Фаленопсис приємний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Phalaenopsis amabilis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Phalaenopsis amabilis
Phalaenopsis cultivar
Phalaenopsis cultivar
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Вандові (Vandeae)
Підтриба: Aeridinae
Рід: Фаленопсис (Phalaenopsis)
Підрід: Phalaenopsis
Sectio: Phalaenopsis
Вид: Phalaenopsis amabilis
Phalaenopsis amabilis (L.) Blume (1825)
Посилання
Вікісховище: Phalaenopsis amabilis
Віківиди: Phalaenopsis amabilis
EOL: 1135586
IPNI: 650501-1
NCBI: 148545

Фаленопсис приємний[1], або Фаленопсис чарівний[2] (Phalaenopsis amabilis) — епіфітна трав'яниста рослина; вид роду фаленопсис родини орхідні.

Вид не має усталеної української назви, в українськомовних джерелах зазвичай використовується наукова назва Phalaenópsis amábilis.

У художній літературі може використовуватися назва Фаленопсис амабіліс[3].

Phalaenopsis amabilis є промисловою культурою[4]. Популярний в кімнатному або оранжерейному квітникарстві, використовується в створенні гібридів.

Синоніми[ред. | ред. код]

За даними Королівських ботанічних садів К'ю[5]:

  • Epidendrum amabile L., 1753 basionym
  • Cymbidium amabile (L.) Roxb., 1832
  • Synadena amabilis (L.) Raf., 1838
  • Phalaenopsis grandiflora Lindl., 1848
  • Phalaenopsis grandiflora var. Aurea auct., 1864
  • Phalaenopsis amabilis var. Aurea (auct.) Rolfe, 1886
  • Phalaenopsis gloriosa Rchb.f., 1888

Природні різновиди[ред. | ред. код]

За даними Королівських ботанічних садів К'ю[5]:

Етимологія[ред. | ред. код]

Родова назву Phalaenopsis, що означає «метеликоподібний» (грец. phalania — метелик, грец. opsis — «подібність»).

Видовий епітет amabilis у перекладі з латинської має такі значення: люб'язний, милий, приємний. Назва пов'язана з наявністю приємного слабкого аромату, який привертає запилювачів — нічних метеликів.

Біологічний опис[ред. | ред. код]

Моноподіальна рослина з сильно укороченим стеблом.

Повітряні корені м'ясисті, зелені.

Стебло несе 4-5 дворядно розташованих м'ясистих, блискучих листків подовжено-еліптичної форми. У природі листя може досягати 50 см в довжину. У культурі листя, як правило, менше — від 15 до 30 см при ширині 5-10 см.

Листя шкірясте, зелене, велике (довжина 40-50 см, ширина 10-12 см).

Phalaenopsis amabilis — один із природних видів роду з найкрупнішими квітками: квіти від 6 до 10 см у діаметрі.

Квітконіс похилений, довжиною до 80 см. Суцвіття китицеподібне, багатоквіткове, довжиною до 50 см.

У суцвітті 10-20 квіток.

Квітки білі, великі, 7-10 см в діаметрі, розташовані на квітконосі двома рядами, нагадують зграйку метеликів (це рослина також називають «метелик»), у деяких форм ароматні[6]. Чашолистки і пелюстки молочно-білі, губа, що має червоні рисочки на білому фоні, закінчується двома тонкими звивистими вусиками. Протягом року спостерігається два періоди цвітіння — з листопада по лютий і з травня по липень. Тривалість цвітіння 3-4 місяці.

Плід — еліптично-подовжена, блискуча, ребриста коробочка жовтого кольору. Довжина плоду 6-7 см, діаметр 1-1,5 см. Плодоніжка відпадає разом з плодом, а сам плід дозріває протягом 120—150 днів[4].

З часів Джона Ліндлі Phalaenopsis amabilis часто плутають з Phalaenopsis aphrodite. Відрізнити їх можна по серединним пелюсткам губи, трикутної в Phalaenopsis aphrodite[6].

Ареал і екологія[ред. | ред. код]

Північна Австралія, Індонезія, Папуа - Нова Гвінея, Філіппіни та деякі острови Малайського архіпелагу.

Епіфіт. Зустрічається на підвищеннях до 600 метрів, в тропічних лісах на стовбурах і гілках дерев у вологих місцях (по берегах річок, боліт)[7].

На частині ареалу до 80 % особин Phalaenopsis amabilis ростуть на Diplodiscus paniculatus Turcz.[8]

У культурі[ред. | ред. код]

Поряд з жасмином індійським (лат. Jasminum sambac) і рафлезією Арнольда (лат. Rafflesia arnoldii) є національною квіткою Індонезії.

Культивування в оранжереях і квартирах не викликає проблем.

Оптимальна денна температура 22-24 °C, влітку може досягати 30 °C. Оптимальна нічна — не нижче 18 °C взимку і 22 °C влітку. Штучно створюваний перепад між нічними і денними температурами дозволяє підвищити продуктивність фотосинтезу.

Освітлення — півтінь. 1200—1500 FC, 13000-16000 lx[9]. Пряме сонячне світло може викликати опік і листя.

Полив рясний, у міру просихання субстрату. Надлишок води викликає грибкові захворювання і бактеріози.

Вираженого періоду спокою не має. Взимку, при нестачі світла полив скорочують.

Посадка проводиться в горщик або кошик для епіфітів або на великий блок. Як субстрат використовують шматочки кори хвойних дерев середньої фракції в суміші зі сфагнумом або суміш з шматочків кори сосни, цегляного щебеню, деревного вугілля і торф'яної землі. Пересадка в міру розкладання субстрату. Після пересадки рослина не поливають 2-3 дні.

Для отримання насіння здійснюється штучне запилення. Насіння висівають на живильне середовище Кнудсона (pH 5,5-5,8).

Для клонального розмноження виокремлюють сплячі бруньки квітконосів. Сплячі бруньки розташовані на квітконосі нижче бутонів. Зазвичай на квітконосі розташоване 2-4 сплячі бруньки.

Незначне зниження рівня зволоження сприяє закладці репродуктивних органів. Стимуляцію цвітіння можна викликати і позакореневою обробкою рослин 0,1 % розчином сахарози[4].

Phal. amabilis активно використовується в селекції фаленопсисів.

Ботанічні ілюстрації[ред. | ред. код]

Первинні гібриди[ред. | ред. код]

Квітка фаленопсису приємного (вид збоку)
Квітка фаленопсису приємного (вид спереду)
Фаленопсис приємний в колекції тропічного музею.
  • Amabell — bellina × amabilis 2007
  • Ambriata — amabilis × fimbriata 1981
  • Artemis — amabilis × equestris 1892
  • Bataan — amabilis × aphrodite 1943
  • Belle de Cernier — amabilis × corningiana 1997
  • Bogoriensis — amabilis × gigantea 1856
  • Celebes Beauty — amabilis × celebensis 2003
  • Chickadee — lindenii × amabilis 1982
  • Deventeriana — amabilis × amboinensis 1927
  • Elisabethae — amabilis × rimestadiana, Vacherot & Lecoufle 1927
  • Florabilis — amabilis × floresensis 1999
  • Formosa Dream — amabilis × lobbii 1992
  • Formosa Star — micholitzii × amabilis 1991
  • Fuscatilis — amabilis × fuscata 1968
  • Harriettiae — amabilis × violacea 1887
  • Hiroshima Amaraspis — amabilis × speciosa 1994
  • John Seden — amabilis × lueddemanniana 1888
  • Kung's Amar Philip — amabilis × philippinensis 1997
  • Leda — amabilis × stuartiana 1888
  • Little Spot — amabilis × inscriptiosinensis 2006
  • Little Star — cornu-cervi × amabilis 1962
  • Maria-Theresia Berod — amabilis × wilsonii 1994
  • Paskal Terang — pantherina × amabilis 1984
  • Putrianda — modesta × amabilis 1989
  • Rimesand — amabilis × sanderiana 1923
  • San Shia Ama — amabilis × maculata 2004
  • Pulamab — pulchra × amabilis 2004
  • Sakura Shower — amabilis × fasciata 2006
  • Sumabilis — amabilis × sumatrana 1938
  • Taida Snow — amabilis × tetraspis 1996
  • Tariflor Singerflora — amabilis × pallens 2007
  • Thor-Flame — amabilis × mannii 1963
  • Venolis — venosa × amabilis 1991
  • Viviane Dream — amabilis × cochlearis 1999

Хвороби та шкідники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Російська назва «Фаленопсис приємний» використано у книзі Черевченко Т. М. Тропічні і субтропічні орхідеї. — Київ: Наукова думка, 1993.
  2. Російська назва «Фаленопсис чарівний» використано у книзі Г. Л. Коломейцева, С. О. Герасимов, Орхідеї. Видавництво Кладезь — Букс, Москва, 2005
  3. Володимир Файнберг. Назустріч Ніке: роман-панорама. Вид-во «Конт», 2001
  4. а б в Черевченко Т. М. Тропічні і субтропічні орхідеї — Київ: Наукова думка, 1993
  5. а б World Checklist ofPhalaenopsis amabilis. The Royal Botanic Gardens, Kew.
  6. а б Видовий нарис на сайті pagesperso-orange.fr. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 6 травня 2011. 
  7. Internet Orchid Species Photo Encyclopedia. Архів оригіналу за 24 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011. 
  8. Espèces de Phalaenopsis. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 6 травня 2011. 
  9. 版权所有 请勿 任意 转载. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 6 травня 2011. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ненудний сад = Нескучный сад. Всё об орхидеях. — Київ: НПП «ВИТ», 2011
  • Попова Є. В., Коломейцева Г. Л., Попов А. С. Культивування меристем Phalaenopsis amabilis in vitro. / Праці IV міжнародного симпозіуму «Нові та нетрадиційні рослини та перспективи їх використання», М.: Вид — во Російського ун-ту дружби народів, 2001. — Т.1. — с.388—390.
  • Beaman, T. E. et al. 2001. Orchids of Sarawak. (Orch Sarawak)
  • Benzing DH, Friedman WE, Peterson G, Renfrow A, 1983, Shootlessness, velamentous roots, and the pre-eminence of Orchidaceae in the epiphytic biotope. Amer. J. Bot. 70. 121-33.
  • Christenson, E. A. 2001. Phalaenopsis: a monograph. (Monog Phalaenopsis) 184—189.
  • Comber, J. B. 1990. Orchids of Java. (Orch Java)
  • Comber, J. B. 2001. Orchids of Sumatra. (Orch Sumatra)
  • Segerbäck, L. B. 1992. Orchids of Malaya. (Orch Malaya)
  • Wood, J. J. & P. J. Cribb. 1994. A checklist of the orchids of Borneo. (L Orch Borneo)
  • le Pabic JP, 2002, Phalaenopsis amabilis (L.) Blume Orchidophile 33. (152): 165—166
  • Smythe R, 1996, Phalaenopsis bastianii, bellina, philippinensis and amabilis. Austral. Orchid Rev. 61. (2): 6-7
  • Grundon N, 1993, Australasian orchids illustrated: no.9. Phalaenopsis amabilis Blume var. papuana Schltr. Orchadian 10. (12): 459—461
  • Irawati, 1991, Anggrek Alam/Pesona Alami Phalaenopsis amabilis (L.) Blume Anggrek no.1. 2-3
  • Mayr H, 1986, Am Standort von Phalaenopsis gigantea, Phalaenopsis amabilis und Phalaenopsis cornu-cervi. Orchidee, 37. (4): 177—180
  • Koster IP, 1979, De natuurlijke groeigebieden van Phalaenopsis amabilis. Orchideeen 41. (5): 189—191
  • Miller J, 1974, Notes on the distribution of Phalaenopsis in the Philippines — with a useful climate summary: part 2. The large, white-flowered species, P. aphrodite and P. amabilis. Orchid Dig. 38. (5): 191—193
  • Sweet HR, 1971, Observations on the genus Phalaenopsis: 3-6. Orchid Dig. 35. (2): 45-46, 35(4)

Посилання[ред. | ред. код]