Rhynchogale melleri

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Rhynchogale melleri
Smit.m.rhinogale.melleri.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижаки (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feloidea)
Родина: Мангустові (Herpestidae)
Рід: Rhynchogale
Thomas, 1894
Вид: Rhynchogale melleri
Біноміальна назва
Rhynchogale melleri
Gray, 1865
поширення виду Rhynchogale melleri
поширення виду Rhynchogale melleri
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 621905
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 210654
Fossilworks: 240277[1] 240277[1]

Rhynchogale melleri (Мангуст Меллера) — ссавець, представник ряду хижаків із родини мангустових. Проживає в південно-східній Африці до 1850 м над рівнем моря (в Танзанії) у савановому типі місцевості. [2]

Етимологія[ред.ред. код]

Вид названий на честь Чарльза Джеймса Меллера (англ. Charles James Meller, 1836-1869), ботаніка, який працював у Ньясаленді (нині Малаві) у 1861 році і в Маврикії в 1865 році, де він був керівником ботанічного саду. В честь нього також названа качка Меллера (Anas melleri), яка мешкає на Мадагаскарі.[3]


Морфологія[ред.ред. код]

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 440—485 мм, довжина хвоста: 300—400 мм, вага: 1.7—3 кг.

Опис. Загальне забарвлення сірувате чи блідо-коричневе; голова і низ світліші, а ноги зазвичай темніші. Задні ступні волохаті до початків пальців. Самки мають дві черевні пари молочних залоз. [4]

Поведінка[ред.ред. код]

Наземний, нічний і солітарний вид. Раціон включає в себе дикорослі плоди, терміти, і, ймовірно, дрібні хребетні. [4]

Загрози та охорона[ред.ред. код]

Серйозних загроз для виду нема, однак в деяких частинах його ареалу поширення значною загрозою є люди та їх собаки..[2]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks
  2. а б Веб-сайт МСОП
  3. Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals - JHU Press, 2009, p. 271
  4. а б Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world - JHU Press, 2005, pp. 216-217