McDonnell Douglas F-4 Phantom II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
McDonnell Douglas F-4 Phantom II
МакДоннел-Дуглас F-4 «Фантом» II
F-4 Phantom II, Південний В'єтнам, 1968
McDonnell Douglas F-4 Phantom II
Призначення: винищувач 
Перший політ: 27 травня 1958 
Прийнятий на озброєння: 1961 
Знятий з озброєння: 1996 
Період використання: 1961-1996 
На озброєнні у: Seal of the US Air Force.svg ВПС США
United States Department of the Navy Seal.svg ВМС США
USMC logo.svg КМП США
Австралія Австралія
Велика Британія Велика Британія
Німеччина Німеччина
Греція Греція
Єгипет Єгипет
Ізраїль Ізраїль
Іран Іран
Іспанія Іспанія
Південна Корея Південна Корея
Туреччина Туреччина
Японія Японія 
Історія виробництва
Виробник: McDonnell Douglas 
Всього збудовано: 5 195 
Вартість одиниці: US$2.4 міл. (F-4E) 
Характеристики
Екіпаж: 2 чол.
Крейсерська швидкість: 940 км/г
Максимальна швидкість (МШ): 2370 км/г
Бойовий радіус: 680 км
Практична стеля: 18 300 м
Швидкопідйомність: 210 м/с
Розміри
Довжина: 19,2 м
Висота: 5,0 м
Розмах крил: 11,7 м
Площа крил: 49,2 м²
Маса
Споряджений: 18 825 кг
Силова установка
Двигуни: 2 ТРДФ General Electric J79-GE-17A 
Тяга (потужність): 2 x 7711 кгс 
Озброєння
Гарматне озброєння: 1×20 мм, М61А-1 Vulcan 
Боєзапас: 725 
Кількість точок підвіски: 10 
Маса підвісних елементів: 7275 кг
Підвісне озброєння AIM-7, AIM-9, AGM-12, вільнопадні, касетні бомби, запалювальні бомби 

МакДоннел-Дуглас F-4 «Фантом» II (англ. McDonnell Douglas F-4 Phantom II) — багатоцільовий винищувач, літак наземної підтримки третього покоління.

Загальні положення[ред.ред. код]

F-4 можна вважати одним із найвдаліших і найкращих літаків, універсальність якого не ставиться під сумнів. Цей літак був розроблений на замовлення військово-морських сил США, взагалі-то, з метою захисту кораблів і був призначений для заміни старого F-3 Демон. Крім того, на нього покладали задачу по перехопленню радянських стратегічних винищувачів. Але коли F-4 розвинув швидкість більшу ніж у F-104 «Старфайтер», який знаходився на той час у використанні військово-повітряних сил США. Дізнавшись про таку ситуацію, останні дуже зацікавилися і врешті замовили «Фантом» для себе.

Спочатку F-4 використовувався ВМС США як винищувач-перехоплювач, але згодом він вступив у корпус морської піхоти США в якості літака наземної підтримки. Нова конструкція зробила його першим типом літака серед американських машин, які використовувалися одночасно ВПС, ВМС і морською піхотою США.

F-4 був обладнаний новітньою електронікою. Він перший серед літаків такого типу міг знаходити цілі у повітрі без допомоги наземних станцій. Таким чином «Фантом» зміг записати на свій рахунок більш ніж 150 перемог у повітряних битвах.

Завдяки можливості в два рази перевищувати швидкість звуку, цей літак одразу ж полюбився пілотам як проста і дуже надійна машина. На F-4 було установлено світових рекордів, серед яких:

  • рекорд висоти польоту в 30 040 метрів (6 грудня 1959);
  • рекорд швидкості — 2585,425 км/год (22 листопада 1961);
  • рекорд швидкості біля землі — 1452 км/год, який ніхто не міг подолати 16 років.

«Фантом» виробляли з 1958 по 1979 рік, усього було зібрано 5195 машин. 5057 з яких в Сент-Луїсі, штат Міссурі, США і ще 138 виготовили на заводах Міцубісі в Японії. Пік виробництва F-4 прийшовся на 1967 рік, коли завод МакДоннела виготовляв більш ніж 70 літаків на місяць. На озброєнні ВПС США було 2874 таких літаків, в той час як у ВМС і морської піхоти лише 1264.

Країни-оператори F-4 Phantom II
   Країни, які зняли з озброєння F-4 Phantom II
   Країни, які продовжують експлуатацію F-4 Phantom II
Тривимірна проекція літака F-4 Phantom II

Інші країни[ред.ред. код]

Постійно оновлюючи конфігурацію, «Фантоми» використовувалися у 11 країнах: Австралії, Великої Британії, ФРН, Греції, Єгипту, Ізраїлю, Ірану, Іспанії, Південній Кореї, Туреччині та Японії.

У Великій Британії «Фантоми» несли службу одночасно у ВПС і на Флоті починаючи з 1968 року і останній літак був знятий з озброєння у січні 1992 року. У США «Фантом» вийшов з активного використання у 1996. В 1998 році, коли святкували 40-річчя літака, він все ще був на озброєнні 9 країн: ФРН, Греції, Єгипті, Ізраїлі, Ірані, Іспанії, Туреччини, Південної Кореї, Японії. До того ж, усі окрім Ірану і Іспанії планують провести модернізацію своїх F-4, для того, щоб використовувати «Фантоми» до 2015 року.

Модифікації[ред.ред. код]

Спочатку літаки для ВМС носили позначку F4H, а літаки для ВПС — F-110 «Спектр». В 1962 році у зв'язку з уніфікацією системи позначення літаків у збройних силах США всі «Фантоми» отримали назви F-4.

Варіації для ВМС і морської піхоти США[ред.ред. код]

  • F4H-1F (F-4A) — перша модифікація (45 літаків зібрано)
  • F4H-1 (F-4B) — винищувач-бомбардувальник з двигунами J79-GE-8A(B)(649 літаків зібрано)
  • RF-4В (F4Н-1Р) — розвідник на основі F-4В
  • F-4G (не плутати з F-4G «Вайлд Визл») — варіант F-4В (12 літаків зібрано)
  • F-4J — палубний багатоцільовий винищувач
  • F-4N — палубний винищувач, модифікований із F-4В з міцнішою конструкцією і новим обладнанням
  • F-4S — палубний винищувач, модифікований із F-4J з міцнішою конструкцією, модернізованим двигуном і обладнанням

Варіації для ВПС США[ред.ред. код]

  • F-4С — перша серійна модифікація для ВВС США. Спочатку позначався як F-110A.
  • RF-4С (RF-110А) — неозброєний розвідник на основі F-4С.
  • F-4D — покращення F-4С.
  • F-4Е — покращений багатоцільовий винищувач.
  • F-4G «Вайлд Визл» V (не плутати з F-4G для ВМС) — протирадіолокаційний літак, перебудований із винищувача F-4Е.

Посилання[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]