P-кельтські та Q-кельтські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

P-кельтські та Q-кельтські мови — одна з класифікацій кельтських мов, яка виходить з поділу цих мов на окремі групи залежно від розвитку у них пракельтського приголосного звука *kw, який був ще успадкований з праіндоєвропейського стану. Використовується певним чином для пояснення шляхів формування сучасних кельтських мов.

Характеристика[ред.ред. код]

Відмінності між P- та Q-кельтськими мовами полягають у розвитку пракельтської фонеми *kw, яка перетворилася у *p в P-кельтських мовах (бритські мови, галльська мова та ін.) і в *k у Q-кельтських мовах (гойдельські мови та в наш час[Коли?] мертві іспано-кельтські мови). Наприклад, слово голова звучить як pen у бритських мовах, але як ceann в гойдельських; слово син звучить як mab (раніше map) у бритських, проте як mac у гойдельських (maqq в огамічних написах архаїчною ірландською мовою).

Конкуруючою гіпотезою є поділ кельтських мов на континентальні та острівні).

Класифікація[ред.ред. код]

P-кельтські мови[ред.ред. код]

Q-кельтські мови[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Lockwood, William Burley (1972). A panorama of Indo-European languages. Hutchinson university library 173. Hutchinson. с. 74–80. ISBN 0091110203.