Персона ґрата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Персо́на ґра́та (лат. persona grata — «бажана персона») — дипломатичний термін. Належить до призначеного представника держави в ранзі посла, вісника або постійного повіреного у справах, підтвердженого агреманом, відповідно до статті 4 Віденської конвенції про дипломатичні відносини. При наданні в'їзних віз для дипломатів, які призначені членами дипломатичного персоналу представництва, вони вважаються персоною ґрата в заяві.

Антонімом до цього терміну є персона нон ґрата (лат. persona non grata).

В українській літературі вперше було використано в праці Михайла Коцюбинського 1907 року, що так і називалась «Persona grata».

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]