Сальмонела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Salmonella)
Перейти до: навігація, пошук
Salmonella
SalmonellaNIAID.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Gamma Proteobacteria
Ряд: Enterobacteriales
Родина: Enterobacteriaceae
Рід: Salmonella
Lignieres 1900
Види
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 590

Сальмонела (Salmonella) — рід грам-негативних бактерій, родини ентеробактерій, що спричиняють черевний тиф, паратифи і сальмонельози[1]. Види Salmonella рухомі за допомогою джгутиків і виробляють сірководень[2].

Історія[ред.ред. код]

Рід Salmonella був названий на честь Даніеля Ельмера Сальмона, американського ветеринара і патолога, який разом з відомим американським епідеміологом, гігієністом та організатором охорони здоров'я Теобальдом Смітом виділив збудника з свиней.

Виділення і клінічний аналіз[ред.ред. код]

При клінічних дослідженнях сальмонелу ізолюють на агарі Макконлі, агарі XLD, агарі XLT, агарі DCA або агарі Оноза (Önöz). Оскільки під час викликаних ними кишкових інфекцій їх кількість значно менше кількості бактерій нормальної флори, первинна ізоляція вимагає використання добірного засобу, тому використання недобірних середовищ (наприклад, агар CLED) не практикується. Часто зразки (наприклад, стулу), що потрібно аналізувати на наявність сальмонел, містять настільки мало бактерії, що перед висіванням на агарі їх потрібно «збагачувати», витримуючи зразок в середовищі («бульйоні»), багатому на поживні речовини, таких як селенітний бульйон або соєвий пептоновий бульйон Раппапорта Вассіліадіса. Добірні середовища перешкоджають зростанню більшості мікробів нормальної флори, дозволяючи отримати культури із значним числом клітин сальмонели. Після чого клітини сальмонели очищають за допомогою висівання на первинних добірних середовищах. На агарі крові вони формують вологі колонії від 2 до 3 мм в діаметрі (при висівання на 16-20 годин).

Коли клітини вирощуються протягом тривалого часу за температурами 25—28 °C, деякі штами утворюють біофільми, що представляють собою шари бактерії в матриці з полісахаридів і білків. Здатність до утвоення біофільмів може вказивати на диморфізм, здатністю одного гентипу утворювати більш ніж один фенотип у відповідь на природні умови.

Сальмонела зазвичай не зброджує лактозу, більшість штамів виробляють водневий сульфід, який, в середовищах із залізистому цитраті амонія реагує з утвореннят темної плями усередині колоній.

Класифікація[ред.ред. код]

Таксономія роду Salmonella дуже складна[3][4]. станом на грудень 2005 року були відомі два види в межах роду: S. bongori (раніше підвид V) і S. enterica (раніше S. choleraesuis), останній вид розділений на шість підвидів:

  • I—enterica
  • II—salamae
  • IIIa—arizonae
  • IIIb—diarizonae
  • IV—houtenae
  • V—не використовується (призначений для S. bongori)
  • VI—indica

В межах обох видів також чимало (понад 2500) сероварів, знайдених в різних типах навколишнього середовища і асоційованих з різними захворюваннями. Найбільше захворювань людини (>99.5 %) викликаються підвидами S. enterica. Для простоти, в медичній практиці рекомендовано називати серовари, опискаючи видову назву, наприклад,

Salmonella Typhi

замість формально правильної таксономічної назви

Salmonella enterica subspecies enterica serovar Typhi.

Штами Salmonella зазвичай класифікаються за сероварами згідно з класифікацією Кауфмана-Вайта[3]. Найбільша різниця полягає в наявності соматичного O-антигена, потім джгутикового H-антигена. H-антигени також поділяються на фазу 1 і фазу 2. Обидві фази H-антигенів потрібні для повної ідентифікації штама, проте на практиці ці дослідження не проводяться при клінічних дослідженнях.

Крім сероварів, що викликають черевний тиф та паратиф, сальмонельоз не є інфекцією крові, як це часто вважається.

Приклади:

  • Salmonella Enteritidis (1,9,12:g, m) — означає наявність O антигенів 1, 9 і 12; наявними H-антигенами є g і m.
  • Salmonella Typhi (9,12,Vi:d:−) — означає наявність O антигенів 9, 12,; наявним H-антигеном є d: Vi-антиген асоційований з бактеріальною капсулою, що дія як фактор вірулентності (Vi).

в клінічній практиці дослідження проводяться тільки щодо невеликого числа сероварів (решта є рідкісною або непатогенною). Зазвичай тестування провидиться на такі антигени:

  • O-антигени: 2 4 6.7 8 9 і 3.10
  • H-антигени 1 фази: a b d E G i Vi
  • H-антигени 2 фази: 1,2 1,5 1,6 1,7

Штами, не визначені за допомогою цих антигенів відсилаються до центральних лаболаторій для подільгої ідентифікації.

Хвороби, асоційовані з представниками роду Salmonella[ред.ред. код]

Докладніше: Сальмонельоз

Хворботворні штами Salmonella зараз майже виключно відносять до виду Salmonella enterica. Salmonella Typhi, один з сероварів виду, викликає черевний тиф. Інші серовари можуть бути збудниками харчових отруєнь, особливо викликані м'ясом тварин, споживанням сирих яєць, та інших продуктів, що не споживають у їжу одразу після приготування. Хоча більшість нетифоїдних штамів не вимагають використання антибіотиків, деякі штами (наприклад, Typhi) вимагають тривалого лікування і, часто, госпіталізації.

Проте, тривале використання антибіотиків при виробництві м'яса викликало виникнення штамів, резистентних до найпоширеніших антибіотиків[5].

Сальмонельоз також може передаватися через плазунів, наприклад ігуан і черепах. Центр по контролю захворювань також відмічає випадки сальмонельозу, асоційовані з комерційним вирощуванням домашніх гризунів[6].

Попереждення захворювань[ред.ред. код]

Для профілактики захворювань, викликаних Salmonella, пропонується дезінфекція поверхонь, з якими контактують харчові продукти. Ефективним дезинфікуючим агентим є спирт, часто разом зі спиртом використовується четвертинний аніон амонія. Пари спирту та відбілювач гіпохлорит натрію також є поширеним дезинфікуючими агентами проти Salmonella. Страви, що містять яйця, повинні бути ретельно термічно обробленими перед споживанням.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9. 
  2. Giannella RA (1996). «Salmonella». У Baron S et al (eds.). Baron's Medical Microbiology (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. ISBN 0-9631172-1-1. 
  3. а б The type species of the genus Salmonella Lignieres 1900 is Salmonella enterica (ex Kauffmann and Edwards 1952) Le Minor and Popoff 1987, with the type strain LT2T, and conservation of the epithet enterica in Salmonella enterica over all earlier epithets that may be applied to this species. Opinion 80 // Int J Syst Evol Microbiol. — 55 (2005) (Pt 1) С. 519-20. PMID 15653929.
  4. Tindall BJ; Grimont PAD, Garrity GM; Euzéby JP Nomenclature and taxonomy of the genus Salmonella // Int J Syst Evol Microbiol.. — 55 (2005) С. 521–524. PMID 15653930.
  5. Surveillance of antibiotic resistance in Salmonella, in Eurosuveillance: Peer reviewed European information on disease surveillance and control, retrieved 7 June 2007.
  6. Outbreak of Multidrug-Resistant Salmonella Typhimurium Associated with Rodents Purchased at Retail Pet Stores — United States, December 2003-October 2004

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]