Керель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керель
Querelle
Жанр драма
Режисер Райнер Вернер Фассбіндер
Продюсер Дітер Шидор
Сценарист Райнер Вернер Фассбіндер
На основі Керель з Бресту Жана Жене
У головних
ролях
Бред Девіс
Жанна Моро
Ханно Пешл
Оператор Ксавер Шварценбергер
Композитор Пер Рабен
Кінокомпанія Planet Film,
Albatros Filmproduktion,
Gaumont
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 108 хв.
Мова англійська
Країна Франція Франція
 ФРН
Рік 1982
IMDb ID 0084565
CMNS: Керель у Вікісховищі

Кере́ль (фр. Querelle) — франко-німецька драма режисера Райнера Вернера Фассбіндера за романом «Керель з Бресту» Жана Жене.

Сюжет[ред. | ред. код]

Корабель, на якому служить матрос Керель (Бред Девіс), зупиняється у місті Брест, що у західній частині Франції. Там знаходиться бордель «Феєрія», навколо якого сконцентровано життя злочинців та поліцейських, а також робітників та моряків. Туди й відправляється головний герой з метою продати крупну партію наркотиків. У борделі запроваджено незвичайне правило: кожен, хто бажає провести ніч з його власницею Лізіанною (Жанна Моро), повинен зіграти в кості з її чоловіком Норбером (Ноно) (Гюнтер Кауфман) та обов'язково виграти у нього, бо у випадку програшу клієнт має вступити у статевий зв'язок з самим Ноно. Керель, маючи гомосексуальну орієнтацію, навмисно програє господареві борделю. Під час відвідування закладу Керель дізнається, що його брат Роберт (Ханно Пешл) — коханець Лізіанни. В ході сюжету Керель вбиває свого спільника Віка, перерізавши йому сонну артерію, та зустрічається з робітником-каменярем Жильбером Тюрко (Жилем), який схожим чином вбив свого колегу Тео. В результаті Жиль був звинувачений в обох злочинах та затриманий брестською поліцією через зраду Кереля (причинами звинувачення робітника слугували як подібний характер вбивства, так і той факт, що матрос загубив на місці злочину запальничку, яку перед цим вкрав у Жиля). Фільм є екранізацією однойменного роману Жана Жене.

У ролях[ред. | ред. код]

  • Бред Девіс — Керель
  • Франко Неро — лейтенант Себлон
  • Жанна Моро — Лізіана
  • Лоран Мале — Роже Батай
  • Ханно Пешл — Робер (також у фільмі виконує роль Жиля)
  • Гюнтер Кауфман — Ноно
  • Буркхард Дріст — Маріо
  • Роджер Фріц — Марселін
  • Дітер Шидор — Вік Ріветта
  • Натія Брункхорст — Полетта
  • Вернер Асама — робітник
  • Ізольді Барт — Медхен
  • Аксель Бауер — робітник
  • Ніл Белл — Тео

Саундтреки[ред. | ред. код]

  • Each Man Kills The Thing He Loves (03:30) (музика — Пеер Рабен, слова — Оскар Вайльд, виконує Жанна Моро)
  • The Tears Of The Lady (02:16)
  • Men At Peace (03:15)
  • Men Are At Peace (03:15) (музика — Пеер Рабен, слова — Оскар Вайльд, виконує Жанна Моро)
  • Sailor's Accordion (02:12)
  • The Cross-Road (01:30)
  • A Ship For The Bandits (03:25)
  • The Self-Extradition (03:28)
  • Young And Joyful Bandit (02:31) (музика — Пеер Рабен, слова — Жанна Моро, виконує Гюнтер Кауфман)
  • With A Bitter Look (06:18)
  • The Ship And The Seaman (02:38)

Посилання[ред. | ред. код]