Гірчак (рослина)
| Гірчак | |
|---|---|
| |
| спориш звичайний (Polygonum aviculare) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гречкові (Polygonaceae) |
| Підродина: | Polygonoideae |
| Рід: | Гірчак (Polygonum) L. |
| Види | |
|
За різними систематиками від 150 до 300 видів, з яких в Україні поширений 41, культивуються біля 20 | |
 Вікісховище: Polygonum
| |
Гірчак[1][2] або спориш[3][4][2] (Polygonum L.) — космополітичний рід однорічних або багаторічних зіллястих рослин родини гречкових. Латинська назва polygonum походить від грецьких слів πολησ — багато та γονοσ — коліно, від вузловатого багатоколінного стебла[5].
Види[ред. | ред. код]
В Україні 41 вид, з них деякі декоративні (в культурі), чинбарні, фарбувальні. Найчисленніші: спориш звичайний (Polygonum aviculare L.), росте по засмічених відкритих місцях по всій Україні, використовується як в'яжучий і сечогінний засіб (при хворобах нирок і ниркових каменях), з коріння видобувають синю фарбу; водяний перець (Polygonum hydropiper L.), росте при берегах, по каналах, на луках, у вологих лісах по всій Україні, крім полинового степу, вживають як кровотамуючий засіб, Гірчак зміїний (Polygonum bistorta).
Крім вищезгаданих видів по всій території України поширені: Гірчак земноводний (Polygonum amphybium), Гірчак почечуйний (Polygonum persicaria). В лісових та лісостепових районах зустрічається Гірчак шорсткий (Polygonum scabrum). На субальпійських луках у Карпатах росте Гірчак живорідний (Polygonum viviparum). Дуже рідко на півдні та сході України можна зустріти Гірчак гірський (Polygonum montanum). Культивують як декоративну рослину Гірчак сахалінський (Polygonum sachalinensis). Також в Україні інтродукований Гірчак Панютіна (Polygonum panjutinii).
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Трава спориша або гірчака складається з флавоноїду авікулярину і кверцетину, аскорбінової кислоти — до 0,9 % на суху масу. Вітаміни: K, E, каротин, кремнієву кислоту, а також багато її розчинних складників, смол, слизу, жирів, вуглеводів, дубильних речовин — 0,35 % та сліди ефірної олії.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Для свіжих салатів придатне молоде листя усіх видів споришу. Дещо кислуваті на смак пагони й листя усіх видів споришу вживають для приготування зелених борщів, юшок, щів.[6]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Polygonum maritimum Гірчак морський -
Polygonum maritimum -
Polygonum aviculare -
Polygonum paronychia
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Гірчак пташиний, Спориш. POLYGONUM AVICULARE L. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- ГІРЧАК [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 516.
- ↑ а б Polygonum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Білодід, І.К. (ред.). Словник української мови. — Київ : Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 574.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 380. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Нестерук Ю. Рослинний світ Українських Крапат: Чорногора. Екологічні мандрівки. — Львів : БаК, 2003. — С. 76. — ISBN 966-7065-25-1.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.59
|