Sapere aude

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тату на тему «Sapere aude»

Sapere aude (укр. «Зважся на свою думку», «Ризикни дізнатись») — латинський крилатий вираз, який зустрічається в «Посланнях» Горація (Epistulae I 2 40). Іммануїл Кант переклав його як «Май мужність користуватися власним розумом!» (нім. Habe Mut, dich deines eigenen Verstandes zu bedienen!).

Сучасне використання[ред. | ред. код]

Трактування Горація[ред. | ред. код]

Оригінальне використання даного девізу присутнє в «Посланнях» Горація (Epistulae I 2 40): dimidium facti qui coepit habet: sapere aude, incipe («Той, хто розпочав — наполовину зробив: насмілився(відважився) узнати!»).[1]. Його також можна перекласти як «насмілитися бути мудрим (розумним)». Ця фраза формує мораль до історії, де простак (наївна персона) чекає допоки потік води припиниться, перед тим як його перейти (замочивши ноги!). Простий переклад «Той, хто розпочав — наполовину зробив. Насмілився (відважився) бути мудрим. Зробив початок.» є не зовсім адекватний. Слова Горація припускають оцінку устремління персони, або її настійливості (яка доходить до настирливості!) в досягненні своєї мети (цілі), а також усвідомлення тих необхідних зусиль, які по замовчуванню персона в змозі (тобто має досвід і хист!) прикласти для подолання перешкод.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Horace ''Epistulae'' 1.2.40 from. The Latin Library. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 8 березня 2012.