Proechimys longicaudatus
| Proechimys longicaudatus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Proechimys longicaudatus Rengger, 1830 |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Довгохвостий голчастий щур (Proechimys longicaudatus) — вид гризунів родини Голчастих щурів, який зустрічається на півдні Болівії, в північному Парагваї й центральній Бразилії. Трапляється нижче 500 м., але, як вважають, верхня межа близько 1000 м над рівнем моря. Це наземний вид. У Болівії він був записаний в Серрадо і переривчастих лісових районах. Присутній у первинному і вторинному середовищах. Каріотип: 2n=44-52, FN=66-74.
Зміст |
Етимологія [ред.]
Латинська назва виду перекладається як «довгохвостий».
Морфологія [ред.]
Морфометрія (середня). Довжина голови й тіла: 222, довжина хвоста: 152, довжина задньої стопи: 47, довжина вух: 21 мм.
Опис. Цей великий щур має блискуче, каштанове, не сильно щетинисте хутро. Воно більш помаранчеве з боків, шия та підборіддя чітко вираженого білого кольору. Відносно короткий хвіст двоколірний, злегка покритий волоссям і при потребі легко може бути відкинутий.
Загрози та охорона [ред.]
Сухий ліс у Болівії, Парагваї і Бразилії швидко зменшується через перетворення лісу на сільськогосподарські угіддя. Ймовірно, присутній у кількох охоронних районах в Болівії.
Джерела [ред.]
- Веб-сайт МСОП
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Vol. 1. — JHU Press, 2005, p. 1586
- John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil - University of Chicago Press, 1999, p. 497
