Nihil novi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Nihil novi (лат. нічого нового) — загальновживана назва закону, прийнятого польським сеймом і схваленого королем Олександром Ягеллончиком в 1505 році. У польській історіографії називається конституцією, при цьому слід мати на увазі, що в тодішній Польщі всі постанови сейму називалися конституціями. У російській традиції часто іменується Радомською конституцією.

Назва[ред.ред. код]

Повна назва закону Nihil novi nisi commune consensu (лат. нічого нового без загальної згоди). Nihil novi також має біблійне посилання — Nihil novi sub sole або Sub sole nihil novi est (Немає нічого нового під сонцем. Екклезіаст).

Суть закону[ред.ред. код]

Закон «Nihil novi» унормовував Привілеї шляхетські, забороняв королям приймати нові закони без згоди шляхти (представленої в Сеймі Королівства, що складався з Сенату та Посольської ізби) за винятком окремих особливо обумовлених малозначущих питань. Його можна розглядати як завершальний крок по обмеженню влади польського короля (раніше були прийняті: Віленський привілей 1447, Нешавські статути 1454, що розширювали права шляхти, і Мельницький привілей 1501 року, який посилював владу магнатів).

Закон «Nihil novi» був підписаний королем Олександром Ягеллончиком на Радомському сеймі 3 травня 1505 року (звідси його друга назва — Радомська конституція). Цей закон прийнято розглядати як завершальний крок у формуванні шляхетської демократії, або шляхетської республіки. Пізніше шляхта буде трактувати положення цього закону для обґрунтування принципу одноголосності для прийняття рішення (принцип Liberum veto).

З часу прийняття закону «Nihil novi» загальновживаним стосовно польської системи державного устрою став термін Річ Посполита. На Велике князівство Литовське, що знаходилося з 1385 року в особистій унії (Кревська унія), ні закон «Nihil novi», ні іменування Річ Посполита в той момент не поширювалися.

У тому ж самому році шляхта ще більше розширила свої права, обмеживши права міст брати участь у політичному житті країни, а також заборонивши селянам залишати свої наділи без згоди землевласника, закріпивши, таким чином, кріпосне право в Польщі.

Текст закону[ред.ред. код]