Renault 19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Renault 19
Renault 19 (1988-1992)
Виробник Renault
Роки виробництва 1988-1997
Попередник(и) Renault 9/11
Наступник(и) Renault Mégane
Клас Клас C
Стиль кузова хетчбек
седан
кабріолет
Двигун(и) Бензиновий двигун, Renault F7Pd і Renault F8Qd
Колісна база 2545 мм
Довжина 4156 мм
Ширина 1694 мм
Висота 1412 мм
Подібні Volkswagen Golf/Volkswagen Jetta
Ford Escort
Peugeot 309/Peugeot 306
Opel Kadett/Opel Astra
Toyota Corolla
Mazda 323
Mitsubishi Lancer
Honda Civic

Renault 19 — це автомобілі С-класу, що вироблялися компанією Renault з 1988 по 1997 роки. Всього виготовлено близько 5,9 млн. автомобілів.

Історія[ред. | ред. код]

Renault 19 (1988-1992)
Renault 19 (1992-1997)
Renault 19 (1992-1997)
Салон Renault 19 Cabrio
Renault 19 Chamade
Renault 19 Cabrio

Модель Renault 19 з'явилися на європейському ринку в жовтні 1988 року (1989 модельний рік). Ця модель змінила стрімко застаріваюче сімейство Renault 9/11.

Renault 19 випускався в чотирьох версіях: 3-х і 5-дверні хетчбеки, 4-дверний седан і кабріолет (відкриту версію робили на фірмі Karmann в Німеччині). На автомобіль встановлюють вісім бензинових і дизельних моторів, а загальне число модифікацій Renault 19 перевалило за сотню.

Бензинові двигуни 1,4 л (66/68 к.с.), 1,4 л (80 к.с.), 1,7 л (75/76 к.с.), 1,7 л (92/90/95 к.с.), 1,8 л (140/132 к.с.), дизель 1,9 л (65 к.с.).

1990 рік - дебют версії Chamade з кузовом 5-дверний седан. З осені того ж року встановлюється нова 4-ступінчаста КПП, бензиновий двигун 1,8 л 16V (140/137 к.с.).

У 1991 році випускається обмежена партія модифікації "Olympique 92" кількістю 500 штук.

У 1992 році 19-та піддалася рестайлингу (іншу пластику знайшли передок і задня частина машини, оновився салон), з'явився турбодизельний двигун 1,9 л (90 к.с.).

Автомобіль виявився досить популярним не тільки у Франції, але і в інших країнах Європи: у найкращі роки дві третини машин від загального обсягу виробництва йшло на експорт. Навіть на насиченому ринку Німеччини Renault 19 не виявився чужаком: в 1989 році німці присвоїли "дев'ятнадцятому" звання "Найпродаваніший імпортний автомобіль", яке трималося за ним кілька років поспіль. За межами Європи Renault 19 теж був на хорошому рахунку. Збірку машини організували в Аргентині, Венесуелі, Таїланді, Марокко і на Тайвані. Загальне число випущених з 1988 року машин давно перевалило за 3-мільйонну відмітку.

Однак найбільшим заводом Renault поза Європою стало підприємство Oyak-Renault Otomobil Faorikalan AS в Туреччині. У 1995 році, коли у Франції на зміну "дев'ятнадцятому" прийшла модель Mégane, виробництво Renault 19 (седани і 5-дверні хетчбеки) перенесли до Туреччини. У французів турецьке підприємство на хорошому рахунку. Недарма було вирішено організувати складання універсалів Renault Mégane (це остання шоста, модифікація в сімействі Mégane) саме в Туреччині.

Місця виробництва: Дієр (Франція); Мебеж (Бельгія); Сетубал (Португалія); Паленсія (Іспанія).[1]

Двигуни[ред. | ред. код]

  • 1.2 L C2G I4
  • 1.2 L E7F I4
  • 1.4 L C2J I4
  • 1.4 L E6J I4
  • 1.6 L C2L/C3L
  • 1.7 L F2N/F3N I4
  • 1.8 L F2P/F3P I4
  • 1.8 L F7P DOHC 16-valve I4
  • 1.9 L F8Q diesel/TD I4

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Шаблон:Navbox top

Шаблон:Navbox bottom