Ніна Гаген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Nina Hagen)
Перейти до: навігація, пошук

Ніна Гаген (нім. Nina Hagen; справжнє ім'я — Catharina Hagen; *11 березня 1955 рік, Берлін) — німецька панк-рок співачка та музикант, авторка пісень, актриса. Ніна Гаген має насправді дивовижний голос із діапазоном у чотири октави, який дозволяє їй виконувати партії в низькому та високому регістрі. Ніну Гаген вважають матір'ю німецького панк-року.

Життя[ред.ред. код]

Народилася Ніна в сім'ї акторки Еви-Марії Гаген та сценариста Ганса Гагена. Їхній шлюб був дуже коротким і маленька Ніна рідко бачила свого батька. З 9 років у неї з'являється вітчим (Вольф Бірман). В 1968-му її вигнали з організації за участь у «несанкціонованій» демонстрації. Десятий клас дівчинка не закінчила, а, кинувши школу, зайнялася виконанням пісень. У 1975 році вона була позбавлена громадянства НДР і емігрувала до Великобританії, через прохання повернути в країну Вольфа Бірмана, яке було безуспішним, де зробила собі ім'я в популярному тоді серед молоді музичному жанрі — панк-року. Потім переїхала жити у ФРН і у 80-тих роках досягнула там вершини успіху. Вона брала участь у багатьох конкурсах та займала призові місця, таких як комітет з розваг та мистецтва (1974). Її музичні кумири Дженіс Джоплін, Тіна Тернер, Отіс Реддінг, Джеймс Браун та багато інших. У НДР вона стає відомою спочатку як акторка таких фільмів «Абетка кохання» («ABC-der-Liebe»), «Сьогодні п'ятниця» («Heute ist Freitag») (1974), «Любов траппов» («Liebesfallen») (1975-76), «Весілля по-жіночому» («Heiraten Weiblich»), «Господарка» (фр. «Maîtresse») (1976) і грає на одній театральній сцені разом зі своєю матір'ю .

Кар'єра[ред.ред. код]

1974 Ніна співпрацює з групою «Automobil», вони приголомшують своїм хітом, що навіть знайшов слухачів на Заході: «Du Hast Den Farbfilm Vergessen».

1975 року вона записує нові пісні з «Fritzens Dampferband» та іншими музикантами.

1978-го світ побачив перший альбом, який носить назву «Nina Hagen Band», що приніс Ніні Гаген міжнародну популярність. Перший виступ відбувся на німецькому фестивалі Rockpalast. Другий альбом «Unbehagen» («Незручність») виходить у 1979-му році, після чого Ніна розпускає грут і відправляється до Голландії на пошуки нового колективу, з яким вона могла б підкорити Захід. Не гаючи часу, Ніна попутно знімається у психоделічному фільмі про голландську молодь «Ча-ча» («Cha-Cha»).

1980 Ніна створює мега-шоу з груртом «OUT» і «Хто вбив Руді» на сцені: «Вавілон упаде». Перший концерт у Гамбурзі провалився і тур скасували. З новим керівництвом Гаген (Глотцер Беннет, колишній менеджер Френка Заппи) їде підкорювати Америку і виконувати свої пісні вже ангійською. Співачці до вподоби життя в Голлівуді і Нью-Йорку, і з новим натхненням вона повертається до Німеччини та через 6 місяців з новим " поглядом " й новими піснями вирушає у тріумфальне турне. Вона з'являється з піснями «Ziggy Stardust» і «Хто вбив Руді» в «Rock Night» на телебаченні і п'янить аудиторію своїм вокальним діапазоном.

1981 Ніна живе з багатьма друзями в Малібу.

1982 Ніна підписує новий контракт із рекорд CBS: Ніна записує свій найавангардніший альбом «Nunsexmonkrock» і прощається з Фердинандом. Зараз вона мати, батько, черниця і панк… Просто Ніна.

У 1983-му і в 1984 роках відповідно на хвилі успіху виходить подвійний (англо- і німецькомовний) альбом «Fearless»/«Angstlos» з хітом «New York, New York».

1987 Ніна переїжджає до Ібіці.

1988 Ніна дає великі концерти, але вона не отримує жодних нових контрактів запису. Але засоби масової інформації та телвізійні шоу завжди мають нагоду про неї щось сказати або почути її саму.

У 1989 році іміджем співачки займається Жан-Поль Готье, зробивши її образ більш вишуканим. Нарешті новий альбом Ніни 1991 «Вулиця» з'являється.

У 1993 році Ніна Гаген випускає альбом «Revolution Ballroom», який прославив Ніну кліпом на пісню «So Bad», який став одним з найгучніших за всю її карьеру. У записі цього альбому брав участь Phil Manzanera, гітарист групи Roxy Music.

У 1995-му і 1996-му роках виходить подвійний альбом співачки «Freud Euch»/«Bee Happy» відповідно, яким Ніна Гаген ще раз підтверджує свій незмінний статус матері панк-року. Дві пісні з цього альбому були використані в одній із серій науково-фантастичного трилера «Tatort», де Ніна Хаген зіграла роль співачки в клубі.

У 1999-му році з'являється ювілейний, десятий за рахунком альбом співачки, орієнтований більше на шанувальників давньоіндійської філософії та міфології, вплив якої досяг свого апогею у творчості Ніни, через що назріла необхідність випустити роботу, повністю присвячену тибетським рагам, мантрам і бхаджанам. Цей рік ознаменований також виходом пісні і кліпу «Fieber» у дуеті з всесвітньо відомою німецькою групою Oomph! і другим виступом на Rockpalast. Роком раніше, в 1998-му році, Ніна Гаген бере участь у записі дуету зі співаком Tommy D у пісні Solo, також знявшись в однойменному кліпі і зігравши Бабу-Ягу у фільмі жахів «Василиса» в Києві, Україна. Незабаром також виходить документальний фільм про династію Гаген, а через три роки з'явиться і автобіографічна книга Ніни Гаген «That's Why The Lady Is A Punk». До 100-річного ювілею Бертольта Брехта Ніна переїхала в рідний Берлін. Разом з Мерет Бекер вона виступала на так званому панк-Брехт-вечорі «Wir hie? en beide Anna» («Нас обох звати Анна»). У 1999 році для подвійного альбому заспівала цілком «Тригрошову оперу» Брехта.

У 2000-му році мати панку повертається з альбомом «Return Of The Mother», знову вступивши в боротьбу з системою із закликами людства до зміни поглядів на світ. Через рік Ніна Гаген бере участь у записі пісні для альбому німецького дуету Rosenstolz «Die Schwarze Witwe». А ще через рік відбувається історичний візит Ніни Гаген до Москви, де вона виступає в клубі Б2, а інтерв'ю з ексцентричною співачкою транслюють по центральних каналах російського телебачення.

У 2003-му році виходить альбом з каверами легендарних англомовних світових хітів минулих років «Big Band Explosion». Світовий же успіх знову повернувся до Ніни Гаген завдяки кавер-версії відомого хіта шанувальників співачки гурту Rammstein «Seemann», виконаної разом із фінським квартетом Apocalyptica, що знявся з нею в однойменному відео.

У 2004-му році Ніна Гаген знімається в ролі злої царівни в комедійному фільмі жахів «7 Zwerge» за мотивами популярної казки «Білосніжка і сім гномів».

У 2006-му році виходить логічне продовження попереднього альбому «Irgendwo Auf Der Welt». З серпня 2006 року Ніна — член журі телешоу «Popstars» на німецькому телеканалі Pro7. У цьому ж році виходить продовження фільму «7 Zwerge».

У 2009-му році, спільно з однодумницею в боротьбі за права тварин Памелою Андерсон, панк-діва знімається в гучному рекламному ролику PETA. 21-го жовтня, в рамках свого гастрольного туру Ніна Гаген знову відвідала з концертом Москву, який відбувся в клубі Б1 Maximum. Під час другої частини турне, 16-го липня 2010-го року, відбувся випуск нового альбому панк-діви. Розчарувавшись в індуїзмі, співачка відклала випуск рок-альбому, і за один рік записала «Personal Jesus», що складається з євангелічних співів, підкріплений новою книгою «Визнання», що вийшла в березні.

У 2012 році Ніна Гаген, як і згодом багато інших світових знаменитостей, висловила підтримку заарештованим учасницям групи в гучній справі Pussy Riot, при цьому додавши, що не схвалює їхніх дій, але протестує проти надмірно суворого покарання.

Шлюб[ред.ред. код]

У 1981 році народилась донька Косма Шива Хаген (англ. Cosma Shiva Hagen), яка згодом стала актрисою. Батьком був померший в 1988 році голландський гітарист Ferdinand Karmelk. У 1987 році вийшла заміж за 17-річного панк-рок музиканта Iroquois з Лондона. У 1989 році в її житті з'явився француз Frank Chevallier. Він стає батьком сина Otisa Chevallier-Hagen, який народився 1990-го року. У 1996 році вийшла заміж за Девіда Лінна, молодший за неї на 15 років. Вони розійшлися в 2000 році. У січні 2004 року вийшла заміж за датського співака Lucas Alexander Breinholm (молодший за Ніну Гаген на 22 роки). Розлучилися через рік. У 2006 році супутником життя Ніни Гаген став 27-річний психотерапевт з Канади River. З 2009 року Ніна Гаген дотримується целібату.

Дискографія[ред.ред. код]

Деякі альбоми співачки були випущені і в англомовному варіанті.

  • 1978 Nina Hagen Band
  • 1979 Unbehagen
  • 1981 Nunsexmonkrock
  • 1983 Angstlos
  • 1984 Fearless
  • 1985 In Ekstase
  • 1985 In Ekstasy
  • 1988 Nina Hagen
  • 1991 Street
  • 1993 Revolution Ballroom
  • 1995 Freud Euch
  • 1996 Beehappy
  • 1999 Om Namah Shivay (Indisches Album)
  • 2000 Return Of The Mother
  • 2002 Om Namah Shivay / 1008 Indian Nights Live
  • 2003 Nina Hagen Big Band Explosion
  • 2006 Irgendwo Auf Der Welt
  • 2010 Personal Jesus (Gospel Album)
  • 2011 Volksbeat

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1974 ABC der Liebe
  • 1975 Junge, heute ist Freitag
  • 1979 Cha Cha
  • 1979 Bildnis einer Trinkerin
  • 1992 Lilien in der Bank
  • 1997 Tatort (ARD)
  • 1998 Sci Fri (Sci-Fi-Channel)
  • 1999 Nina Hagen + Punk + Glory
  • 2000 Family Stories: The Hagens (ARD)
  • 2001 Om Gottes Willen
  • 2004 7 Zwerge — Männer allein im Wald
  • 2006 7 Zwerge — Der Wald ist nicht genug
  • 2011 Godmother Of Punk

Посилання[ред.ред. код]