Pseudomonas aeruginosa
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Pseudomonas aeruginosa | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 P. aeruginosa на агарі
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Pseudomonas aeruginosa Schroeter 1872, Migula 1900 |
||||||||||||||
|
|
Pseudomonas aeruginosa (також відома як Pseudomonas pyocyanea) — грам-негативна аеробна паличковидна бактерія, що пересувається за допомогою одного джгутика[1]. P. aeruginosa є опортуністичним патогеном людини, деяких тварин та рослин[2], викликаючі нозокоміальні інфекції у людини[3], лікування яких ускладнюється через резистентність до великого числа антибіотиків[4][5].
[ред.] Біологічні властивості
Клітини бактерій виду — прямі або скривлені палички розмірами 1-5 х 0,5-1,0 мікрон, монотрихи. За типом метаболізму — хемоорганогетеротрофи, аероби або факультативні анаероби (денітрификатори). Росте на МПА (середовище забарвлюється в сине-зелений колір), МПБ (у середовищі утворюються помутніння і плівка, також синій-зелений колір). Росте при температурах до 42 °C (оптимум — 37 °C), селективне середовище — ЦПХ-агар (живильний агар з цетилперидініум-хлоридом). Утворює екзопротеази. На твердих живильних середовищах популяція розпадається на три форми: R-, S- і M- форми[6]. Продукує характерні пігменти: піоціанін (феназіновий пігмент, забарвлює живильне середовище в синє-зелений колір, екстрагується хлороформом), піовердін (жовто-зелений пігмент, що флюоресцує в ультрафіолетових променях) і піорубін (бурого кольору). Деякі штами здійснюютьруйнування вуглеводнів, зокрема формальдегіду[7].
[ред.] Патогенність
Pseudomonas aeruginosa виявляється при абсцесах і гнійних ранах, асоціюється з ентеритами і циститами[8]. P. aeruginosa є одним з найпоширеніших збудників нозокоміальних інфекцій з огляду на те, що P. aeruginosa особливо легко вражає осіб з ослабленим імунним статусом. Факторами патогенності P. aeruginosa є наявність рухливості, утворення токсинів, продукція гідролітичних ферментов. Прогноз погіршується високою резистентністю до дії антибіотиків[9]. P. aeruginosa стійка до дії багатьох беталактамов, аміноглікозидів, фторидів хінолону[10].
[ред.] Посилання
- ↑ Ryan KJ; Ray CG (editors). Sherris Medical Microbiology, вид. 4th ed. (2004), McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
- ↑ Iglewski BH. Pseudomonas. In: Baron's Medical Microbiology (Barron S et al, eds.), вид. 4th ed. (1996), Univ of Texas Medical Branch. (via NCBI Bookshelf) ISBN 0-9631172-1-1.
- ↑ «Вспышки нозокомиальных инфекций, вызванных Pseudomonas aeruginosa, связанные с дефектами бронхоскопического оборудования», Антибиотики и антимикробная терапия, 24 березня 2003.
- ↑ (2007). «Устойчивость pseudomonas aeruginosa к карбапенемам: уроки исследования MYSTIC». Фарматека 8/9.
- ↑ «Чувствительность полирезистентных штаммов Pseudomonas aeruginosa в отделениях интенсивной терапии: результаты исследования MYSTIC», Антибиотики и антимикробная терапия, 8 грудня 2003.
- ↑ П.В.Фурсова, Е.С.Милько, А.П.Левич (2008). «[http://library.biophys.msu.ru/PDF/3369.pdf Культивирование диссоциантов Pseudomonas aeruginosa в устовиях заданного лимитирования]». Микробиология 77 (1): 1–6.
- ↑ Штамм бактерий Pseudomonas aeruginosa, разлагающий формальдегид. Описание изобретения.
- ↑ Синегнойная палочка (Pseudomonas aeruginosa). ЛабоRUтория.
- ↑ «Панрезистентная Pseudomonas aeruginosa».
- ↑ Госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa. Распространение и клиническое значение антибиотикорезистентности.
 |
Це незавершена стаття з мікробіології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
