Rheinmetall

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rheinmetall
Rheinmetall AG
Заснування 13 квітня 1889
Штаб-квартира Німеччина Дюссельдорф (Німеччина)
Ключові особи Армін Паппенберг
Галузь машинобудування, оборонна промисловість
Продукція воєнна техніка, зброя, двигуни, автокомплектуючі
Валовий дохід 4,9 млрд € (2012)
Сайт www.rheinmetall.de

Rheinmetall AGнімецький машинобудівний та зброєбудівний концерн, утворений в 1889 році. На сьогодні концерн є одним з найбільших виробників військової техніки і зброї в Німеччині та Європі. Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, а також виробництво комплектуючих для автомобілів. Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі.

Історія компанії[ред.ред. код]

В 1889-му підприємець і винахідник Генріх Ерхардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських знарядь і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччини. На січень 1914-го чисельність її робочих перевищувала вісім тисяч чоловік, до 1915-го — 14 тисяч, а до кінця війни — 48 тисяч. На кінець 1917-го компанія щодня виробляла понад 2,5 мільйона патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.

Після підписання Версальського договору в липні 1919-го року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. У результаті компанія змушена була переорієнтуватися на випуск цивільної продукції.

Відродження компанії[ред.ред. код]

З середини 30 років XX століття компанія Rheinmetall-Borsig AG1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала інтенсивно нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат , гаубиць та бронепоїздів. 1937 року у підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором ). В 1941-му відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини. З тих пір компанія поступово нарощувала свої потужності і зараз є однією з провідних з випуску збройної техніки в Європі.

Rheinmetall Defence[ред.ред. код]

Продукція:

  • Броньовані гусеничні, колесні та вантажні транспортні засоби
  • Зброя та боєприпаси
  • Баштові системи артилерійського вогню
  • Системи ПВО та комплектуючі
  • Системи військового та індивідуального захисту на морі, в повітрі та на суші
  • Системи контролю, комунікації, керування і розвідки
  • Електронна оптіка
  • Системи компьютерної симуляції і тренингу
  • Технології ABC-мобільної розвідки
  • Системи прицілювання та ведення вогню
  • Індивідуальне оснащення піхоти майбутнього
  • Навігаціонне обладнання
  • Артилерійське обладнання літаків
  • Виробничі та тестуваальні центри


Деякі історично відомі вироби

Контракт з Росією[ред.ред. код]

9 лютого 2011 Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар дпідписали угоду про збудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдат і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.

Учбовий центр мав бути завершений в червні 2014[1]. Але внаслідок агресії Росії проти України в Криму та прийняте рішення Ради міністрів ЄС про введення проти Росії відповідних європейських санкцій, уряд Німеччини в березні 2014 зупинив співробітництво концерну з Росією[2].

Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла в <підвищенні боєздатності російської армії> вирішальну роль, особливо враховуючи, що проект у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. ...Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину.»[3]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]