Вусач-меґараґій в'язовий
| Вусач-меґараґій в’язовий | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Rhagium sycophanta Schrank, 1781 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Вусач-меґараґій в’язовий (Rhagium sycophanta Schrank, 1781 = Rhagium mordax F. = Rhagium grandiceps Thomson, 1866 = Stenocorus cephalotes Voet, 1806 = Stenocorus scrutator Olivier, 1795 = Stenocorus inquisitor (Linnaeus) Olivier, 1795) — вид жуків зродини Вусачів.
Поширення[ред. | ред. код]
Rh. sycophanta належить до групи західнопалеарктичних видів у складі палеарктичного комплексу. Вид розповсюджений на території країн Європи, Кавказу і в Росії. У Карпатському регіоні Rh. sycophanta зустрічається в передгірних районах на межі лісової і лісостепової рослинних зон, приурочений до листяних лісів, утворених березою, грабом та дубом.
Екологія[ред. | ред. код]
Комахи трапляються на стовбурах дерев, часто скупчуються у місцях пошкоджень кори та сочіння соку, яким вони живляться Літ триває з червня до серпня. Імаго зустрічається на квітах. Личинки розвиваються в деревині в’язу (Ulmus scabra Mill.) берези, граба та деяких інших листяних порід.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Цей вид є найбільшим з-поміж Раґіїв, довжина тіла 18-28 мм. Забарвлення тіла чорне з густими рудими волосками. Надкрила в густих лежачих волосках, з двома рудими перев’язями. Скульптура надкрил зморшкувата з добре помітними ребрами. Голова з великими скронями, значно довшими за очі. Вусики короткі, не довші за передньоспинку. Передньоспинка з одним великим шипом і двома рудими поздовжніми перев’язями.
Личинка[ред. | ред. код]
Тіло личинки Rh. sycophanta сплющене в дорзо-вентральному напрямку. Голова велика, плоска. З кожної сторони голови по одному основному вічку та два додаткові. Вусики маленькі двочленикові. Мандибули вузькі і довгі, зовні біля вершини гладенькі, при основі з неправильною скульптурою, а з середини з гострими, косими кілями. Наличник, як і верхня губа, широкий, остання має овальну форму. Ноги порівняно довгі. Пронотум в основній своїй частині гладкий. 9-й сегмент черевця без шипа.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Життєвий цикл триває 2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11190/ [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/rhagsyco.htm [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]