Namacalathus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Namacalathus
Період існування: Едіакарій
Реконструкція
Реконструкція
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: incertae sedis
Рід: Namacalathus
Grotzinger, Watters, Knoll, 2000
Види
  • Namacalathus hermanastes
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Namacalathus
Fossilworks: 152854[1] 152854[1]

Namacalathus — вимерлий рід тварин нез'ясованого систематичного положення. Відомий за скам'янілостями в породах віком 550–542 млн років[2][3] (кінець едіакарського періоду[4]). Описано один вид, Namacalathus hermanastes, але деякі вчені вважають, що їх було більше[5].

Родову назву утворено від «Nama» — назви групи геологічних формацій у Намібії, де вперше знайдено рештки цих істот, та грец. κάλαθος (kalathos) — «кошик з маленьким денцем» (у латинській мові — «кубок для вина»). Видовий епітет hermanastes походить від грец. ἕρμα (herma) — «підводна скеля, риф» та νάστης (nastes) — «мешканець»[2].

Місце Namacalathus у системі органічного світу не з'ясоване. Деякі дослідники вказують на те, що за найбільш загальними рисами будови він нагадує кнідарій[2], а деякі на основі досліджень мікроструктури зближують його з Lophotrochozoa[6]. Є і припущення, що він може бути черепашковою амебою або іншим найпростішим[7].

Ця тварина жила в екосистемі строматолітових рифів, де домінували бактерії та водорості. Ймовірно, вона була бентосною сидячою істотою, що прикріплювалася до дна або до макроскопічних водоростей. У породах, утворених такими рифами, і знаходять скам'янілості цих істот[2][7].

Опис[ред.ред. код]

Форму Namacalathus було реконструйовано на комп'ютері за великою кількістю серій ультратонких зрізів каменю[2][7]. Окремий екземпляр складається з чашечки та стеблинки. Чашечка на додачу до «верхнього» отвору має 6 або 7 отворів у стінці. Всі отвори круглі і мають близький розмір; їх краї дещо загнуті всередину. З «нижнього» боку до чашечки приєднується порожниста стеблинка, відкрита з обох кінців (на одному кінці — в порожнину чашечки)[2].

У N. hermanastes з Намібії розмір чашечки варіює від 2 до 25 мм. Відношення її максимального діаметра до висоти лежить у межах 0,8–1,5. Стінки чашечки та стеблинки мають товщину біля 0,1 мм. Товщина стеблинки складає 1–2 мм, довжина — до 30 мм[2]. Знахідки із Сибіру мають на порядок менший розмір і через це розглядаються деякими вченими як окремий вид[5], але він не був описаний та названий і його визнають не всі[6].

Клітинної будови у залишків Namacalathus не видно[2]. Складаються вони (у породах групи Nama) з кальциту і деякі ознаки вказують на те, що їх початковий склад був таким самим, а за життя вони були вкриті органічними речовинами[6]. Зрідка у цих рештках зберігається суттєва кількість органіки. На думку деяких[2], але не всіх[6], дослідників, за життя істота була гнучкою.

Розповсюдження і час життя[ред.ред. код]

Namacalathus завжди трапляється в породах разом з клоудиною[5]. В деяких геологічних формаціях його рештки зустрічаються масово: із місцезнаходження в Намібії на момент опису (2000 рік) було відомо понад 1000 екземплярів, причому клоудина там трапляється набагато рідше[2]. Згодом скам'янілості Namacalathus було знайдено і в інших місцях планети, де в кембрії було море з вапняковими грунтами на дні[7]. На 2012 рік вони відомі[6] з Намібії, Канади[8], Оману та Сибіру (Томська область[5]), а за деякими даними — і з Іспанії[7]. З'ясувалося, що до цього роду належать і деякі зі знахідок, які раніше відносили до клоудини, вважаючи морфологічні відмінності наслідком деформацій[6].

Намакалатус та клоудина є керівними копалинами для верхнього едіакарію: їх асоціація надійно вказує саме на такий вік пород[5]. Їх вимирання добре збігається за часом з короткотривалим, але сильним глобальним падінням концентрації вуглецю-13 на межі едіакарію та кембрію. Сталося це, за даними уран-свинцевого датування, 542,0 ± 0,3 млн років тому[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks
  2. а б в г д е ж и к л Grotzinger, J.P., Watters, W.A., Knoll, A.H. (2000). «Calcified metazoans in thrombolite-stromatolite reefs of the terminal Proterozoic Nama Group, Namibia». Paleobiology 26 (3). с. 334–359. doi:10.1666/0094-8373(2000)026<0334:CMITSR>2.0.CO;2. 
  3. а б Amthor, J.E., Grotzinger, J.P., Schroder, S., Bowring, S.A., Ramezani, J., Martin, M.W., Matter, A (2003). «Extinction of Cloudina and Namacalathus at the Precambrian-Cambrian boundary in Oman». Geology 31 (5). с. 431–434. Bibcode:2003Geo....31..431A. doi:10.1130/0091-7613(2003)031<0431:EOCANA>2.0.CO;2. 
  4. Міжнародна стратиграфічна шкала (версія за серпень 2012) на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії
  5. а б в г д A.E. Kontorovich, A.I. Varlamov, D.V. Grazhdankin, G.A. Karlova, A.G. Klets, V.A. Kontorovich, S.V. Saraev, A.A. Terleev, S.Yu. Belyaev, I.V. Varaksina, A.S. Efimov, B.B. Kochnev, K.E. Nagovitsin, A.A. Postnikov and Yu.F. Filippov (2008). «A section of Vendian in the east of West Siberian Plate (based on data from the Borehole Vostok 3)». Russian Geology and Geophysics 49 (12). с. 932–939. doi:10.1016/j.rgg.2008.06.012. 
  6. а б в г д е Andrey Yu. Zhuravlev, Eladio Liñán, José Antonio Gámez Vintaned, Françoise Debrenne, and Aleksandr B. Fedorov (2012). «New finds of skeletal fossils in the terminal Neoproterozoic of the Siberian Platform and Spain». Acta Palaeontologica Polonica 57 (1). с. 205–224. doi:10.4202/app.2010.0074. 
  7. а б в г д Журавлёв А. Ю. (2006). «Скелетный докембрий». Природа 1096 (12). с. 37–40. 
  8. Hofmann, H.J., Mountjoy, E.W. (2001). «Namacalathus-Cloudina assemblage in Neoproterozoic Miette Group (Byng Formation), British Columbia: Canada's oldest shelly fossils». Geology 29 (12). с. 1091–1094. doi:10.1130/0091-7613(2001)029<1091:NCAINM>2.0.CO;2. 

Посилання[ред.ред. код]


Туоянгозавр Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.