Royal Ordnance L7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Royal Ordnance L7
M1 Abrams 1981 Gunner and Coax M240.jpg
Башта американського танку M1 «Абрамс» з гарматою M68 (ліцензія L7) та спареним кулеметом M240
Тип: танкова гармата
Походження: Велика Британія Велика Британія
Історія служби
Війни Корейська війна
Суецька криза
Шестиденна війна
Війна у В'єтнамі
Індо-пакистанський конфлікт
* Друга індо-пакистанська війна
* Третя індо-пакистанська війна
Війна Судного дня
Турецьке вторгнення на Кіпр
Громадянська війна в Анголі
Конфлікт у Північній Ірландії
Громадянська війна в Лівані
Ірано-іракська війна
Ліванська війна
Фолклендська війна
Конфлікт в Південному Лівані
Вторгнення Іраку в Кувейт
Війна в Перській затоці
Битва в Могадишо
Югославські війни
* Боснійська війна
Перша палестинська інтифада
Іракська війна
Війна в Афганістані
Друга інтифада
Лівансько-ізраїльський конфлікт 2006
Війна у Секторі Газа
Історія виробництва:
Конструктор Royal Ordnance Factories
Виробник Royal Ordnance Factories
Варіанти Див. Варіанти
Характеристики
Маса 1 282 кг
Довжина 5 890
Стрільців 1
Тип боєприпасу 105×607 mm R, 105×617 mm R
Калібр 105 мм
Кут підвищення від −5° до +30°
Кут повороту 360°
Бойова скорострільність 10 пострілів на хвилину
105-мм гармата L7 в розрізі

105-мм танкова гарма́та «Ройал Орднанс L7» (англ. Royal Ordnance L7) — британська нарізна танкова гармата призначена для установки в башті танків та інших броньованих машин, як основне озброєння боротьби з танками, САУ й іншими броньованими засобами супротивника.

Гармата призначалася для заміни застарілої 84-мм танкової гармати Ordnance QF 20 pounder, яка була основним озброєнням танку «Центуріон» (А41). Танкова гармата «Ройал Орднанс L7» стала однією з найуспішніших гармат виробництва британської компанії Royal Ordnance Factories післявоєнного часу і була базовою моделлю на значній кількості бронетехніки армій Великої Британії, США, ФРН, Італії, Швейцарії, Швеції, Бразилії, Ізраїлю, Єгипту, Індії тощо.

Royal Ordnance L7 виявилася настільки успішною гарматою, що навіть після прийняття на озброєння британської армії новітньої і більш потужної 120-мм Royal Ordnance L11A5, її продовжують використовувати на деяких зразках бронетанкової техніки.

Так, на американській САУ M1128 (MGS) сімейства бойових машин «Страйкер» встановлена ліцензійна модифікація L7 — M68.

Варіанти Royal Ordnance L7[ред.ред. код]

Бронетехніка, що використовувала модифікації Royal Ordnance L7[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. виробництво США
  2. використовувались на ізраїльських танках типу Tiran-4Sh
  3. використовувались на модифікованих єгипетських танках

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Zaloga, Steven J. and Hugh Johnson (2004). T-54 and T-55 Main Battle Tanks 1944–2004. Oxford: Osprey. ISBN 1-84176-792-1.
  • Donn A. Starry, General. «Mounted Combat In Vietnam.» Vietnam Studies. Department of the Army. First printing 1978.
  • Hunnicutt, R. P. «Patton: A History of the American Main Battle Tank.» 1984; Presidio Press. ISBN 0-89141-230-1.