Прометей (супутник)
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | жовтень 1980 |
| Відкривач(і) | Стюарт Коллінз, КА «Вояджер-1» |
| Планета | Сатурн |
| Номер | XVI |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Велика піввісь | 139 380 ± 10 км |
| Перицентр | 139 073±10 км |
| Апоцентр | 139 687±10 км[2] |
| Орбітальний період | 0,612990038 діб |
| Ексцентриситет орбіти | 0,0022 |
| Нахил орбіти | 0,008 ± 0,004° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
| Діаметр | 119×87×61 км[3] |
| Середній радіус | 43 ± 2 км[3] |
| Площа поверхні | ~23 000 км² |
| Об'єм | ~340 000 км³ |
| Маса | 1,566 ± 0,019 × 1017 кг[1] |
| Густина | 0,47 ± 0,07 г/см³ |
| Прискорення вільного падіння | ~0,003 м/с² |
| Друга космічна швидкість | ~0,019 км/с |
| Період обертання навколо своєї осі | 0,612990038 діб |
| Нахил осі обертання | 0° |
| Альбедо | 0,6 |
| Температура поверхні | ~74 К |
| Атмосфера | відсутня |
| Інші позначення | |
| S/1980 S 27, S/1995 S 2, S/1995 S 7, Сатурн XVI | |
|
| |
Прометей (лат. Prometheus, грец. Προμηθέας) — п'ятий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Він був відкритий за фотознімками космічного апарата «Вояджер-1» у жовтні 1980 року Стюартом Коллінзом і отримав тимчасове позначення S/1980 S 27[4]. У 1985 році супутник отримав офіційну назву Прометей[5]. Його також позначають Сатурн XVI[6]. У 1995 році було виявлено супутники S/1995 S 2 і S/1995 S 7, але потім виявилося, що це той самий супутник — Прометей.
У грецькій міфології Прометей — титан, брат Атласа і Епіметея, двоюрідний брат Зевса, який викрав вогонь з Олімпу і подарував його людям.
Орбіта Прометея розташована біля внутрішнього краю кільця F. Він є супутником-пастухом цього кільця. Прометей відповідає за аномалії в розподілі частинок кільця.
Прометей — невеликий дуже витягнутий супутник з розмірами 148×100×68 кілометрів, має багато гірських хребтів і западин, багато кратерів діаметром понад 20 кілометрів. Він обертається на відстані 139 353 кілометрів від Сатурна. Прометей має період обертання 0,614102 діб, нахил орбіти 0,0056° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,0023. Маса супутника 3,3 × 1017 кг.
На фотографіях, зроблених КА «Кассіні» 29 жовтня 2004 року, чітко видно шлейф, який тягнеться від кільця F до Прометея. Щоправда, фізика даної взаємодії поки до кінця не з'ясована. Проте, експерти NASA вважають, що основний внесок у перетягування частинок роблять гравітаційні сили.
У Сонячній системі є також астероїд 1809 Прометей[en].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Зображення нічної півсфери Прометея у відбитому світлі від Сатурна 27 січня 2010 з 34000 км відстані -
Позиції внутрішніх супутників Сатурна -
Прометей
(6 грудня 2015)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Spitale, J. N. та ін. (2006). The orbits of Saturn's small satellites derived from combined historic and Cassini imaging observations. The Astronomical Journal. 132: 692.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Перицентр і апоцентр обчислені за формулами , , де — довжина великої півосі орбіти, — ексцентриситет орбіти; значення округлені до кілометрів.
- ↑ а б Porco, C. C. та ін. (2006). Physical Characteristics and Possible Accretionary Origins for Saturn's Small Satellites (PDF). Bulletin of the American Astronomical Society. 37: 768.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Циркуляр МАС № 3532[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Циркуляр МАС № 4157
- ↑ Робоча група з номенклатури планет — Назви і відкривачі планет і супутників
Корисні посиланняи[ред. | ред. код]
- Циркуляр МАС № 3532: Нові супутники Сатурна[недоступне посилання з жовтня 2019](англ.)
- Циркуляр МАС № 4157: Назви нових супутників Сатурна і Плутона(англ.)
- The Planetary Society: Prometheus(англ.)
- Прометей на сайті НАСА
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Prometheus (moon) |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |