Namacalathus
|
Namacalathus Період існування: Едіакарій |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 Реконструкція
|
||||||
| Біологічна класифікація | ||||||
|
||||||
|
|
||||||
|
||||||
|
|
||||||
|
Namacalathus — вимерлий рід тварин нез'ясованого систематичного положення. Відомий за скам'янілостями в породах віком 550–542 млн років[1][2] (кінець едіакарського періоду[3]). Описано один вид, Namacalathus hermanastes, але деякі вчені вважають, що їх було більше[4].
Родову назву утворено від «Nama» — назви групи геологічних формацій у Намібії, де вперше знайдено рештки цих істот, та грец. κάλαθος (kalathos) — «кошик з маленьким денцем» (у латинській мові — «кубок для вина»). Видовий епітет hermanastes походить від грец. ἕρμα (herma) — «підводна скеля, риф» та νάστης (nastes) — «мешканець»[1].
Місце Namacalathus у системі органічного світу не з'ясоване. Деякі дослідники вказують на те, що за найбільш загальними рисами будови він нагадує кнідарій[1], а деякі на основі досліджень мікроструктури зближують його з Lophotrochozoa[5]. Є і припущення, що він може бути черепашковою амебою або іншим найпростішим[6].
Ця тварина жила в екосистемі строматолітових рифів, де домінували бактерії та водорості. Ймовірно, вона була бентосною сидячою істотою, що прикріплювалася до дна або до макроскопічних водоростей. У породах, утворених такими рифами, і знаходять скам'янілості цих істот[1][6].
Зміст |
Опис [ред.]
Форму Namacalathus було реконструйовано на комп'ютері за великою кількістю серій ультратонких зрізів каменю[1][6]. Окремий екземпляр складається з чашечки та стеблинки. Чашечка на додачу до «верхнього» отвору має 6 або 7 отворів у стінці. Всі отвори круглі і мають близький розмір; їх краї дещо загнуті всередину. З «нижнього» боку до чашечки приєднується порожниста стеблинка, відкрита з обох кінців (на одному кінці — в порожнину чашечки)[1].
У N. hermanastes з Намібії розмір чашечки варіює від 2 до 25 мм. Відношення її максимального діаметра до висоти лежить у межах 0,8–1,5. Стінки чашечки та стеблинки мають товщину біля 0,1 мм. Товщина стеблинки складає 1–2 мм, довжина — до 30 мм[1]. Знахідки із Сибіру мають на порядок менший розмір і через це розглядаються деякими вченими як окремий вид[4], але він не був описаний та названий і його визнають не всі[5].
Клітинної будови у залишків Namacalathus не видно[1]. Складаються вони (у породах групи Nama) з кальциту і деякі ознаки вказують на те, що їх початковий склад був таким самим, а за життя вони були вкриті органічними речовинами[5]. Зрідка у цих рештках зберігається суттєва кількість органіки. На думку деяких[1], але не всіх[5], дослідників, за життя істота була гнучкою.
Розповсюдження і час життя [ред.]
Namacalathus завжди трапляється в породах разом з клоудиною[4]. В деяких геологічних формаціях його рештки зустрічаються масово: із місцезнаходження в Намібії на момент опису (2000 рік) було відомо більше 1000 екземплярів, причому клоудина там трапляється набагато рідше[1]. Згодом скам'янілості Namacalathus було знайдено і в інших місцях планети, де в кембрії було море з вапняковими грунтами на дні[6]. На 2012 рік вони відомі[5] з Намібії, Канади[7], Оману та Сибіру (Томська область[4]), а за деякими даними — і з Іспанії[6]. З'ясувалося, що до цього роду належать і деякі зі знахідок, які раніше відносили до клоудини, вважаючи морфологічні відмінності наслідком деформацій[5].
Намакалатус та клоудина є керівними копалинами для верхнього едіакарію: їх асоціація надійно вказує саме на такий вік пород[4]. Їх вимирання добре збігається за часом з короткотривалим, але сильним глобальним падінням концентрації вуглецю-13 на межі едіакарію та кембрію. Сталося це, за даними уран-свинцевого датування, 542,0 ± 0,3 млн років тому[2].
Примітки [ред.]
- ↑ а б в г д е ж и к л Grotzinger, J.P., Watters, W.A., Knoll, A.H. Calcified metazoans in thrombolite-stromatolite reefs of the terminal Proterozoic Nama Group, Namibia // Paleobiology. — Т. 26. — (2000) (3) С. 334–359. DOI:10.1666/0094-8373(2000)026<0334:CMITSR>2.0.CO;2.
- ↑ а б Amthor, J.E., Grotzinger, J.P., Schroder, S., Bowring, S.A., Ramezani, J., Martin, M.W., Matter, A Extinction of Cloudina and Namacalathus at the Precambrian-Cambrian boundary in Oman // Geology. — Т. 31. — (2003) (5) С. 431–434. DOI:10.1130/0091-7613(2003)031<0431:EOCANA>2.0.CO;2.
- ↑ Міжнародна стратиграфічна шкала (версія за серпень 2012) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії
- ↑ а б в г д A.E. Kontorovich, A.I. Varlamov, D.V. Grazhdankin, G.A. Karlova, A.G. Klets, V.A. Kontorovich, S.V. Saraev, A.A. Terleev, S.Yu. Belyaev, I.V. Varaksina, A.S. Efimov, B.B. Kochnev, K.E. Nagovitsin, A.A. Postnikov and Yu.F. Filippov A section of Vendian in the east of West Siberian Plate (based on data from the Borehole Vostok 3) // Russian Geology and Geophysics. — Т. 49. — (2008) (12) С. 932–939. DOI:10.1016/j.rgg.2008.06.012.
- ↑ а б в г д е Andrey Yu. Zhuravlev, Eladio Liñán, José Antonio Gámez Vintaned, Françoise Debrenne, and Aleksandr B. Fedorov New finds of skeletal fossils in the terminal Neoproterozoic of the Siberian Platform and Spain // Acta Palaeontologica Polonica. — Т. 57. — (2012) (1) С. 205–224. DOI:10.4202/app.2010.0074.
- ↑ а б в г д Журавлёв А. Ю. Скелетный докембрий // Природа. — Т. 1096. — (2006) (12) С. 37–40.
- ↑ Hofmann, H.J., Mountjoy, E.W. Namacalathus-Cloudina assemblage in Neoproterozoic Miette Group (Byng Formation), British Columbia: Canada's oldest shelly fossils // Geology. — Т. 29. — (2001) (12) С. 1091–1094. DOI:10.1130/0091-7613(2001)029<1091:NCAINM>2.0.CO;2.
Посилання [ред.]
- Журавлёв А. Ю. Скелетный докембрий // Природа. — Т. 1096. — (2006) (12) С. 37–40.
|
|||||||||||||||||||||||
