 Streak Eagle (72-0119)
- Полегшений і незабарвлений варіант F-15A, що встановив вісім світових рекордів Швидкопідйомність між 16 січня і 1 лютого 1975 року; був переданий Національному музею ВПС США в грудні 1980 року.[4]
- F-15S/MTD (71-0290)
- Один TF-15A був переобладнаний в експериментальний літак КВВП, на якому надалі проводили дослідження систем управління. Літак оснащувався двигунами із змінним вектором тяги і переднім горизонтальним оперенням.
- F-15 MANX
- Проект позначення експериментального літака F-15 без хвостового оперення, програма створення якого була закрита.
- F-15 Flight Research Facility (71-0281і71-0287)
- Два F-15A були передані дослідному центру НАСА в 1976 році. Літаки використовувалися в безлічі дослідних програм, наприклад,Highly Integrated Digital Electronic Control (HiDEC),Adaptive Engine Control System (ADECS),Self-Repairing and Self-Diagnostic Flight Control System (SRFCS) ' 'іPropulsion Controlled Aircraft System (PCA).[5] Літак з серійним номером71-0281 ' 'був повернений ВВС і в 1983 був встановлений в якості пам'ятника на АБ Ленглі.
- F-15/ASAT
- Літак переобладнаний в якості носія протисупутникової ракети ASAT, перший пуск якої був проведений 21 січня 1984 року. В кінці 1980х програма була закрита.
- F-15B Research Testbed (74-0141)
- Одержаний в 1993 році Дослідницьким центром НАСА для проведення експериментів.[6]
Використання[ред.]
Модифікації літака F-15 постачалися до Ізраїлю, Саудівській Аравії та Японії. Для Ізраїлю було створено спеціальну версію цього літака — F-15I, а для Саудівської Аравії — F-15S Обидва ці літаки було створено на основі F-15E. Також двомісний навчально-тренувальний F-15DJ для Сил Повітряних сил Японії випускався компанією Mitsubishi за ліцензією.
Оператори[ред.]
США
Ізраїль
- ВПС Ізраїлю має на озброєнні 43 F-15A/B/C/D (20 F-15A, 6 F-15B, 11 F-15C та 6 F-15D)[9] та 25 25 F-15I "Ra'am"[9] станом на січень 2011 року.
Саудівська Аравія
- ВПС Саудівської Аравії має на озброєнні 70 F-15C/D (49 F-15C and 21 F-15D) та 69 F-15S станом на січень 2011 року.[9]. В грудні 2011 року була замовлена партія із 84 F-15SA на суму $11,4 млрд.[10] В квітні 2012 року було підписано контракт на модернізацію 70 F-15S до рівня F-15SA на суму $410,6 млн.[11].
Японія
- Повітряні Сили Самооборони Японії - на озброєнні станом на листопад 2008 року стоять 157 F-15J та 45 F-15DJ.[12][13]
Південна Корея
- ВПС Південної Кореї - 60 F-15K станом на 2012 рік.[14]
Сингапур
- ВПС Сінгапуру - 24 F-15SG станом на 2012 рік.[15] [16]
Бойове застосування[ред.]
Ізраїль[ред.]
Перший випадок застосування F-15 в реальному бою стався 27 червня 1979 року, коли група ізраїльських літаків під час нальоту на позиції палестинських бойовиків в Лівані була перехоплена літаками ВПС Сирії. У цьому бою F-15 збили чотири МіГ-21, першу перемогу здобув Моше Маарів, який згодом став бригадним генералом.[17] У наступні роки ізраїльські «Eagles» ще кілька разів зустрічалися з сирійськими МіГ-21 над Ліваном. Вони брали активну участь в Ліванській війні (1982). Згідно з ізраїльськими даними, всього з червня 1979 по листопад 1985 року F-15 здобули 56-57 повітряних перемог без єдиної втрати.[18] За оцінкою російського дослідника Володимира Ільїна, заявлені повітряні перемоги ізраїльських F-15 «з точністю до літака» підтверджуються сирійською стороною.[19]
У різний час сирійці повідомляли про збити декількох F-15. Зокрема, під час Ліванської війни вони заявили про знищення «не менше п'яти» літаків цього типу; примітно, що на всі перемоги претендують пілоти МіГ-21, а не сучасніших МіГ-23.[18] У різних російських джерелах також повідомляється, що після Ліванської війни сирійським МіГ-23 вдалося збити три F-15, проте ніяких подробиць цих боїв не наводиться, точна дата і навіть рік цих перемог залишаються неясними: за одними даними, перші дві перемоги здобуті 4 жовтня 1982,[20] за іншими — 4 жовтня 1983,[19] а по ще одній версії, всі три перемоги здобуті в грудні 1982 року.[21] Ізраїльська сторона не підтверджує ні одну із заявлених сирійських перемог і повідомляє лише про пошкодження одного «Eagle» ракетою «повітря-повітря» 9 червня 1982 під час Ліванської війни; літак повернувся на базу і був відремонтований.[18]
Перська затока[ред.]
Під час війни в Перській затоці (1991) винищувачі F-15C використовувалися ВПС США для завоювання переваги в повітрі, і на їх частку припало більшість повітряних перемог авіації Багатонаціональних сил. Американські «Eagles» збили 34 іракських літака і вертольота (з урахуванням двох перемог у березні 1991 року після закінчення бойових дій), ще два літаки були збиті саудівськими F-15. Найбільше було збито МіГ-23 (вісім), «Міраж» F.1 (шість, без урахування ще двох, збитих саудівським F-15), МіГ-29 (п'ять), Су-22 (п'ять).[22] У винищувачів F-15C втрат не було, але два винищувача-бомбардувальника F-15E були збиті іракською ППО.
Югославія[ред.]
У ході операції НАТО проти Югославії (1999) американські F-15 збили чотири югославських МіГ-29, всі втрати підтверджені сербською стороною.[23] Льотчиками МіГ-29 заявлено збиті двох F-15,[23] що не підтверджується американською стороною.
Лівія[ред.]
Також літак застосовувався під час подій, відомих як Повстання у Лівії у 2011 році. Станом на кінець березня 2011 року відомо про одну катастрофу літака американських Військово-повітряних сил F-15E Strike Eagle, обидва пілоти успішно катапультувалися з літака.[24]
Підсумки[ред.]
Як зазначає американський авіаційний історик Джон Коррель, станом на 2008 рік літаки F-15 здобули в загальній складності 104 повітряні перемоги без єдиної втрати.[25] Хоча про збиті F-15 в різний час заявляли Сирія та Югославія, відома тільки одна ніким не оскаржується втрата літака цього типу від дій іншого винищувача: у 1995 році F-15 ВПС Японії був випадково збитий іншим «Іглом» під час навчального повітряного бою.[26]
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: F-15 Eagle |
- F-15 Eagle USAF Fact Sheet
- F-15 Eagle history page on Boeing.com
- F-15 page on NASA Langley site
- McDonnell Douglas F-15A, F-15C, and F-15 Streak Eagle on USAF National Museum web site
- F-15 Eagle in service with Israel
- F-15 Tactical Electronic Warfare System (TEWS) and F-15 page on GlobalSecurity.org
- The McDonnell Douglas F-15 Eagle page on Vectorsite.net
- AN/ALQ to AN/ALT Avionics definitions
Література[ред.]
- А. Кузьмін. Американські тактичні винищувачі F-15 «Ігл».//Закордонний військовий огляд. № 2. 2000.
Примітки[ред.]
- ↑ Boeing: F-15K Republic of Korea — F-15K Facts
- ↑ З 1997 року — Боїнг.
- ↑ F-15A на airwar.ru
- ↑ McDonnell Douglas F-15 Streak Eagle fact sheet.
- ↑ Dryden Flight Research Center. F-15 Flight Research Facility fact sheet.
- ↑ Dryden Flight Research Center. F-15B Research Testbed fact sheet.
- ↑ Mehuron, Tamar A., Assoc. Editor. 2011 "USAF Almanac, Fact and Figures." Air Force Magazine, May 2011.
- ↑ "World Military Aircraft Inventory". 2011 Aerospace. Aviation Week and Space Technology, January 2011.
- ↑ а б в "World Military Aircraft Inventory". 2011 Aerospace. Aviation Week and Space Technology, January 2011.
- ↑ Boeing Gets $11.4 Billion Piece of Saudi F-15 Deal
- ↑ [http://www.lenta.ru/news/2012/04/04/f15sa/
- ↑ "Directory: World Air Forces". Flight International, 11–17 November 2008.
- ↑ «Japan Air Self-Defence Force, Japan Maritime Self-Defense Force, Japan Ground Self-Defense Force». Scramble.nl. Процитовано 2011-12-03.
- ↑ Boeing завершил поставку истребителей F-15K Южной Корее
- ↑ «Boeing: Boeing Rolls Out 1st F-15SG to Singapore». Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 2013-04-03.
- ↑ «The Base Leg Blog: Last of 24 F-15SGs have been delivered to Republic of Singapore AF». Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 2013-04-03.
- ↑ An Eagle evolves
- ↑ а б в Олег Грановський. Втрати ВПС Ізраїлю в Лівані
- ↑ а б Володимир Ільїн. Бойове застосування МіГ-23
- ↑ F-15A/B Eagle (airwar.ru)
- ↑ МіГ-23МЛ (airwar.ru)
- ↑ ~ fta/score.htm The Gulf War Air Combat Box Score: USAF F-15C's from Air-to-Air Squadrons Achieved 34 x Total Kills
- ↑ а б Дієго Зампіні. Лицарі Короля Лазаря
- ↑ Інформаційне агенство УНІАН: У Лівії впав літак американських ВПС
- ↑ John T. Correll. 202008/0208reformers.aspx The Reformers
- ↑ F-15J (globalsecurity.com)
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||

