Planigale maculata
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Planigale maculata | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
 Ареал виду Planigale maculata |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Planigale maculata — вид родини сумчастих хижаків.
Зміст |
Поширення [ред.]
Ендемік Австралії, де він поширений в північній і східній частинах країни. Трапляється в найрізноманітніших місцях проживання, у тому числі склерофільних і помірних лісах, луках, болотах, мангрових лісах і скелястих ділянках. Його можна знайти в садах на околицях міст і в деяких сільськогосподарських районах.
Відтворення, генетика [ред.]
Самиці народжують в одному приплоді до 10 малюків на сході і до 12 в Топ Енді.[1] Каріотип: 2n=14.[2]
Загрози та охорона [ред.]
Видається, немає серйозних загроз для цього виду. Коти негативно впливають на вид в деяких частинах ареалу. Прибережна урбанізація може призвести до зниження чисельності в деяких областях. Живуть на багатьох природоохоронних територіях.[1]
Примітки [ред.]
- ↑ а б Burnett, S. & Dickman, C. 2008. Planigale maculata. In: IUCN 2012
- ↑ Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash Atlas of mammalian chromosomes / John Wiley and Sons, 2006, p. 23
