Orgueil

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Orgueil
Тип Хондрит
Клас Вуглецевий хондрит
Група CI1
Країна Франція Франція
Регіон Південь-Піренеї
Координати 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383Координати: 43°53′ пн. ш. 1°23′ сх. д. / 43.883° пн. ш. 1.383° сх. д. / 43.883; 1.383[1]
Спостереження падіння Так
Дата падіння 14 травня 1864 р.
Вага 14 кг
Кількість Бл. 20
Orgueil meteorite old.jpg
Оригінальний малюнок окремого екземпляра метеорита Orgueil

Метеорит Orgueil — це важливий для науки вуглецевий хондрит, який впав на південному заході Франції у 1864 р.

Історія[ред.ред. код]

Падіння метеорита відбулося 14 травня 1864 року, декілька хвилин по 20 годині за місцевим часом, поблизу муніципалітету Оргей на півдні Франції. Близько 20 уламків попадали на площі розміром у декілька квадратних миль. Того ж року було проаналізовано один із уламків метеорита. Аналіз був виконаний професором хімії Музею історії природи (фр. Musée d'Histoire Naturelle), який у своєму дослідженні зосередився на вивченні органічної матерії, знайденої в цьому метеориті. Він написав, що в метеориті містилися такі елементи, як вуглець, водень та кисень, а його композиція була дуже подібною до композиції торфу із долини річки Сомма, або до бурого вугілля із Рінколя, що поблизу Касселя. Таке відкриття спонукало до інтенсивних наукових дискусій, які продовжувалися і в 1870-х, і стосувалися в основному питання, чи може знайдена органічна матерія мати біологічне походження.[2]

Композиція та класифікація[ред.ред. код]

Orgueil — це один із п'яти відомих метеоритів, що належать до хондритів групи CI (див. класифікацію метеоритів), при чому він є найбільшим із них (14 кг). Особливістю цієї групи є те, що метеорити, які до неї належать, мають хімічний склад, в своїй основі ідентичний до хімічного складу Сонця, за винятком лише таких газоподібних елементів, як водень та гелій.

Через його надзвичайно примітивну композицію та порівняно велику масу, Orgueil є одним із найкраще досліджених метеоритів. Визначним відкриттям, зробленим в результаті дослідження уламків метеорита Orgueil, була висока концентрація ізотопно аномального ксенону, який отримав назву «ксенон-HL» (англ. xenon-HL). Носієм цього газу є надзвичайно дрібний алмазний пил, який є старшим за саму сонячну систему, і сьогодні відомий як досонячні зерна.

У 1962 році Неґі та ін. оголосили про відкриття «впорядкованих елементів», закованих у метеориті Orgueil, які, як припускалося, могли виявитись біологічними структурами позаземного походження. Ці елементи пізніше виявились або пилком (в тому числі пилком жовтозілля Якова) та грибковими спорами (Фітч та Андерс, 1963), якими був забруднений зразок, або ж кристалами мінералу олівін.

Містифікація[ред.ред. код]

У 1965 році фрагмент метеорита Orgueil, який зберігався у запечатаному скляному контейнері з моменту його віднайдення, як виявилося, містив насіннєву капсулу, заковану в його нутрі, тоді як початковий склянистий зовнішній шар залишався на позір неторканим.[3] Незважаючи на великий початковий азарт науковців, насіннєва капсула виявилася насіниною ситника пониклого, приклеєною до уламка й замаскованою за допомогою вугільного пилу. Зовнішня кірка плавлення, яка прикривала цю капсулу, була всього-лиш клеєм. Хоча порушник-містифікатор залишився невідомим, вважається, що ціллю містифікації був вплив на дебати, які точилися у XIX столітті навколо можливості самозародження, — шляхом наочної демонстрації перетворення неорганічної матерії в біологічну.

Твердження про знайдені скам'янілості[ред.ред. код]

Річард Гувер із NASA заявив, що метеорит Orgueil містить скам'янілості, деякі з яких є подібними до відомих земних видів.[4] Гувер раніше вже стверджував про присутність скам'янілостей у складі метеориту Murchison. Однак NASA офіційно відмежувались від заяв Гувера та відсутності у нього експертних оцінок його досліджень.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.)База даних Міжнародного метеоритного товариства: Orgueil
  2. (англ.)Burke, John G. (1986). Cosmic Debris: Meteorites in History. Berkeley and Los Angeles, California: University of California Press. с. 168–169. ISBN 0-520-05651-5. 
  3. (англ.)«The Orgueil Meteorite, 1864». The Museum of Hoaxes. Процитовано 16-04-2014. 
  4. (англ.)Hoover Richard B. Fossils of Cyanobacteria in CI1 Carbonaceous Meteorites: Implications to Life on Comets, Europa, and Enceladus (PDF) // Journal of Cosmology, 13 (2011). Процитовано 2011-03-05.
  5. (англ.)«NASA shoots down alien fossil claims». ABC News. 7 March 2011. Процитовано 2011-03-07. 

Література[ред.ред. код]

  • Nagy B, Claus G, Hennessy DJ (1962) Organic Particles Embedded in Minerals in Orgueil and Ivuna Carbonaceous Chondrites. Nature 193 (4821) p. 1129
  • Fitch FW, Anders E (1963) Organized Element — Possible Identification in Orgueil Meteorite. Science 140 (357) p. 1097
  • Gilmour I, Wright I, Wright J 'Origins of Earth and Life', The Open University, 1997, ISBN 0-7492-8182-0

Посилання[ред.ред. код]