Open Doors

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Open Doors» — міжнародна благодійна правозахисна християнська організація, метою якої є допога віруючим, котрі стали жертвами дискримінації за релігійною ознакою.

Історія[ред.ред. код]

Організацію заснував у 1955 році Анне ван дер Бійль (Anne van der Bijl). На початку своєї діяльності «Open Doors» займалась розповсюдженням Біблії та біблійних матеріалів серед християн з Китаю та соціалістичних країн східної Європи.

З 1978 організація надає допомогу християнам з країн Близького Сходу та інших країн, де переважають мусульмани.

У 1988, скороставшись «політикою гласності», «Open Doors» надала мільйон примірників Біблії для Російської православної церкви за $2.5 млн.

За підсумками 2003 року, «Open Doors» розповсюдила 4 мільйони Біблій та біблейських документів і підготувала 22000 пасторів та церковних лідерів.

Станом на серпень 2007, «Open Doors» мала офіси у 27 країнах.

Поточна діяльність[ред.ред. код]

Згідно з даними «Open Doors», більше ста мільйонів людей потерпають через християнське віросповідання.[1] Можна виділити такі основні напрямки діяльності[2]:

  • Забезпечення недільних шкіл Біблією, християнськими книгами та навчальними матеріалами
  • Організація і проведення курсів підвищення кваліфікації для представників духовенства
  • Створення типографій і бібліотек
  • Ліквідація неписемності
  • Духовна та фінансова підтримка християнських спільнот, а також ув'язнених за релігійні переконання, їх родичів та близьких.

World Watch List[ред.ред. код]

Щороку «Open Doors» публікує «World Watch List» — список із 50 країн (автономій, суб'єктів), в котрих найчастіше порушують права християн через їх релігійну належність. 3 перші місця за підсумками 2011 року посіли Північна Корея, Іран та Афганістан.[3] Перша десяка рейтингу:

Місце Країна
1 Північна Корея
2 Іран
3 Афганістан
4 Саудівська Аравія
5 Сомалі
6 Мальдіви
7 Ємен
8 Ірак
9 Узбекистан
10 Лаос

Із сусідів України варто відзначити Туреччину (30 місце) та Білорусію (42 місце).

Для порівняння, аналогічний рейтинг 2010 року[4]:

Місце Країна
1 Північна Корея
2 Іран
3 Саудівська Аравія
4 Сомалі
5 Мальдіви
6 Афганістан
7 Ємен
8 Мавританія
9 Лаос
10 Узбекистан

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]