Обріум м'якотілий
| Обріум м’якотілий | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Obrium cantharinum Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
О́бріум м’якоті́лий (лат. Obrium cantharinum Linnaeus, 1767) — жук з родини Жуків-Вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
O. cantharinum належить до групи західнопалеарктичних видів, палеарктичного зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює практично всю Європу, Західну Росію, Кавказ, Закавказзя, Туреччину. Для Карпат вид є звичайним, проте у зборах трапляється досить рідко, оскільки веде нічний та присмерковий спосіб життя.
Екологія[ред. | ред. код]
Літ триває з кінця травня до середини серпня. Личинка заселяє дрібні всохлі гілки різноманітних листяних порід дерев, але перевагу надає тополі та осиці.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Жук дрібних розмірів (4-10,5 мм). Голова дещо ширша за передньоспинку. Очі великі, сильно виїмчасті. Вусики в основній половині війчасті. Передньоспинка циліндрова, довша своєї ширини, з горбиком на боці, нерівна на диску. Епістерни задньогрудей з поздовжньою борозною. Стегна булавоподібні. 1-й черевний сегмент, майже, такої ж довжини або дещо довший, ніж решта черевця; 2-й стерніт вирізаний і посередині вирізки густо волосистий.
Личинка[ред. | ред. код]
Передній край голови личинки пігментований. Зчленований отвір вусиків відкритий. З кожної сторони голови по одному вічку. Верхня губа напівкругла, слабо склеротизована. Пронотум у основній половині в дрібних поздовжніх борозенках. Ноги маленькі, прозорі, погано помітні. Мозолі 3-6-го сегментів сильно виступають над поверхнею черевця, глибоко поздовжньо розділені на дві дольки; міжсегментні проміжки великі.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Життєвий цикл триває 1-2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11064// [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/obricant.htm [Архівовано 10 травня 2008 у Wayback Machine.]