Pantera

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pantera
логотип
фотографія
За годинниковою стрілкою зверху зліва: Даймбег Даррелл, Філ Ансельмо, Рекс Браун і Вінні Пол
Основна інформація
Жанр Грув-метал[1][2][3]
Треш-метал[4][5]
Глем-метал[2] (ранній період)
Роки 19812003
Країна США США
Звідки Арлингтон, Техас
Мова Англійська
Лейбл Metal Magic, Atco Records, EastWest Records, Elektra
Склад Філ Ансельмо
Даймбег Даррелл
Рекс Браун
Вінні Пол
Колишні
учасники
Томмі Бредфорт
Донні Харт
Террі Глейз
Метт Ламур
Девід Пікок
Інші
проекти
Damageplan, Down, Superjoint Ritual, Hellyeah, David Allan Coe, Necrophagia, Southern Isolation
Офіційний сайт

Pantera — американський гурт, заснований у 1981 році у місті Арлінгтон, штат Техас. Історію гурту можна умовно розділити на два основних періоди: період 80-их (глемовський період) та період 90-их, коли гурт змінив звучання та образ. Спочатку Pantera орієнтувалася в основному на hard rock (Kiss) та інші гурти (Judas Priest, Iron Maiden, Black Sabbath and Van Halen), але під впливом таких гуртів як Slayer, Metallica, Megadeth, і Anthrax — Pantera в кінці 80-тих років кардинально змінили свій стиль на більш тяжкий, агресивний і популярний (power metal, thrash metal і так званий «power groove»).Результатом такої зміни став альбом «Cowboys from Hell», який зразу ж підняв групу Pantera на вищий рівень і приніс світове визнання.

Починаючи з 2002 року в гурті виникають часті суперечки, одною з головних причин можна назвати те, що вокаліст Філ Ансельмо вирішив серйозно зайнятися своїми іншими проектами (Down ,Viking Crown ,Eibon ,Superjoint Ritual ,Necrophagia). В результаті суперечок Pantera офіційно розпалися у 2003 році. Філ продовжив роботу над іншими проектами (Основним з яких був «Down», в якому також грав Рекс Браун). Брати Еботт (Даймбег Даррел і Вінні Пол) створили групу Damageplan з якою встигли випустити лише один альбом «New Found Power(2003)». Під час одного з концертів Damageplan (а саме 8 грудня 2004 року) гітарист Даймбег Даррел був вбитий саме під час виступу одним з фанів пострілом з вогнепальної зброї.

Історія гурту[ред.ред. код]

Походження назви[ред.ред. код]

Назву було взято з одного фільму, де «Pantera» — була назвою автомобіля, і на думку Вінні це була підходяща назва для гурту.

Створення і ранній глемовий період (1981–1985)[ред.ред. код]

Гурт Pantera був заснований шкільними друзями в 1981 році, на той час їм було по 15-17 років; в первісний складу групи входили ударник Вінні Пол Еботт, його молодший брат гітарист Даррелл Еботт (в той час відомий як «Діамантовий Даррелл», бас-гітарист Томмі Бредфорд, гітарист Террі Глейз і вокаліст Донні Харт. Вони грали як кавери на Kiss та Van Halen, так і свій матеріал в жанрі глем-метал в нічних клубах Техасу. Імідж гурту відповідав їхній музиці, музиканти носили спандекс та скуйовджені вгору волосся, такий стиль був типовий на глем-метал сцені того часу.

В 1982 році Донні Гарт покинув колектив та Террі Глейз став вокалістом гурту, залишивши Даррелла єдиним гітаристом. Через рік бас-гітарист Томмі Бредфорд також пішов і був замінений Рексом Брауном (в той час відомий як «Рекс Рокер». Pantera стала фаворитом в андеграунді, вони провели регіональні тури по Техасу, Оклахомі, і Луїзіані. Гурт грав на розігріві у таких колективів як Stryper, Dokken та Quiet Riot, що в свою чергу популяризувало дебютний альбом групи, Metal Magic. Metal Magic був виданий на лейблі гурту з такою ж назвою в 1983 році і був спродюсований батьком братів Еботтов, Джеррі Ебботт (представленим як «The Eldn»), в студії Pantego.

В 1984 році Pantera видала свій другий альбом Projects in the Jungle. Це був в своїй більшій мірі глем-метал, але він був більш агресивний, ніж дебют. Іншим змінити стало ім'я Террі Глейза, тепер він узяв собі псевдонім «Терренс Лі». Також був знятий перший відеокліп гурту на пісню «All Over Tonight». Projects in the Jungle, так само як і перший альбом, був виданий на незалежному лейблі Metal Magic Records і спродюсований Джері Ебботтом.

В 1985 році Pantera знову видали повноформатний альбом на Metal Magic Records, названий I Am the Night. В порівнянні з Projects in the Jungle гурт став звучати ще важче (але коріння її звучання все ще залишалися в глем-металі), а метал преса стала приділяти більше уваги гуртові. Через погане поширення, I Am the Night став важкодоступним альбомом для багатьох фанатів. Але попри це, близько 25 000 копій I Am the Night було продано. Другий відеокліп гурту був знятий на пісню «Hot and Heavy».

Зміна вокаліста (1987–1989)[ред.ред. код]

Гурт з новим вокалістом Філом Ансельмо в 1988 році. Зліва — направо: Рекс «Рокер», Філ Ансельмо, Вінні Пол і Даймонд Даррелл

В 1986 році світ побачив величезну кількість треш-метал альбомів, які справили великий вплив на створення музичного стилю Pantera. Найвідомішими з них були альбоми Slayer Reign in Blood, Megadeth Peace Sells... But Who's Buying? та Metallica Master of Puppets. М'яке глем звучання вокалу Терренса Лі більше не влаштовувало гурт, і він покинув Pantera, а музиканти стали шукати йому заміну.

Гурт змінив кілька тимчасових вокалістів: Метта Л'Амура та Девіда Пікока, поки, в кінцевому рахунку, не виявив вокаліста з Нового Орлеана Філа Ансельмо в кінці 1986 року[6]. Ансельмо до цього був вокалістом гуртів Samhain (не плутати з однойменним гуртом Гленна Данзіга) та Razorwhite. Філ миттєво знайшов контакт з іншими трьома учасниками гурту. З часом музиканти вирішили серйозно переглянути їх імідж та звучання. На одній із зустрічей музикантів Вінні Пол обговорюючи костюми гурту, зазначив, що «ці магічні костюми не грають музику; ми це робимо. Так давайте виходити на сцену в комфортних джинсах, футболках та подивимося, як це сприйметься»[7].

В 1988 році Pantera видала перший альбом з Філом Ансельмо, названий Power Metal[8]. Power Metal найтяжкий альбом гурту на той час був сумішшю хард-року та треш-металу. Як і попередні альбоми Power Metal був виданий на Metal Magic Records. Power Metal відбивав у собі той стиль, який Pantera грали в 90-х, але на ньому все одно залишалося багато елементів глем-металу. Учасники гурту пізніше стали ігнорувати існування їх перших чотирьох незалежно виданих альбомів, включаючи Power Metal, оскільки вони створили новий важкий імідж та змінили свій музичний стиль на ґрув-метал. Їх перші чотири альбоми стали важкодоступними та колекційними для фанатів.

Cowboys from Hell (1989–1991)[ред.ред. код]

Pantera в 1990 році. Зліва направо: Вінні, Філ, Рекс, Даррелл.

Незабаром після того, як Power Metal був випущений, Даррелл Еботт, був запрошений до відомого треш-метал-гурту Megadeth. Але Даррелл наполягав на тому, щоб його брат, ударник Вінні Пол також грав у гурті, але оскільки вокаліст Megadeth Дейв Мастейн вже знайшов ударника Ніка Менцу, Даррелл відхилив запрошення. Брати Еботти концентрують свою увагу на Pantera і 1989 року їх гурт отримує перший комерційний успіх.

Після того як Pantera була відкинута «28 разів кожним мажорним лейблом на землі», Марк Росс представник Atco Records побачив виступ гурту. Росс був вражений виступом гурту та подзвонив своєму босові, сказавши що Pantera гратиме на їх лейблі[9]. Atco Records підписали з гуртом контракт і в кінці 1989 року гурт записав свій дебют на мажорному лейблі в Pantego Studios[10].

Виданий 24 липня 1990 року альбом Cowboys from Hell був ще одним стрибком в світі важкої музики. Pantera показала більш екстремальне звучання на цьому альбомі, група остаточно відійшла від впливів глем-металу на користь таких жанрів як треш-метал та грув-метал, ставши таким чином одними з засновників грув напрямки в металі. Ансельмо під впливом Роберта Галфорда все ще іноді співав фальцет вокалом, але його спів став приймати більш жорсткі форми. Даррелл грав більш складні гітарні соло та рифи, а його брат грав швидше та агресивніше на ударних, це пішло на користь екстремального перевтілення групи. Багато фанатів групи, як і музиканти, вважали цей альбом офіційним дебютом гурту[11].

Група відправилася в турне, розігріваючи Exodus та Suicidal Tendencies[12]. У 1991 році Роб Галфорд виступив разом з музикантами на сцені, коли Pantera відкривала концерт Judas Priest[13]. Гурт виступив на концерті Monsters in Moscow у Москві на Тушинському аеродромі разом з AC/DC і Metallica, де вони грали перед натовпом більш ніж півмільйона людей, представляючи західну музику в Радянському Союзі в період його розпаду в 1991 році[14].

Vulgar Display of Power, Far Beyond Driven і конфлікти в гурті (1992–1996)[ред.ред. код]

Остаточно унікальний грув-метал стиль Pantera виник на альбомі Vulgar Display of Power, видано 25 лютого, 1992 року, на якому фальцет в стилі павер-метал остаточно змінився на грубий вокал з хардкорних впливом, а звук гітар став більш важким. В той час коли деякі критики відзначили схід гранжа як причину падіння інтересу до глем і хеві-металу, інші вважали що Pantera, найбільш виключно на Vulgar Display, стала каталізатором пересилює популярність метала 80-х років. Альбом був визнаний багатьма критиками одним з найкращих у дискографії групи[15][16]. Такі пісні як «Fucking Hostile», «Walk», і «Mouth for War», виявилися одними з найпопулярніших пісень в каталозі групи. Два інших синглу на альбомі стали двома найвідомішими баладами групи «This Love» та «Hollow». Сингли з Vulgar також були визнані на радіо, їх відео стало з'являтися на MTV. Альбом потрапив в Американський чарт під номером #44. Pantera знову відправилася в дорогу, відвідавши в перший раз Японію в липні 1992 року і потім виступивши на фестивалі «Monsters of Rock» разом з Iron Maiden та Black Sabbath в Італії. У цей час Даррелл Еботт змінив свій псевдонім з «Diamond Darrell» на «Dimebag Darrell», а Рекс Браун відмовився від свого псевдоніма «Rexx Rocker».

15 березня 1994 року був виданий новий альбом гурту Far Beyond Driven, який дебютував під номером # 1 як в США, так і в Австралійських чартах альбомів, це був перший метал альбом досяг такого успіху. Сингл з альбому, «I 'm Broken», Отримав першу номінацію гурту Премія Ґреммі за «Best Metal Performance» у 1995 році. Driven продовжив розвиток гурту в грув напрямку і став більш важким по звучанню. Оригінальна обкладинка альбому була заборонена і диск був перевиданий з новою обкладинкою, на якій був зображений череп пробитий дрилем.

Музичний альбом названий 'Driven Downunder Tour '94: Souvenir Collection' був виданий в Австралії та Нової Зеландії в підтримку турів проходять там. Він містив у собі альбом Far Beyond Driven (з його оригінальною забороненої обкладинкою) з бонусним 13 треком «The Badge» (Poison Idea Cover), aLIVE та hostile e.p. (5 пісенне концертне ep), і Walk EP (Japanese Collector' s Edition) все це було представлено в спеціальній картонній з 8 сторінкової кольоровий біографією.

Pantera відправилася в дорогу знову та їздила в турне по Південній Америці, поряд з тим взяли участь у черговому «Monsters of Rock». На цьому фестивалі 4 червня, 1994, брати Еббот побилися з журналістами музичного журналу Kerrang! через не схвальною карикатури на Вінні Пола. Pantera продовжили тур по Великої Британії і, в кінцевому рахунку, закінчила його в США, де на «розігріві» у гурту грала дружній грув-метал колектив Prong.

За словами братів Еботт, вокаліст гурту Філ Ансельмо став поводитися дивно та відсторонився від колективу, коли вони повернулися в дорогу 1995 року. Учасники гурту спочатку думали, що слава Pantera дурно діє на Філа, але Ансельмо стверджував, що причиною його навіженства стали болі в спині почалися згодом довгих виступів. Ансельмо почав приймати алкоголь щоб перебороти біль і це мало вплив на якість його виступів та «кілька хвилювало групу». Лікарі сказали, що проблема Ансельмо може бути вирішена завдяки хірургії, але для відновлення потрібен рік або більше. Не бажаючи проводити слише часу далеко від гурту, Ансельмо відмовився і почав приймати героїн та антибіотики.

У той час стали сумно відомі мови Ансельмо зі сцени. На концерті в Монреалі він заявив що «захисники реп музики вбивають білих людей»[17], але після концерту Ансельмо відхилив звинувачення в расизмі, а пізніше заявив, що він був п'яний і його зауваження були помилкою[18].

В 1995, Down один з багатьох сайд-проектів Філа Ансельмо випустив свій дебютний альбом. Down це супергурт складається з Ансельмо, трьох музикантів з Crowbar та гітариста з Corrosion of Conformity. Дебют гурту NOLA, мав успіх, але незабаром після виходу альбому учасники гурту повернулися в свої основні колективи.

Передозування, The Great Southern Trendkill, Official Live: 101 Proof і сайд-проекти (1996–2000)[ред.ред. код]

Наступний альбом Pantera The Great Southern Trendkill був виданий 22 травня 1996 року. Філ Ансельмо записував вокал для цієї платівки в студії Трента Резнора, лідера гурту Nine Inch Nails в Новому Орлеані, у той час як інші учасники гурту записувалися в Далласі, що стало свідченням безперервного віддалення між Ансельмо та іншими учасниками гурту[19]. У порівнянні з попередніми релізами гурту, вокал став звучати важко та демонічно. Зловживання наркотиками стало популярною темою на Trendkill, прикладами цього служать такі пісні як «Suicide Note Pt. I», «Suicide Note Pt. II» і «Living Through Me (Hell's Wrath)». Можливо, найпопулярнішою піснею на Trendkill стала «Drag the Waters». «Drag the Waters» став єдиним відеокліпом з альбому, а також єдиною піснею з цього альбому з'явилася на збірці гурту The Best of Pantera: Far Beyond the Great Southern Cowboys' Vulgar Hits!. Інший сингл з альбому, «Floods», став дуже популярний через епічне гітарне соло Даррелла, яке виявилося на 15 позиції в списку «100 найвеличніших гітарних соло» журналу Guitar World[20].

13 липня 1996 року Ансельмо стався передоз героїном через годину після концерту в Техасі[21]. Після того як його серце зупинилося, минуло більше п'яти хвилин, парамедики дали Ансельмо порцію адреналіну та відправили його в госпіталь. Після того як він прокинувся в госпіталі, медсестра працює в кімнаті сказала «З поверненням з того світу. Ви передозувати героїном». Ансельмо вибачився перед музикантами наступного дня[22], але це не зупинило збільшується розлад всередині групи. Передозування героїном шокувала Вінні та Даррела які були збентежені діями Ансельмо, за словами Rita Haney, дівчата Даймбега.

Деякі з живих виступів гурту були скомпільовані 29 липня 1997 року на концертному альбомі Official Live: 101 Proof, який включив в себе 14 пісень записаних на концертах і дві нові пісні, записані в студії: «Where You Come From» (рос. Звідки ти прийшов) та «I Can't Hide» (рос. Я не можу сховатися). За два тижні до виходу цього альбому, Pantera отримала їх перший платиновий альбом, за Cowboys from Hell. Через чотири місяці Vulgar Display of Power та Far Beyond Driven також стали платиновими[23]. Група також другий та третій раз була номінована на «Best Metal Performance» за Trendkill «Suicide Note Pt. I» і Cowboys «Cemetery Gates» у 1997 та 1998, відповідно.

Також в 1997 році, Pantera грали на головній сцені Ozzfest разом з Оззі Осборном, Black Sabbath, Marilyn Manson, Type O Negative, Fear Factory, Machine Head та Powerman 5000. Гурт грала в 1998 UK Ozzfest турі на одній сцені з Black Sabbath, Оззі Осборном, Foo Fighters, Slayer, Soulfly, Fear Factory та Therapy?[24].

У цей час Ансельмо грав у багатьох сайд проектах. наприклад, грав на гітарі в дез-метал групі Necrophagia на їх альбомі 1999 Holocausto de la Morte, де він переховувався під псевдонімом «Антон Кроулі» (англ. Anton Crowley), який являв собою суміш імен засновника Церкви Сатани Антона ЛаВея (англ. Anton LaVey) та відомого окультіста Алістера Кроулі (англ. Aleister Crowley). він також тимчасово приєднався до блек-метал супергрупи Eibon і грав на їх альбомі 2000 року. Ще одним з проектів Ансельмо «Антона Кроулі» була блек-метал група Viking Crown. Брати Еботт і Рекс Браун створили їх власний хеві-метал/кантрі кросовер проект, Rebel Meets Rebel разом з David Allen Coe, в той же самий час.

В 1999 учасники Pantera написали гімн хокейної НХЛ команді Даллас Старс для фіналу Кубка Стенлі 1999 року. Під час сезону члени команди по-дружньому ставилися до учасників Pantera.

Reinventing the Steel і розпад (2000–2004)[ред.ред. код]

В березні 2000 року вийшов останній альбом гурту, Reinventing the Steel. Альбом досяг 4 позиції в чарті Billboard[25]. В композиції «Goddamn Electric» (рос. Чертовски Електрична) прозвучало гітарне соло зігране Кері Кінгом, воно було записано за один дубль під час участі гурту Кінга Slayer у фестивалі Ozzfest в Далласі. «Revolution Is My Name» стала четвертою піснею групи номінування на Греммі за Best Metal Performance 2001 року[26].

Pantera в 2000 році

В 2000 році Pantera грали на головній сцені Ozzfest разом з Оззі Осборн, Godsmack, Static-X, Methods of Mayhem, Incubus, P.O.D, Black Label Society, Queens of the Stone Age і Apartment 26. В листопаді 2000 року скасувала свій тур через невдалого падіння Ансельмо на сцені, в результаті якого він пошкодив ребро[27].

Гурт знову вирушив в тур і відвідав США, Канаду, Південну Корею, Австралію та Європу. Тур по Європі видався коротким через атаки терористичний акт 11 вересня 2001 року року. Музиканти були змушені затриматися на 6 днів в Дубліні, в результаті чого всі наступні концерти та перельоти були скасовані[28]. Це були останні виступи гурту разом. Повернувшись додому учасники групи планували видати четверте домашнє відео влітку 2002 року і записати черговий студійний альбом в тому ж році, але цьому не судилося трапиться[29].

Ансельмо знову зайнявся своїми сайд-проектами. В березні 2002 року Down видали другий студійний альбом, Down II: A Bustle in Your Hedgerow, на якому грав Рекс Браун замінив бас-гітариста Todd Strange в 1999 року. Також у травні того ж року гурт Ансельмо Superjoint Ritual видав свій дебютний альбом, Use Once and Destroy[30]. Вінні Пол заявив що Ансельмо сказав йому, що він візьме собі рік відпустки після подій 11 вересня 2001, але Ансельмо мандрує в турах та записуючий пісні в обох Superjoint Ritual та Down проектах заперечував це. Брати Ебботт були засмучені та деякий час вичікували, припускаючи повернення Філа. Але, за твердженням Ансельмо, перерва від Pantera була «взаємною» між усіма учасниками гурту[31].

Гурт офіційно розпався в 2003 коли брати Еббот заявили що Ансельмо покинув гурт і не збирається повертатися. У тому ж році 23 вересня було видано збірник The Best of Pantera: Far Beyond the Great Southern Cowboys' Vulgar Hits![26]. Розрив всередині гурту не був дружелюбний та війна між учасниками велася через музичну пресу. Брати Еботт стверджували, що вони неодноразово дзвонили Філу по телефону та намагалися вмовити його відновити діяльність гурту, але Ансельмо стверджував, що вони ніколи не робили цього. Рекс був спійманий між двох вогнів та пізніше висловився в стилі: «Тоді було багато ідіотської балаканини з приводу того, хто що кому сказав, мені це здавалося дурістю і я не хотів влазити»[7]. Що стало причиною — недорозуміння, або небажання співпрацювати достеменно невідомо, але очевидно що небажання возз'єднання виходило від Філа. В інтерв'ю журналу Metal Hammer в грудні 2004 року Ансельмо достатньо різко висловився на адресу Даррела: «Даймбег заслуговує серйозної прочуханки»[32]. Пізніше Ансельмо заявив що цей коментар був нещирим. Це пояснення незабаром спростував Вінні Пол Еботт, який сказав що незабаром після вбивства його брата 2004 року що він особисто слухав аудіо запису інтерв'ю і що Ансельмо не викривляється або перетворюючи, але він говорив саме ті слова які з'явилися в статті в інтерв'ю[7].

Вплив[ред.ред. код]

MTV назвало гурт п'ятим з найкращих метал-гуртів всіх часів[33]. Pantera посідають сорок п'яту позицію в списку «100 найвидатніших виконавців хард-року» VH1[34]. В опитуванні читачів журналу Rolling Stone Pantera посідає 9 місце.

Даймбег Даррелл посідає сьому позицію в списку «100 найкращих метал-гітаристів всіх часів» журналу Guitar World (2004 рік)[35].

За час своєї кар'єри учасники Pantera стали відомі за свої надмірні вечірки та оргії: на честь групи навіть вийшов офіційний напій, названий «Black Tooth Grin».

Учасники Pantera особливо пишаються тим, що протягом всієї кар'єри вони жодного разу не «продалися», тобто ні разу не випустили комерційний або просто навіяний модними тенденціями альбом. Зокрема, це освячується на альбомі The Great Southern Trendkill. На офіційному сайті гурту Ансельмо виклав це своїми словами:

«Ми, пережили всі напрямки: хеві-метал, гранж, фанк-метал, реп-метал, але ми все ще тут. Ми всім дали зрозуміти, що ми не займаємося хернею. Наші фанати знають, що ми віддані нашій музиці до мозку кісток[36].»

Пісня «We 'll Grind That Axe For a Long Time» з альбому Reinventing the Steel якраз і є прикладом такої відданості, як висловився сам Ансельмо: «Ось — наш девіз».

Крім своїх треш-металічних коренів, учасники гурту називали піонерів хеві-метала Black Sabbath як одну зі своїх улюблених гуртів. За свою кар'єру група записала три каверу на їх пісні: «Planet Caravan», «Electric Funeral» і «Hole in the Sky» (була включена в збірник The Best of Pantera: Far Beyond the Great Southern Cowboys' Vulgar Hits!). Вплив Black Sabbath на гурт також проявляється в тексті пісні «Goddamn Electric»: «Ти віриш в скроні, траву і Black Sabbath». Також в цій пісні згадується треш-метал-гурт Slayer.

Учасники гурту[ред.ред. код]

Схема[ред.ред. код]

Колишні учасники[ред.ред. код]

  • Донні Харт — вокал (1981–1982)
  • Томмі Бредфорд — бас-гітара (1981–1982)
  • Террі Глейз, — ритм-гітара (1981–1982), вокал (1982–1986)
  • Метт Л'Амур — вокал (1986)
  • Девід Пікок — вокал (1986–1987)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marsicano, Dan. Best Pantera Albums About.com. Retrieved 2012-09-11.
  2. а б «Pantera». Metal-archives.com (англійською). Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 22-6-2010. 
  3. «Recensione "Vulgar Display Of Power"» (англійською). Metallus.it. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 22-6-2010. 
  4. «Biografia Pantera» (англійською). Metallus.it. Процитовано 22-6-2010. 
  5. «Pantera». Metalholocaust.com (англійською). Процитовано 22-6-2010. 
  6. Crain, 2009, p. 52
  7. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок btm не вказаний текст
  8. Crain, 2009, p. 53
  9. Crain, 2009, p. 76
  10. Crain, 2009, p. 77
  11. «A short biography on Pantera». Allmusic. Процитовано 2008-01-03. 
  12. Crain, 2009, p. 80
  13. Crain, 2009, p. 82
  14. Crain, 2009, p. 83
  15. allmusic (((Vulgar Display of Power > Overview)))
  16. A Vulgar Display of Power|Music|EW.com
  17. Shanafelt, Steve (2003-07-09). «You’ll like them when they’re angry». Mountain Xpress. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2007-06-25. 
  18. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок MusicMight не вказаний текст
  19. «Dimebag Darrell discusses Pantera's The Great Southern Trendkill». Guitar World. Червень 1996. Процитовано 25 липня 2013.  (англ.)
  20. . Guitar World. 2008-10-21 http://www.webcitation.org/6IPMFTZSE. Архів оригіналу за 2013-07-27. Процитовано 2013-07-25.  Пропущений або порожній |title= (довідка) (англ.)
  21. Crain, 2009, p. 147
  22. «Overdose put Pantera's anselmo on straighter path». The Dallas Morning News. 13 лютого 1997. Процитовано 2008-04-06. 
  23. «RIAA US Sales Search». Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2007-11-03. 
  24. Joe Ehrbar, "Dose Of Neurosis Opening For Pantera On Monday, The Bay Area's Neurosis Will Be Cramming Everything They've Got Into A Half-Hour Of Pile-Driving Hardcore Rock, " The Spokesman-Review, January 31, 1997. [1] Access date: January 23, 2012.
  25. Crain, 2009, p. 176
  26. а б Crain, 2009, p. 188
  27. «Pantera Cancel Tour». Rolling Stone. November 1, 2000. Процитовано 2008-04-06. 
  28. Crain, 2009, p. 185
  29. Wiederhorn, Jon (December 21, 2001). «Pantera Members Rip It Up With Rebellious Side Projects». MTV. Процитовано 2006-11-04. 
  30. Crain, 2009, p. 186
  31. «Phil Anselmo speaks on the future of Pantera». Blabbermouth.net. 2003-05-27. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2005-10-17. 
  32. Crain, 2009, p. 234
  33. «Why They Rule — #5 Pantera» (англійською). MTV. Архів оригіналу за 2013-06-26. 
  34. «‘100 Greatest Artists of Hard Rock- Hour 3’» (англійською). VH1.com. Архів оригіналу за 2013-06-26. 
  35. «Guitar World's 100 Greatest Heavy Metal Guitarists Of All Time» (англійською). Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  36. «Band». Official Pantera. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2009-04-09.