SOS Children's Villages

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з SOS Дитячі містечка)
Перейти до: навігація, пошук
SOS Children’s Villages
Оригінальна назва SOS-Kinderdorf
Заснування 1949
Тип благодійна організація
Офіційний сайт http://www.sos-childrensvillages.org/


SOS Children’s Villages в Мар-дель-Плата, Аргентина
SOS Children’s Villages в Клеве-Донсбрюгген, Німеччина

СОС Дитячі містечка (англ. SOS Children's Villages, нім. SOS-Kinderdorf) — незалежна, неурядова, соціальна благодійна організація. Мета організації: захист дітей, що залишилися без батьківської опіки, захист їхніх прав та інтересів, сприяння розвитку цих дітей. SOS Children’s Villages є одною з найбільших міжнародних неурядових фундацій: згідно з дослідженням Financial Times, у 2004 році організація посідала 33 позицію[1] поруч із UNICEF, Amnesty International, Caritas, USAID.

Організація заснована у 1949 році та працює в 133 країнах та територіях світу через національні асоціації, в тому числі в Україні.

Президентом SOS Children's Villages з жовтня 2012 є Сіддхартха Каул англ. Siddhartha Kaul.

Принципи[ред.ред. код]

Практика СОС-Дитячих містечок базується на уявленні про сімейне виховання як найвідповідніше середовище зростання й всебічного розвитку дитини. Чотири педагогічні принципи, закладені Германом Ґмайнером більш як 60 років тому, до сьогодні залишаються керівними для організації.

Мама або батьки Кожна дитина має маму, що турбується про неї. СОС-батьки не є звичайними найманими працівниками, а формують родинні стосунки з довіреними їм дітьми, живуть із ними, забезпечують їм необхідну турботу, любов і стабільність. Діти переймають від них не лише навики господарювання й догляду за собою, але й емоційні досвіди. СОС-батьки знають і поважають історію кожної дитини, її родинне, культурне, релігійне коріння.

В класичних Дитячих містечках вихователями є СОС-мами, проте в ряді країн, в тому числі й у нашій, дітьми опікуються сімейні пари.

Брати і сестри Хлопці та дівчата різного віку живуть у родинах разом як брати й сестри, що забезпечує природний розвиток їх стосунків та уявлень про сім'ю. SOS Children’s Villages дотримуються практики розміщення рідних братів і сестер в одній родині, аби зберегти їх почуття, єдність їх родини та спільну історію. Брати і сестри в Дитячих містечках формують прив'язаності, що підтримуються протягом усього життя.

Дім Кожна СОС-родина створює свою оселю, де діти зростають як у власному домі. Дитяче містечко складається з таких домівок, в яких можуть панувати цілком різні звичаї. Дім забезпечує дітям почуття захищеності, належності до родини. Зростаючи разом, діти не лише навчаються розподіляти та виконувати хатні обов'язки, але й відчувають особливу атмосферу свого дому, діляться радощами й турботами.

Містечко СОС-сім'ї живуть єдиною спільнотою. Батьки та діти в СОС-містечках живуть в атмосфері взаємної підтримки, діляться досвідом та допомагають одні одним, є рівноправними членами спільноти й роблять свій внесок у її розвиток. Завдяки участі в вирішенні спільних питань життя Містечок, які зачасту є мультикультурними, діти змалку отримують певний досвід громадського життя в умовах сучасного глобалізованого суспільства.

Крім класичних СОС-Містечок, формою згуртування СОС-сімей у громади є об'єднання дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, що їх підтримує SOS Children’s Villages. Таким чином, наприклад, реалізується віповідний проект у Луганську.

Діяльність організації[ред.ред. код]

Найбільш відомим напрямком роботи, візитівкою фундації є створення Дитячих містечок, в яких отримують всебічну підтримку та сімейне виховання діти, що втратили родину, або їх біологічні батьки не можуть виконувати свої обов'язки.

Але не менша увага приділяється й іншим аспектам захисту дитинства: укріплення сімей, реінтеграція дітей, що опинилися в закладах інтернатного типу, у біологічні сім'ї, деінституалізація, адвокація.

Програма розвитку Дитячих містечок[ред.ред. код]

Створення Дитячих містечок є вельми затратним. Тому ця програма успішна лише там, де (крім зусиль фундації) вдається залучити інвестиції приватних та корпоративних благодійників, місцевого самоврядування і держави. Інвестиціями влади зазвичай стає надання земельної ділянки, розвиток інфраструктури.

Класичні СОС-Дитячі містечка виглядають як окремі будиночки, в яких мешкають СОС-родини. Містечка мають розвинену інфраструктуру, завдяки яким сім'ї можуть жити повноцінним життям. Вони об'єднані в міні-ком'юніті 11-15 будинків, у кожному з яких живуть 6-8 дітей різного віку разом з «СОС-мамою», як у звичайних родинах. СОС-мама дбає і виховує дітей і вчить їх тому, що може знадобитись їм у самостійному дорослому житті: від приготування їжі та прибирання по будинку до планування бюджету і походу по магазинах. Діти із СОС-містечок ходять у звичайні дитячі садки і вчаться у звичайних школах, що сприяє їх адаптації в суспільстві вже на ранніх стадіях. Також на кожен з двох будинків є «СОС-тітка» — няня, помічниця мами. Щоб стати «мамою» дитячого містечка, потрібно показати достатній рівень батьківського потенціалу та закінчити спеціальні ознайомлювальні курси, які тривають 7 місяців. Спочатку жінці пропонують стати «тіткою». Жінки за свою працю по догляду за дітьми отримують винагороду і мають вихідні дні. Мама і тітка підмінюють одна одну у вихідні дні та під час відпустки.

Програми укріплення сім'ї та реінтеграції[ред.ред. код]

Ряд програм SOS Children’s Villages спрямовані на запобігання втрати дітьми своєї біологічної родини або повернення до неї. В Україні не більш як 25% дітей, що не виховуються в сім'ях, є сиротами. Решта (а це до 70 тис. дітей) втратили сімейне піклування через позбавлення їх пап і мам батьківських прав.

Профілактичні заходи SOS Children’s Villages спрямовані на укріплення сімей та допомогу їм у подоланні факторів, що можуть призвести до вилучення дитини. Реінтеграція дітей у сім'ї, з яких вони були вилучені, відбувається за умови надійного подолання батьками тих факторів, через які вони втратили батьківські права, проводиться за складною технологією, аж ніяк не обмежується механічним переміщенням дитини в біологічну сім'ю.

Підвищення стандартів захисту прав дітей[ред.ред. код]

SOS Children’s Villages входять у керівний склад комітету UNISEF зі співпраці з НУО. Представник фундації є є співголовою комісії з питань захисту дітей позбавлених батьківського піклування.

SOS Children’s Villages є співавтором Керівних принципів щодо альтернативного догляду за дітьми UNISEF англ. Guidelines for the Alternative Care of Children — документу, на якому базуються сучасні міжнародні стандарти в цій царині, та самих стандартів — у документі Quality for Children. Представництва фундації в усьому світі докладають зусиль для законодавчої та практичної імплементації Керівних принципів.

Історія[ред.ред. код]

Перше СОС-Дитяче містечко відкрилось у 1949 році в місті Імст (Австрія), для дітей, що втратили батьків під час Другої світової війни. Засновник організації Герман Ґмайнер (1919—1986). Сьогодні в 132 країнах на всіх континентах працює понад 500 SOS-Дитячих містечок, 359 СОС-Молодіжних будинків» і ще 1500 різних програм і проектів по допомозі дітям у важких життєвих ситуаціях, у тому числі при гуманітарних катастрофах, зміцненню сім'ї та профілактики соціального сирітства.

Загалом у всьому світі SOS Children’s Villages стали домівкою для 65 776 осиротілих дітей. Понад 130 000 дітей відвідують СОС-дитячі садки, школи та центри розвитку, приблизно 620 000 осіб отримують допомогу в СОС-медичних та соціальних центрах. Окрім того, SOS Children’s Villages надають допомогу постраждалим під час стихійних лих, військових дій та інших надзвичайних ситуацій.

SOS Children’s Villages у світі[ред.ред. код]

Німецька марка 1999 року

В даний час у всьому світі наявні такі СОС-об'єкти: [2]

  • Дитячі містечка: 508 (+23 у стадії будівництва)
  • Будинки молоді: 383 (+10 у стадії будівництва)
  • Дитячі садки: 228 (+14 у стадії будівництва)
  • Школи: 191 (+14 стадії будівництва)
  • Училища: 109 (+2 в будівництві)
  • Соціальні центри: +566 (+10 у стадії будівництва)
  • Медичні центри: 68 (+7 у стадії будівництва)
  • Програми надання надзвичайної допомоги : 10

Загалом організація обслуговує більше 1,1 мільйона дітей та їх сімей .

Азія[ред.ред. код]

Перше позаєвропейське SOS Дитяче містечко було побудоване в Південній Кореї у 1963 році. Сьогодні в Азії діє 128 SOS Дитячих містечок та 350 допоміжних СОС-об'єктів, для 224 000 мешканців. Найбільше SOS дитячих містечок в Індії — 39, серед яких 8 для дітей тибетських біженців. [3]

Америка[ред.ред. код]

Одночасно з Азією в 1963 році були започатковані SOS Children’s Villages в Південній Америці, перше SOS Дитяче містечко булу побудовано в Аргентині. Сьогодні в Південній Америці і Карибському басейні 122 SOS Дитячих містечок SOS і 330 допоміжних СОС-об'єктів. В Ель-Альто (Болівія) знаходиться найвище SOS Дитяче містечко у світі (4000 м над рівнем моря). [4]

Африка[ред.ред. код]

У 1970 році в Кот-д'Івуарі засноване перше африканське SOS Дитяче містечко. Сьогодні у 45 африканських країнах діє 118 SOS Дитячих містечок та 300 допоміжних структур. [5]

Європа[ред.ред. код]

В Австрії, починаючи із 1951 року, були побудовані одинадцять SOS Дитячих містечок. Німеччина має 15 СОС-містечок. Перше СОС-містечко Східної Європи було побудовано у 1970 році в Чехословаччині ( Доубі). В Угорщині, перший СОС-будинок був створений у 1983 році. [6]

SOS Children’s Villages України[ред.ред. код]

В Україні фундація «СОС Дитячі містечка» працює починаючи з 2003 року. У 2006 році зареєстрована Мін'юстом, на 2013 рік місцеве представництво носить офіційну назву Міжнародна благодійна організація «Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка». У 2009 році збудоване перше в Україні СОС-містечко для 13 сімей у Броварах.[7] Також фонд підтримує інші родини, що опинились у важкій ситуації. Ці проекти реалізуються спільно з Центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Подільської районної державної адміністрації Києва та Броварської міської ради. В межах цієї програми отримують допомогу 475 дітей (340 у Києві та 135 у Броварах). Завдяки зусиллям «СОС Дитячі містечка», партнерських організацій і міської влади в Броварах виховання дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківської опіки здійснюється виключно в сімейних формах, а не в інтернатах, як було з радянських часів[8].

СОС-містечко у Броварах будувалося не лише на власні кошти, але й на кошти спонсорів. Серед яких FIFA, промислові підприємства Швеції, а також тисячі простих людей, які перераховують на потреби дітей-сиріт кошти[9].

З 2012 року в Луганську запроваджена програма реінтеграції дітей, що опинилися в інтернатних закладах з соціально-економічних причин (малозабезпеченість, неповні сім'ї). В 2012-2014 роки передбачається забезпечити сім'ям, що віддали дітей через бідність, допомогу для возз'єднання з їх дітьми та надати кількостам родинам у складних життєвих обставинах послуги для попередження потрапляння дітей в інтернати[10].

SOS Children’s Villages Казахстану[ред.ред. код]

У серпні 1994 року розпочала свою роботу Національна Асоціація «SOS Children’s Villages Казахстану» з ініціативи першої леді Казахстану Сари Назарбаєвої.

На 2009 рік у SOS Дитячих містечках, а саме у «SOS Дитячому містечку Алмати», в «SOS Дитячому містечку Астана» і «SOS Дитячому містечку Теміртау», проживало більше 250 дітей, які отримують повноцінну опіку і виховання відповідно до віку. [11]

SOS Children’s Villages Росії[ред.ред. код]

SOS Дитяче містечко у Кандалакші

Російський комітет SOS Children’s Villages почав свою роботу в 1994 році. Перше російське SOS Дитяче містечко було побудоване в підмосковному Томіліно в 1996 році. Станом на 2011 рік на території Російської Федерації працюють 5 Дитячих містечок — SOS (Томіліно, Лаврово, Пушкін, Кандалакша, Псков) і будується шосте у Вологді. [12] Крім цього працюють 5 SOS Будинків молоді, 4 програми по зміцненню сім'ї, що проводяться Фондом профілактики соціального сирітства «Зміцнення сім'ї» (Санкт-Петербург, Вологда, Череповець, Псков), програми з допомоги вразливим сім'ям, підготовці прийомних батьків та допомоги випускникам дитячих будинків, проект із захисту прав дітей-сиріт та освітні програми SOS. В цілому під опікою «SOS Дитячих містечок» в Росії знаходяться більше 1300 дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків та дітей з групи ризику соціального сирітства.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]