Objective C

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Objective-C — рефлективна, об'єктно-орієнтована мова програмування, розроблена у вигляді набору розширень стандартної С.

Розроблена компанією Apple, в даний час використовується в основному у Mac OS X та GNUStep — середовищах, розроблених на основі стандарту OpenStep, та Cocoa — бібліотеки компонентів для розробки програм. Програму на Objective-C що не використовує цих бібліотек можна зкомпілювати для будь-якої платформи, яку підтримує gcc компілятор з підтримкою Objective-C.

Objective-C є розширенням С і тому будь-яку програму на С можна скомпілювати компілятором Objective-C.

ООП в Objective-C включає інтерфейси, класи, категорії. Реалізовано одиничне, невіртуальне наслідування. Немає єдиного базового класу для всіх об'єктів. Всі методи в класі — віртуальні. Категорія — парадигма яка дозволяє описувати інтерфейс з методами які «необов'язково» імплементувати.

Синтакс Objective-C породжений одночасно від С та Smalltalk. Від останньої взято основний семантичний конструкт мови — замість виклику метода об'єктові надсилається повідомлення. Наприклад, якщо клас об'єкта obj імплементує метод doJob то говориться що об'єкт відкликається на повідомлення doJob. Щоб надіслати повідомлення doJob цьому об'єктові потрібно написати:

[obj doJob];

Такий механізм дозволяє надсилати повідомлення навіть до тих об'єктів які не підтримують їх обробки. Такий підхід відрізняється від тих що використовуються в статично типізованих мовах С++ чи Java.