Pseudantechinus bilarni
| Pseudantechinus bilarni | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Pseudantechinus bilarni (Johnson, 1954) |
||||||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Pseudantechinus bilarni |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Pseudantechinus bilarni — вид хижих сумчастих ссавців з родини кволових (Dasyuridae). Етимологія: вид названо на честь Біла Гарні (англ. Bill Harney), відомого серед аборигенів Арнемленду як «біларні». Він був провідником у американо-австралійська експедиція, яка отримала голотип.
Зміст |
Середовище проживання [ред.]
Цей вид є ендеміком північної Австралії. Найпоширеніший на західному укосі Землі Арнема, але проживає також на острові Мірчінбар. Живе на грубих чи кам'янистих площах пісковику, вкритого відкритим евкаліптовим рідколіссям і багаторічними травами. Може переходити в листяно-лозові зарості під час сухого сезону.
Опис [ред.]
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 57-100 мм, хвоста: 82-115 см, вага: 12-44 г.
Опис. Верхні частини тіла сиво-коричневі, нижні —блідо-сірі, позаду великих вух є корицевого кольору клапті. Хвіст довгий і ніколи не набирає жиру. Молочних залоз шість. Раціон складається переважно з комах. Сезон розмноження: в кінці червня — на початку липня. Самиці народжують до 4-5 дитинчат раз на рік.
Загрози та охорона [ред.]
Діапазон поширення виду схильний до частих пожеж, що є головною загрозою. Вид присутній на кількох охоронних територіях.
Джерела [ред.]
- вебсайт МСОП
- Ronald Strahan, Pamela Conder Dictionary of Australian and New Guinean mammals. — Csiro Publishing, 2007. — С. 122. — ISBN 064309167X
- Ronald M. Nowak Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 106. — ISBN 0801882222
