Puntius oligolepis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барбус оліголепіс
Самець
Самець
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Плямистий вусач (Puntius)
Вид: Барбус оліголепіс
Біноміальна назва
Puntius oligolepis
(Bleeker, 1853)
Синоніми
Barbus oligolepis (Bleeker, 1853)

Capoeta oligolepis (Bleeker, 1853)
Oliotius oligolepis (Bleeker, 1853)

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Puntius oligolepis
EOL: 203989
ITIS logo.jpg ITIS: 640039
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 911168
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Puntius oligolepis

Puntius oligolepis (Барбус оліголепіс, острівний вусач, дрібнолусковий барбус) — маленька субтропічна прісноводна риба роду пунтіус родини коропових. Вперше описана у 1853 році. Ендемік острова Суматра (південно-східна Азія). Назва ' oligolepis ' з давньогрецьої мови — з маленько лускою, дрібнолусковий.

Як акваріумна рибка зустрічається досить рідко. В Європу ці риби вперше були привезені у 1925 році, а на терени колишнього СРСР — 1937 р.

Ареал поширення[ред.ред. код]

Зустрічається на о. Суматра, в основному, у західній частині. Мешкає в тихих заводях річок з повільною течією та озерах з густою рослинністю. Дно водойм, де живуть острівні вусачі, зазвичай вкрите товстим шаром мулу.

Опис риби[ред.ред. код]

Тіло барбуса оліголепіса видовжене і стиснуте з боків, вкрите відносно великою лускою. Рот з одною парою вусиків. Основний тон забарвлення — жовтувато-коричневий, бронзовий. Лусочки на тілі рибки з чорною плямою у основи та з голубуватим відблиском. Забарвлення барбуса може мінятися залежно від умов утримання і при переляку (забарвлення рибок блідішає, стає майже сірим). Самці менші та яскравіші за самок, спинний і хвостовий плавці жовті чи червонуваті, з темною облямівкою по зовнішньому краю. Самка блідіша за самця, плавники у неї майже прозорі і без облямівки. Довжина рибки — до 5 см, зазавичай не перевищує 4 см. Тривалість життя в неволі близько 5 років.

Розмноження[ред.ред. код]

Статева зрілість настає у віці 7-8-ми місяців. Самка відкладає до 200 ікринок. Ікра дозріває 2-3 доби, а ще через 3-4 дні мальки починають плавати та самостійно харчуватися. У віці 4-ьох місяців вже можливо розрізнити самця і самку.

Утримування та розмноження в акваріумах[ред.ред. код]

Барбус оліголепіс миролюбна і трішки полохлива рибка. Утримувати її бажано групою з 5-10 особин. Любить ховатися по затемнених кутах і рідко виходить на яскраво освітлені місця. Тримається барбус оліголепіс в середньому і нижньому шарах води.

Акваріум може бути невеликим, але обов'язково з дрібним, добре обкатаним темним грунтом і приглушеним освітленням. У акваріумі повинні бути зарості рослин (зазвичай, по краях і біля задньої стінки), різні укриття (камені, корчі) і вільне місце для плавання.

Рибка всеїдна, підходить будь-який живий, рослинний чи комбіновний корм, а також сухі корми. Корм повинен бути різноманітним. Їсть острівний вусач зовсім мало, тому корму треба давати небагато, але 2-3 рази на день.

Барбус оліголепіс любить стару воду, що добре відстоялася.

Параметри води:

  • Температура — 20—25 °C, при зниженні температури до 18 °C велика імовірність появи різних захворювань;
  • Твердість — від 5 до 15 dH;
  • Кислотність — pH 6.0-7.5.

Як нерестовик використовують акваріум від 10 літрів з сепараторною сіткою на дні та пучками рослин з густим листям. Вода в нерестовику повинна на 1/3 складатися із акваріумної води, 1/3 свіжої, відстояної і 1/3 дистильованої. Оптимальна температура — 25-27 °C. Рівень води в акваріумі — приблизно 15 см.[1]

Нерест парний або зграйний. Однак не варто відсаджувати на нерест великими зграйками, бо самці можуть влаштовувати бійки. Перед нерестом самців і самок розсаджуюють на 1-2 тижні і посилено годують. Нерест відбувається зранку після чого риб відсаджують і сам нерест контролюють, оскільки рибки мають звичку їсти доступну для них ікру буквально під час нересту. Повторні нерести відбуваються через 7-10 днів 5-6 разів за сезон.

Початковий корм для мальків: інфузорії та живий пил. Десь через 5 днів можна годувати наупліусом рачків, циклопів та дрібною дафнією.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Цирлинг М.Б. Барбусы в аквариумах любителей и профессионалов. — М.: ООО "Акариум-Принт", 2006. — С. 18.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мариани М. Аквариумные рыбы. — М.: ООО "Издательство Астрель", 2004. — 512 с. — ISBN 5-271-07732-2.
  • Цирлинг М.Б. Барбусы в аквариумах любителей и профессионалов. — М.: ООО "Акариум-Принт", 2006. — 32 с. — ISBN 5-98435-280-X.