Neobatrachia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Neobatrachia
Райка звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Reig, 1958
Надродини

Bufonoidea
Dendrobatoidea
Hyloidea
Microhylidea
Ranoidea

Посилання
Вікісховище: Neobatrachia
Віківиди: Neobatrachia
EOL: 3016816
NCBI: 8416
Fossilworks: 156430

Neobatrachia — підряд земноводних ряду Безхвості. Має 42 родини, 5600 видів. Це найбільший підряд з безхвостих земноводних, становить близько 97% від загальної кількості. Інша назва «вищі жаби».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цього підряду сягає 37 см. Ці жаби на тепер є найбільш розвиненими серед безхвостих. Відрізняються від інших підрядів, перш за все, за будовою скелета. Перші 7 тулубних хребців — передньовогнуті (процельні), останні — двояковогнуті (амфіцельні), рідші усі процельні, як й крижовий. Переважно усі види позбавлені зубів на щелепних кістках. Здатні далеко викидати язика, полюючи за здобиччю. Очі переважно із горизонтальними зіницями. Ребра відсутні.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Зустрічаються у різних ландшафтах. Різні види активні вдень та вночі. Низка видів здатні рити нори й тривалий час там переживати або спеку, або холод. Можуть долати далекі відстані, віддалятися від водойм на значні відстані. Живляться безхребетними, рибою, земноводними, плазунами, пташенятами, рибою.

Це яйцекладні та живородні амфібії.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкають практично на усіх континентах, окрім Антарктиди.

Родини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Günther E. Freytag, Bernhard Grzimek, Oskar Kuhn & Erich Thenius (Hrsg.): Lurche. In: Grzimeks Tierleben, Bd. 5: Fische 2, Lurche. Lizenzausgabe im dtv, München 1980, ISBN 3-423-03204-9
  • Hoegg, Simone; Miguel Vences, Henner Brinkmann and Axel Meyer (July 2004). «Phylogeny and comparative substitution rates of frogs inferred from sequences of three nuclear genes». Molecular Biology and Evolution 21 (7): 1188–1200.