SIM-карта
SIM-карта (укр. сім-карта), Модуль ідентифікації абонента (від англ. Subscriber Identification Module) — ідентифікаційний модуль абонента у вигляді смарт-карти, що застосовується в мобільному зв'язку (мобільний телефон, смартфон, модем та інші пристрої абонентського обладнання). Ідентифікація карти здійснюється за допомогою алгоритму та таємного коду які записані на карті, крім ідентифікації карта служить для дешифрування голосу та телекомунікаційних сигналів. Крім того на карті може зберігатись інша інформація, як телефонні номери, SMS-повідомлення.
Зміст |
Історія[ред.]
![[icon]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wiki_letter_w_cropped.svg){kind=small} |
Цей розділ потребує розширення. (вересень 2012) |
Склад стартового пакету[ред.]
- Сім-карта
- Тримач сім-карти з нанесеними на нього пін-кодами та пак-кодами.
- Інструкція абонента
- Пластикове і/або картонне упакування
- Захисна плівка з контролем цілісності
Типи SIM-карт[ред.]
- SIM-карти
- повна SIM — застарілий стандарт картки, що використовувалась в перших моделях мобільних телефонів.
- Mini-SIM — найбільш розповсюджений тип SIM-карти для мереж GSM[1].
- Micro-SIM — для більш сучасних мобільних пристроїв — смартфонів або комунікаторів (наприклад: iPad, iPhone, Nokia N9).
- Nano-SIM — найсучасніший[2] тип SIM-карт для смартфонів або комунікаторів (наприклад: iPhone 5)[3]
- USIM — для мереж UMTS (мережа 3G).
- R-UIM — для мереж CDMA2000 (мережа типу CDMA/TDMA).
Специфікація[ред.]
| № п/п |
Назва SIM-карти |
Форм-фактор | UICC(англ.)укр. (Universal Integrated Circuit Card) |
Стандарт | Довжина (мм) |
Ширина (мм) |
Товщина (мм) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | повний розмір SIM | 1FF | ID-1 | ISO/IEC 7810:2003 | 85,60 | 53,98 | 0,76 |
| 2 | Mini-SIM | 2FF | Plug-in | ISO/IEC 7810:2003, ID-000[4] | 25,00 | 15,00 | 0,76 |
| 3 | Micro-SIM | 3FF | Mini-UICC | ETSI TS 102 221 V9.0.0 | 15,00 | 12,00 | 0,76 |
| 4 | Nano-SIM | 4FF | ETSI TS 102 221 V11.0.0 [5][6] | 12,30 | 8,90 | 0,76 | |
| 5 | Вбудована SIM[7] | JEDEC Design Guide 4.8, SON-8 | 6,00 | 5,00 | <1,0 |
PIN-код[ред.]
При випуску SIM-карти їй присвоюється чотиризначний цифровий PIN-код, який записується на карту, а також передається абоненту разом з картою. Телефон запитує PIN-код при кожному включенні для того, щоб отримати доступ до даних на SIM-картці. Зазвичай SIM-карта дозволяє відключити перевірку PIN-коду при увімкненні телефону. Після цього всі функції SIM-карти стають доступними відразу після включення і завантаження телефону.
Якщо PIN-код тричі поспіль ввести неправильно, карта блокується і може бути розблокована тільки за допомогою введення персонального коду PUK1, який також передається абоненту разом з картою. Якщо PUK-код не вдається ввести правильно за десять спроб, то SIM-карта блокується повністю і потребує заміни.
Якщо SIM-картка не вставлена в телефон, або якщо не введений правильний PIN-код, то телефон не може дзвонити в мережі, за винятком виклику екстрених служб (номер 112 або 911). Всі інші функції у більшості телефонів при цьому зазвичай блокуються (це не стосується смартфонів і комунікаторів).
ICCID[ред.]
|
Цей розділ потребує розширення. (вересень 2012) |
Галерея[ред.]
-
SIM-карта T-Mobile
-
SIM-карта Tele2
-
SIM-карта Telefonica
-
SIM-карта GSM-оператора Coscom (Узбекистан)
Дивіться також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Станом на 2012 рік
- ↑ Сайт «UkrainianiPhone»: nano-SIM
- ↑ iPhone 5 обладнають sim-карткою нового покоління
- ↑ TS 102 221 - V10.0.0 - Smart Cards; UICC-Terminal interface
- ↑ New SIM card format for slimmer, smaller phones
- ↑ ETSI TS 102 221 V11.0.0 (2012-06)
- ↑ Apple відмовилась від ідеї вбудованої SIM-карты в iPhone 5(рос.)
Джерела[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: SIM-карта |
Посилання[ред.]
- Секреты связи: вскрываем SIM-карту (рос.)
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
