REST

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

REST (скор. англ. Representational State Transfer, «передача стану подання») — підхід до архітектури мережевих протоколів, які забезпечують доступ до інформаційних ресурсів. Був описаний і популяризований у 2000 році Роєм Філдінгом (Roy Fielding), одним із творців протоколу HTTP. Найвідомішою системою, побудованою переважно за архітектурою REST, є сучасна Всесвітня павутина.

Дані повинні передаватися у вигляді невеликої кількості стандартних форматів (наприклад HTML, XML, JSON). Мережевий протокол (як і HTTP) повинен підтримувати кешування, не повинен залежати від мережевого прошарку, не повинен зберігати інформацію про стан між парами «запит-відповідь». Стверджується, що такий підхід забезпечує масштабування системи і дозволяє їй еволюціонувати з новими вимогами.

Антиподом REST є підхід, заснований на виклику віддалених процедур (Remote Procedure Call, RPC). Підхід RPC дозволяє використовувати невелику кількість мережевих ресурсів з великою кількістю методів і складним протоколом. При підході REST кількість методів і складність протоколу суворо обмежені, що призводить до того, що кількість окремих ресурсів має бути великою.

Посилання[ред.ред. код]