Self (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Self
Оксана Мастерс на обкладинці цифрового видання журналу, 2022
Країна видання США
Місце публікації Нью-Йорк і США[1]
Тематика фітнес, здоров'я
Періодичність виходу щомісячно
Мова англійська
Адреса редакції 4 Times Square в Нью-Йорку, США
Головний редактор Керолін Кайлстра
Видавець Condé Nast
Засновано 1979
ISSN-L 0149-0699
ISSN 0149-0699

Self.com

«Self» — американський журнал, що спеціалізується на фітнесі, здоров'ї та харчуванні. Є частиною компанії Condé Nast. Журнал розрахований на жіночу аудиторію. Станом на 2013 мав обсяг у 1,515,880 копій та аудиторію у 5,282,000 читачів[2]. Головний редактор — Керолін Кайлстра; до цього посаду обіймала Джойс Чанг.

Штаб-квартира знаходиться у Всесвітньому торговому центрі 1, Нью-Йорк. В лютому 2017 журнал перейшов на онлайн режим.

Історія[ред. | ред. код]

«Self» був заснований в січні 1979[3][4] Філлісою Старр Вілсон, яка залишалася головним редактором до січня 1987. Журнал починався з такого ж матеріалу, який має і наразі, а саме здоров'я, фітнес, краса і щастя, проте тоді самі категорії ще не вказувалися в журналі. В першому випуску Філліс Вілсон написала: «Сьогодні в жінках виринає надзвичайна енергія та незвичайний дух. Фітнес є паливом для цього. Ми придбали сильний апетит до повного охоплення життя: схвильованість від перебування на відкритому повітрі, успіх в професійній діяльності, чесне задоволення від сексу. «Self» стане провідником до тієї життєвої сили, яку ми всі потребуємо, аби робити те, що хочемо».

В 1979 ціна журналу становила $1.50 за примірник та $10 за підписку на один рік. У вересні 1983 році число читачів сягнуло 1 мільйону[5]. В 1986 продажі публікацій увійшли в стагнацію, що могло бути викликано виникненням інших журналів на подібні теми на ринку. В січні 1987 Валорі (Вікторія) Гріффт Вівер посіла посаду головного редактора, проти подала у відставку через рік.

В липні 1988 Антея Дісней зайняла посаду головного редактора і поставила ціль оновити імідж журналу. За один рік вона добилася цієї мети, долучивши до колективу таких письменників як Енн Худ, Сузан Аллен Тот, Еліс Адамс, Хелен Мор та Елізабет Бенедикт, які підняли професійний виклад матеріалу в статтях журналу. На обкладинках публікувалися фотографії моделей у більш природному макіяжі та у повсякденному середовищі. У цей час журнал також перейшов на зеленувато-блакитний і пурпурний кольори[6]. В статті для «New York Times» Антея Дісней вказала: «Ми навмисно обрали кольори, які не використовуються в інших журналах». Між 1986 та 1989 роками продажі піднялися на 3%, а кількість передплатників на 22%[7].

В 2008 «Self» був номінований на National Magazine Award (ASME) в категорії Персональна служба онлайн за щорічну програму Self Challenge: тримісячний курс по втраті ваги, яка дозволяла читачам вести свої записи та переглядати відео, записувати своє харчування в онлайн-щоденнику, ділитися рецептами та порадами, і спілкуватися в онлайн-співтоваристві під час проводження цієї програми[8] .

У квітні 2014 журнал опублікував насмішливу статтю із фоторепортажем про бігунів марафону, яких нібито змушували вдягати туту. Бігун на згаданій фотографії виявився в минулому хворим на рак мозку і брав участь у марафоні задля благодійності[9]. Після того як новини про це поширилися, журнал зробив публічне вибачення[10].

У грудні 2016 було оголошено, що «Self» переходить на онлайн режим від лютого 2017[11].

Головні редактори[ред. | ред. код]

  • Керолін Кайлстра (1 грудня 2016 - дотепер)[12]
  • Джойс Чанг (1 травня 2014 – 1 грудня 2016)[13]
  • Люсі С. Данзігер (червень 2001 – квітень 2014)[14]
  • Сітнія Лайв (серпень 1999 – травень 2001)[15]
  • Рошелль Уделль (вересень 1995 – червень 1999)[16]
  • Александра Пенні (серпень 1989 – вересень 1995)[17]
  • Антея Дісней (липень 1988 – серпень 1989)
  • Валорі (Вікторія) Гріффт Вівер (січень 1987 – квітень 1988)
  • Філліс Старр Вілсон (1979 – січень 1987)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0149-0699
  2. Self Magazine Media Kit [Архівовано 30 квітня 2010 у Wayback Machine.], January 2013. Retrieved May 2, 2008.
  3. Magazines in Alphabetical Order. Radcliffe Institute. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 19 жовтня 2015. 
  4. Top 100 U.S. Magazines by Circulation. PSA Research Center. Архів оригіналу за листопада 15, 2016. Процитовано 6 лютого 2016. 
  5. Dougherty, Philip. "Advertising; addendum", New York Times, April 3, 1984. Retrieved April 28, 2008.
  6. Blau, Eleanor. "Self Magazine's Editor in Chief Resigns", New York Times, August 22, 1989. Retrieved April 28, 2008.
  7. "What's new in magazine redesign; concocting a formula of paper, type and colors", New York Times, January 1, 1989. Retrieved April 28, 2008.
  8. [1] [Архівовано 25 липня 2008 у Wayback Machine.] American Society of Magazine Editors, March 19, 2008.Retrieved May 1, 2008.
  9. "Magazine Makes Fun of Cancer Survivor's Tutu" [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.], NBC San Diego News, Retrieved March 27, 2014.
  10. "‘SELF’ Magazine Editor Apologizes to Tutu-Wearing Cancer Survivor" [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.], NBC San Diego News, Retrieved March 27, 2014.
  11. Self Magazine Going All Digital [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] The Wall Street Journal. December 1, 2016. Retrieved January 8, 2017.
  12. Paiella, Gabriella (1 December 2016). Self Magazine’s Print Edition Is Shutting Down. NY Mag. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 December 2016. 
  13. Steigrad, Alexandra (3 April 2014). Lucy Danziger Out at Self. WWD. Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 4 April 2014. 
  14. Barron, James. "Boldface Names". New York Times June 7, 2001. Accessed April 28, 2008.
  15. Finkel, Rebecca. "Leive joins Self magazine as is new editor in chief" [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.]. Media Life Magazine. July 1999. Accessed April 28, 2008.
  16. "Editor in Chief of Self Magazine Quits". New York Times, June 23, 1999. Accessed April 28, 2008.
  17. "Self Magazine Editor Named". New York Times, September 12, 1995. Accessed April 28, 2008.