Південна горличка
(Перенаправлено з Metriopelia)
| Південна горличка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Горличка болівійська (Metriopelia melanoptera)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Metriopeleia G.R. Gray, 1855[2] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Південна горличка[5] (Metriopelia) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду мешкають в Андах[6].
Опис[ред. | ред. код]
Південні горлички — невеликі голуби, середня довжина яких становить 16-23 см, а вага 66-125 г. Вони мають переважно сіре або попелясто-коричневе забарвлення, крила і хвіст у них чорнуваті, навколо очей плями голої жовтої або оранжевої шкіри. Їм не притаманний статевий диморфізм.
Південні горлички поширені переважно в Андах, від Колумбії до Вогняної Землі. Вони живуть в посушливих високогірних районах вище верхньої межі лісу. Зустрічаються зграйками. Живляться насінням, яке шукають на землі. Гніздяться в каньйонах і ущелинах.
Види[ред. | ред. код]
Виділяють чотири види:[7]
- Горличка перуанська (Metriopelia ceciliae)
- Горличка аргентинська (Metriopelia morenoi)
- Горличка болівійська (Metriopelia melanoptera)
- Горличка аймарська (Metriopelia aymara)
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Metriopelia походить від сполучення слів дав.-гр. λεπτος — стрункий і πτιλον — перо.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bonaparte, Charles Lucien (1855). Coup d'oeil sur les pigeons (quatrième partie). Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) . 40: 15-24 [23].
- ↑ G.R. Gray: Catalogue of the genera and subgenera of birds contained in the British Museum. London: Printed by order of the Trustees, 1855, s. 100.
- ↑ P.L. Sclater & O. Salvin: Nomenclator avium neotropicalium: sive avium quae in regione neotropica hucusque repertae sunt nomina systematice disposita adjecta sua cuique speciei patria accedunt generum et specierum novarum diagnoses. Londini: Sumptibus Auctoeum, 1873, ss. 133, 156.
- ↑ A. Reichenow. Oenopsittacus n. g. und Leptophaps n. g.. „Journal für Ornithologie”. 61, s. 401, 1913.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997, s. 167. ISBN 84-87334-22-9.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 жовтня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 252. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||
|