QR-код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структура QR коду, з позначеними функціональними елементами.
QR-код з посиланням на головну сторінку Української Мобільної Версії Вікіпедії.

QR-код (англ. quick response — швидкий відгук) — матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave»[1] в 1994 році. Абревіатура QR похідна від англ. quick response, що перекладається як «швидка відповідь». Основна перевага QR-кода — це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці.

Особливості[ред.ред. код]

На відміну від старого штрихкоду, який сканують тонким променем, QR-код визначається сенсором як двовимірне зображення. Три квадрати в кутах зображення та менші синхронізуючі квадратики по всьому коду дозволяють нормалізувати розмір зображення і його орієнтацію, а також кут, під яким сенсор розташований до поверхні зображення. Точки переводяться в двійкові числа з перевіркою контрольних сум.

Основна перевага QR-коду — це легке розпізнавання скануючим обладнанням (в тому числі і фотокамерою мобільного телефону).

Хоча термін «QR code» є зареєстрованим товарним знаком «DENSO Corporation», використання кодів не обкладається ніякими ліцензійними відрахуваннями, а самі вони описані та опубліковані в якості стандартів ISO. Специфікація QR-коду не описує формат даних.

Найпопулярніші програми перегляду QR-кодів підтримують такі формати даних: URL, веб-сторінки, E-mail (з темою листа), SMS на номер (c темою), MeCard, vCard, географічні координати.

Також деякі програми можуть розпізнавати файли GIF, JPG, PNG або MID менше 4 КБ і зашифрований текст, але ці формати не отримали популярності.

Застосування[ред.ред. код]

Сьогодні QR-коди найрозповсюдженіші в Японії, країні, де штрих-коди користувалися такою великою популярністю, що обсяг інформації, зашифрованої в коді, швидко перестав влаштовувати індустрію. Японці почали експериментувати з новими способами кодування невеликих обсягів інформації в графічному зображенні. Вже на початку 2000 року QR-коди отримали широке розповсюдження в Японії, їх можна було зустріти на великій кількості плакатів, упаковок і товарів.

Останнім часом QR-код також широко поширений у країнах Азії, поступово розвивається в Європі та Північній Америці. Найбільше визнання він отримав серед користувачів мобільного зв'язку — встановивши програму-розпізнавач, абонент може моментально заносити в свій телефон текстову інформацію, додавати контакти в адресну книгу, переходити по web-посиланнях, відправляти SMS-повідомлення, тощо.

Провідні японські оператори мобільного зв'язку спільно випускають під своїм брендом мобільні телефони з вбудованою підтримкою розпізнавання QR-коду[2]. Як показало дослідження, провідною компанією comScore 2011 року, 20 млн жителів США використовували мобільні телефони для сканування QR-кодів[3].

У Японії та Австрії QR-коди також використовуються на кладовищах та містять інформацію про спочилого.[4][5] Також QR-коди активно використовуються і в туризмі. Наприклад, у Львові об'єднання бізнесменів «Туристичний Рух Львова» розмістило QR-коди більше ніж на 80 туристичних об'єктах. Це дозволяє туристам легко орієнтуватися в місті, навіть не знаючи української мови, тому що QR-коди встановлені кількома мовами.[6]

Технічна інформація[ред.ред. код]

Найменший QR-код (версія 1) має розмір 21 × 21 піксель (без урахування полів), найбільший (версія 40) — 177 × 177 пікселів.

Максимальна кількість символів, які вміщаються в один QR-код:

  • Цифри — 7089
  • Цифри і букви (включаючи кирилицю) — 4296
  • Двійковий код — 2953 байт
  • Ієрогліфи — 1817

Також існують «псевдокодування»: завдання методу кодування в даних, розбиття довгого повідомлення на кілька кодів, тощо.

Для виправлення помилок застосовується код Ріда-Соломона з 8-бітним кодовим словом. Є чотири рівня надмірності: 7, 15, 25 і 30%. Завдяки виправленню помилок, вдається нанести на QR-код малюнок і все одно залишити його читабельним.

Щоб у коді не було елементів, здатних заплутати сканер, область даних XOR' иться зі спеціальною маскою. Коректно працюючий кодер повинен перебрати всі варіанти масок, порахувати штрафні очки для кожної області та вибрати найбільш вдалу.

Окремо існує мікроQR-код, ємністю до 35 цифр.

ПЗ для мобільних телефонів для розпізнання QR-кодів[ред.ред. код]

  • для Android: Google Goggles, QuickMark, Barcode Scanner, Barcode2file, QR Droid, NeoReader, ixMAT Scanner, 2D-код, Elinext UPC, I-Nigma;
  • для Apple iOS: Scan, RedLaser, QR Reader for iPhone, Bakodo — Barcode Scanner and QR Bar Code Reader, AT&T Code Scanner, Elinext UPC;
  • для Bada: BeeTagg, Quick QR Reader;
  • для BlackBerry OS: Вбудовано в App World (магазин додатків);
  • для Java: Kaywa reader, I-Nigma, UpCode;
  • для Maemo: mbarcode;
  • для Symbian OS: QuickMark, Kaywa reader, Nokia barcode reader, I-Nigma, UpCode, NeoReader, BeeTag;
  • для Windows Mobile: QuickMark, I-Nigma;
  • для Windows Phone 7: Вбудовано в пошук (оновлення Mango)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]