RB (білок)
RB, білок ретинобластоми (pRb, RB1) — білок, продукт гена супресора пухлин Rb. Вперше виявлений під час вивчення спадкової форми раку сітківки у дітей — ретинобластоми, через що і отримав свою назву. Його функцією є стримання клітинного циклу, зокрема проходження через точку контролю G1/S. Проте втрата обидвох робочих копій гена Rb не одразу призводить до надмірної проліферації і виникнення пухлин сітківки та інших тканин, оскільки існують допоміжні механізми зупинки клітинного циклу в тій же фазі[1].
Зміст |
Механізм дії Rb [ред.]
Білок Rb виконує свою функцію шляхом зв'язування та інактивації групи транскрипційних факторів E2F. Ці білки в активному стані приєднуються до специфічних послідовностей у промоторних ділянках широкого спектру генів, продукти яких необхідні для проходження S-фази клітинного циклу, зокрема такі як G1/S-цикліни, S-цикліни, ферменти та інші білки необхідні для реплікації ДНК і подвоєння хромосом. За браку мітогенних стимулів Rb пригнічує активність білків E2F і не пропускає клітину в S-фазу[1].
Коли клітина отримує сигнал, що спонукає її до поділу, в ній накопичуються G1-циклін залежні кінази, які фосфорилюють Rb і переводять його в неактивну форму. В такому разі інгібування знімається із факторів транскрипції E2F, і вони можуть запускати S-фазу[1].
Rb у ракових клітинах [ред.]
Ген Rb був виявлений під час вивчення рідкісного спадкового захворювання — ретинобластоми. Для деяких особин, що страждають цією хворобою, характерний візуально аномальний каріотип: у них бракує однієї специфічної смуги на 13-ій хромосомі. Делеція тієї ж ділянки спостерігається у деяких пацієнтів із неспадковою формою захворювання. Ці дані дозволили клонувати ген Rb. Було з'ясовано, що в людей уражених спадковою формою ретинобластоми цей ген делетований або в ньому відбулась мутація, що призвела до втрати функції, в одній із двох копій 13-ої хромосоми в кожній соматичній клітині. Такі клітини є більш схильними до злоякісного переродження, проте воно відбувається тільки в разі інактивації нормальної копії гена Rb[2]. Це може статись шляхом втрати однієї хромосоми із подальшою дуплікацією хромосоми із мутантним або делетованим геном, мітотичної рекомбінації, конверсії генів, делеції або точкової мутації[3]. Такі події трапляються із частотою, що дозволяє незалежне виникнення великої кількості пухлин в обидвох очах[2].
Неспадкова форма ретинобластоми трапляється дуже рідко, оскільки для її виникнення необхідна інактивація обидвох нормальних копій гена Rb. При цьому виникає тільки одна пухлина в одному оці. Функціонального Rb також бракує у кількох інших типах ракових захворювань, зокрема карциномах легень, молочної залози, сечового міхура. Ці злоякісні пухлини виникають внаслідок складнішої серії генетичних змін ніж ретинобластома і з'являються пізніше у житті людини[2]. У багатьох інших типах злоякісних новоутворень сигнальний шлях Rb інактивується через зміни в роботі інших його компонентів[4].
Примітки [ред.]
- ↑ а б в Alberts et al, 2007, p. 1103—1105
- ↑ а б в Alberts et al, 2007, p. 1234
- ↑ Alberts et al, 2007, p. 1236
- ↑ Alberts et al, 2007, p. 1243
Джерела [ред.]
- Alberts B, Johnson A, Lewis J, Raff M, Roberts K, Walter P (2007). Molecular Biology of the Cell (вид. 5th). Garland Science. ISBN 978-0-8153-4105-5.