Paracynictis selousi

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Paracynictis selousi
Paracynictis selousi Smit.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижаки (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Мангустові (Herpestidae)
Рід: Paracynictis
Pocock, 1916
Вид: Paracynictis selousi
Біноміальна назва
Paracynictis selousi
(de Winton, 1896)
поширення виду Paracynictis selousi
поширення виду Paracynictis selousi
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 621904
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 311560

Paracynictis selousi (Мангуст Селуса) — ссавець, представник ряду хижаків із родини мангустових. Поширений від Анголи на заході до Малаві на сході. Живе у саванах та лісистих місцевостях (з невеликою щільністю дерев), відсутній у лісах та посушливих районах.[1]

Етимологія[ред.ред. код]

Вид названий на честь Фредеріка Кортні Селуса (англ. Frederick Courtney Selous, 1851—1917), зімбабвійського дослідника й мисливця. Був мисливцем протягом 30 років, але також зібрав багато зразків природних історії. Селус вперше прибув до Південної Африки в 1871 році. Він опублікував безліч книг про свої подорожі і свої подвиги полювання. [2]

Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 390—470 мм, довжина хвоста: 280—400 мм, вага: 1.4—2.2 кг.

Опис. Верхня частина тіла тьмяно-коричнево-сіра, лапии темні. Смуг і плям на тілі немає. Має тільки чотири пальці на кожній кінцівці. Кігті довгі та злегка зігнуті. Ця особливість пов'язана зі здатністю копати. Paracyniclis selousi може захистити себе шляхом виділення речовини з сильним запахом з його анальних залоз; білий наконечник хвоста, що робить тварин видними вночі, може служити попередженням про таку можливість. [3]

Поведінка[ред.ред. код]

Проживає в лабіринті нір власної конструкції. Це наземний, нічний вид, але спостерігався на поверхні землі й удень. Був описаний як полохливий і самітницький. Живиться комахами та іншими членистоногими, жабами, ящірками, дрібними гризунами. Мабуть, кожна особина будує свою власну систему нір; також цьому мангусту властива невелика соціальна активність.[3]

Відтворення[ред.ред. код]

На основі обмежених даних, припускається, що пологи відбуваються в теплі, вологі місяці, ймовірно, з серпня по березень, і що розмір припліду два-чотири малюка.[3]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозних загроз для виду нема. Як відомо, є у кількох природоохоронних територіях.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Веб-сайт МСОП
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals — JHU Press, 2009, p. 371
  3. а б в Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 219


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.