Oenococcus oeni
| Oenococcus oeni | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Oenococcus oeni, СЕМ (фальшиві кольори)
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Oenococcus oeni Hertig 1936 |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Oenococcus oeni — грам-позитивна гетероферментативна молочнокисла кокова бактерія роду Oenococcus. Бере участь в дозріванні вин, зброджуючи яблучну і лимонну кислоти та утворюючи діацетил та інші летючі ароматичні речовини, знижуючи тим самим кислотність вина і надаючи йому приємний аромат[1]. До 1995 року ця бактерія класифікувалася у складі роду Leuconostoc під назвою Leuconostoc oenos, а в 1995 році було запропоновано перенести її до новоствореного роду Oenococcus Dicks et al. 1995[2].
Зміст |
Біологічні властивості [ред.]
Oenococcus oeni є грам-позитивною коковою бактерією, що формує ланцюжки. Енергію отримує в результаті гетероферментативного молочнокислого бродіння, продуктами якого є молочна кислота, оцтова кислота і діоксид вуглецю. Здатна зброджувати різні вуглеводи (сахарозу, фруктозу, глюкозу)[3], піруват[4] а також яблучну і лимонну кислоту. Утворює протеази, що залишаються активними в присутності сірчаного газу і етанолу[5]. O. oeni здатний виживати при концентрації етанолу до 10 % у живильному середовищі.
Геном [ред.]
У 1998 році було проведено генетичне картування геному O. oeni штаму PSU-1 і побудована фізична карта хромосоми розміром 1,857 Mbp[6], а в 2000 році був картований геном штаму GM[7]. У 2006 році було закінчено визначення повної нуклеотидної послідовності ДНК геному O. oeni штаму PSU-1. Геном представлений кільцевою двуцепочечной молекулою ДНК розміром 1780517 пар основ. і містить 1864 гени, з яких 1691 кодують білки, вміст ГЦ становить 37 %. Також в геномі міститься кілька плазмід. Плазміда pOM1 представлена кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 3926 пар основ і містить три гени, всі з яких кодують бфлки[8]. Плазміди pRS2 і pRS3 також несуть по три гени, що кодують білки, і є кільцевими молекулами ДНК розміром 2544 і 3948 пар основ відповідно[9][10].
Значення [ред.]
O. oeni грає важливу роль в процесі дозрівання вина після закінчення спиртового бродіння[11]. O. oeni відповідальнє за процеси яблочнокисло-молочнокислого бродіння[12]. В процесі життєдіяльності O. oeni утилізує яблучну і молочну кислоти, тим самим знижуючи кислотність вина, а також виробляє діацетил, що має приємний аромат, тим самим покращуючи аромат вина[13]. Важливою особливістю O. oeni є відносна стійкість до таких стресових факторів, як іони меди, часто присутні у вині[14].
Посилання [ред.]
- ↑ http://www3.interscience.wiley.com/journal/112791053/abstract?CRETRY=1&SRETRY=0
- ↑ L. M. T. Dicks et al. Proposal To Reclassify Leuconostoc oenos as Oenococcus oeni [corrig. gen. nov., comb. nov.] // Int. J. Syst. Bacteriol.. — Т. 45. — (1995) С. 395-397. DOI:10.1099/00207713-45-2-395.
- ↑ http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=17102088
- ↑ http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1214600
- ↑ Marı́a C. Manca de Nadra et al. Protease activity of Oenococcus oeni viable cells on red wine nitrogenous macromolecular fraction in presence of SO2 and ethanol Т. 16. — (2005) (10) С. 851-854.
- ↑ Zé-Zé, L., Tenreiro, R., Brito, L., Santos, M. A. & Paveia, H. Physical map of the genome of Oenococcus oeni PSU-1 and localization of genetic markers // Microbiology. — Т. 144. — (1998) С. 1145-1156.
- ↑ Líbia Zé-Zé, Rogério Tenreiro and Helena Paveia The Oenococcus oeni genome: physical and genetic mapping of strain GM and comparison with the genome of a 'divergent' strain, PSU-1 // Microbiology. — Т. 146. — (2000) С. 3195-3204.
- ↑ Oenococcus oeni M1 plasmid pOM1, complete sequence NCBI
- ↑ Oenococcus oeni M1 plasmid pRS2, complete sequence NCBI
- ↑ Oenococcus oeni M1 plasmid pRS3, complete sequence NCBI
- ↑ http://www.laar.uns.edu.ar/indexes/artic_v3303/p231.pdf
- ↑ http://www.actahort.org/books/754/754_18.htm
- ↑ http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=91089
- ↑ http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=18179830
