Silent Hill (гра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Silent Hill

SH1 boxart.png
Обкладинка американського видання гри

Розробник Konami
Видавець Newworldmap.svg Konami
Локалізатор відсутній
Частина серії Silent Hill
Наступна гра серії Silent Hill 2
Дата випуску PlayStation:

США 31 січня 1999
Японія 4 березня 1999
Євросоюз 1 серпня 1999
PlayStation Network
Євросоюз 19 березня 2009
NA 10 березня 2009

Жанр Survival horror
Вікові
рейтинги
BBFC: 15
ELSPA: 15+
ESRB: M
OFLC: MA15+
PEGI: 16+
Носії CD-ROM
Платформи PlayStation, PlayStation Network
Режими гри Синглплеєр
Керування Геймпад

Silent Hill — перша відеогра в жанрі survival horror із серії Silent Hill. Гра була випущена 31 січня 1999 року в Північній Америці, 4 березня 1999 року в Японії та 1 серпня 1999 року в Європі ексклюзивно для гральної консолі Sony PlayStation. Кіноекранізація 2006 року заснована саме на цій грі.

Геймплей[ред.ред. код]

Використання кінематографічної камери — всередині приміщень — так і класичний ракурс «за спиною» в грі Silent Hill

Сюжет[ред.ред. код]

Вступ[ред.ред. код]

Сім років тому Гаррі Мейсон і його дружина знайшли новонароджену дівчинку на узбіччі біля пришляхового цвинтаря, удочерили її й назвали Шеріл. Через три роки дружина Гаррі померла. Після цієї втрати єдиною близькою людиною в житті Гаррі Мейсона залишається його дочка — Шеріл, і він продовжує любити її, як свою власну.
На початку гри Гаррі й Шеріл їдуть у Сайлент Хілл, щоб відзначити там робочу відпустку Гаррі й відпочити (Гаррі дізнався про туристичне містечко Сайлент-Хілл із рекламної брошури). По дорозі вони зустрічають жінку-поліцейського на мотоциклі, яка обганяє їх. Через кілька хвилин Гаррі, проїжджаючи повз, бачить кинутий поліцейський мотоцикл і раптово на дорозі з'являється фігура дівчинки-підлітка в шкільній формі. Гаррі, намагаючись уникнути зіткнення, різко повертає кермо, і автомобіль вилітає на узбіччя дороги.
Коли Гаррі опритомнів, то виявив, що він один у розбитій машині. Блукаючи по мрячних вулицях занедбаного міста, він бачить Шеріл. У погоні за нею Гаррі потрапляє в провулок; стрімко наступає темрява, Гаррі прямує по тісному провулку, що безупинно повертається, освітлюючи собі дорогу лише палаючою запальничкою. Звичайні задвірки будинків поступово перетворюються в жахи. Нарешті Гаррі приходить на місце жахливої розправи, залите кров'ю, усюди розкидані шматки тіл, і бачить розп'яте на огорожі тіло. На героя накидаються жахливі тварини, і Гаррі падає під ударами їх пазурів (або ножів у американській версії).

Старий Сайлент Хілл[ред.ред. код]

Гаррі приходить до тями цілим і неушкодженим у кав'ярню '5 to 2' недалеко від місця своєї аварії, виявляється, що все що відбувся раніше було лише жахливим сном… Він знайомиться з тією самою поліцейською, що їхала на мотоциклі, вона представляється як офіцер Сибіл Беннет із сусіднього міста Брамса. Сибіл так само, як і Гаррі, не має уявлення, що відбувається в Сайлент Хіллі; вона збирається повернутися в Брамс за допомогою, але перед цим передає Гаррі один із двох своїх табельних пістолетів на випадок небезпеки. Після її відходу Гаррі відбиває в кав'ярні напад дивної істоти, що нагадує птеродактиля, і забирає із собою зламане радіо, що шипінням попередило його про небезпеку.
Обстежуючи місто, Гаррі виявляє, що більшість вулиць обриваються бездонними прірвами, причому іншого краю навіть не видно, а по вулицях бродять моторошні тварюки. Добравшись до того самого провулка, він бачить, що провулок завалений — але біля завалу він знаходить розірваний альбом для малювання Шеріл з написом на одному з аркушів: «у школу». На карті Сайлент Хілла дійсно знаходиться Мідвічська початкова школа. Гаррі знаходить обхідний шлях через задній двір одного з будинків (у цей момент знову наступає тьма) і добирається до школи.
Обстежуючи школу — темну й населену моторошнуватими, що нагадують дітей, тварюками, — Гаррі відкриває двері в годинниковій вежі в шкільному дворі й пролазить крізь лаз, що знаходиться там. До власного подиву, він знову опиняється в шкільному дворі — але цей двір уже відрізняється від колишнього: у центрі його на землі намальований таємничий знак. Школа також міняє зміст (але не форму), стаючи більш кошмарною, подібно недавньому провулку: зі стін обвалюється штукатурка, надійні кахельні підлоги заміняються натягнутою над безоднею іржавою сіткою, коридори перегороджуються ґратами, а в туалеті виявляється розп'ятий труп… В одному із класів цієї альтернативної школи Гаррі чує із слухавки зламаного телефону голос Шеріл, що кличе його, а потім у бойлерній б'ється з жахливим створенням, що нагадує величезного ящера.
Після цього він опритомніє знову в 'нормальній' школі, причому знову туманним днем. Почувши дзвін, Гаррі прямує на звук; пробираючись знову через один із будинків, він обходить провали й добирається до Балканської Церкви. Тут він зустрічає міську юродиву — Далію Ґіллеспі, другу після Сибіл живу людину в Сайлент Хіллі. Вибухнувши потоком незрозумілих фраз, Далія залишає йому кілька предметів, у тому числі дивну пірамідку за назвою Флаурос, і вказує на госпіталь Алкемілли[1] в центральній частині міста.

Центральний Сайлент Хілл[ред.ред. код]

Звівши розведений міст через річку, Гаррі перебирається в центральний Сайлент Хілл. Тут він обстежує поліцейську дільницю й дізнається з документів про розповсюдження в місті наркотиків, пов'язаних з галюциногенною рослиною Біла Клаудія. Потім він добирається до госпіталю, де в приймальні зустрічає третю живу людину — доктора Майкла Кауфманна, що також відстрілюється з пістолета від монстрів; після короткої розмови Гаррі й Кауфманна, що нічого не прояснила, доктор іде.

Гаррі досліджує пустинний триповерховий шпиталь, зібравши у кабінеті директора залишки дивної розлитої рідини, і зрештою виявляє в ліфті наявність також кнопки четвертого, не існуючого поверху. Піднявшись на четвертий поверх, Гаррі потрапляє в альтернативний шпиталь — що розвалюється, заповнений кошмарними тваринами. Обстежуючи його, він знаходить нові підвальні приміщення, у тому числі й пусту палату якоїсь дівчинки Алесси з її фотографією. Блукаючи у цьому альтернативному шпиталі, повертається в приймальну, де він зустрів Кауфманна, Гаррі зустрічає там налякану медсестру Лізу Ґарланд. Вона не має уявлення про те, що відбувається. Несподіваний головний біль змушує Гаррі знову знепритомніти.
Він приходить до тями вже в 'нормальному' шпиталю, де немає ніяких слідів Лізи, але його пробудження очікує Далія Ґіллеспі. Гаррі виявляє в кімнаті дивний знак — той же, що у дворі альтернативної школи. Далія згадує якусь 'іншу церкву' і залишає ключ від антикварного магазину 'Зелений Лев'. Гаррі прямує в цей магазин і знаходить там дивний лаз у підземелля, але тут його знаходить Сибіл Беннет. Поліцейській не вдалося покинути місто, однак вона бачила Шеріл над озером: дівчинка немов пливла в повітрі. Причиною всього безладу, що кояться в місті, Сибіл уважає наркотики.
Гаррі обстежує потайну кімнату під магазином і виявляє там якийсь вівтар — зважаючи на все, це і є 'інша церква'. Він знову непритомніє й, до власного подиву, приходить до тями знову ж в альтернативному шпиталі, у присутності Лізи Гарланд. Ліза розповідає йому про якусь дивну релігію, до якої до перетворення міста в курорт належали всі городяни. Після чергової втрати свідомості Гаррі знову опиняється в 'Зеленому Леві' — але вже в альтернативному, темному центрі Сайлент Хілла. Там він виявляє той же малюнок, що в школі й шпиталі. Він досліджує торговий центр неподалік, де до нього вже з величезних екранів знову звертається Шеріл — і бореться з величезною гусеницею. Покинувши торговий центр, він прямує назад у шпиталь, де знову розмовляє з Лізою. Та розповідає йому, як добратися до озера — через ходи каналізації. Сама вона залишати шпиталь із якоїсь причини не хоче. Поза шпиталем Гаррі знову бореться з гусеницею, яка щойно перетворилася в метелика. Після смерті метелика альтернативний світ відступає й місто знову стає нормальним. Гаррі йде назад у старий район міста. Коли потрапляєш туди, важливо знати одну річ: у каналізації шум радіо при наближенні монстрів не чутний, швидше за все, через відсутність зв'язку під землею.

Курортна зона[ред.ред. код]

Гаррі добирається до входу в каналізацію біля Мідвічської школи й підземними ходами пробирається до курортного району міста, розташованого на березі озера Толука. У барі він зустрічається з Кауфманном, на якого накидається одна із тварюк. Гаррі рятує його, застреливши тварюку (у грі можна й не встигнути врятувати Кауфманна, тоді кінцівка буде дещо іншою).
З упущеного гаманця Кауфманна Гаррі дістає чек магазинчика «Індіанець, що Біжить» з кодом замка й ключі від мотелю. У самому магазинчику він виявляє партію наркотиків; обстежуючи мотель, у бензобаку несправного мотоцикла Гаррі виявляє склянку із червоною рідиною — такою ж, яку він зібрав у кабінеті директора. З'являється розлючений Кауфманн (якщо він живий) і відбирає склянку в Гаррі.
Гаррі відправляється до маяка біля озера; у кабіні катера на пірсах він зустрічає Сибіл Беннет, потім до їхньої розмови приєднується й Далія Гіллеспі. Вибухнувши апокаліптичним пророцтвом, Далія заявляє, що врятувати Шеріл можна лише 'зупинивши демона' у двох місцях: на маяку й у найближчому парку розваг. Сибіл відправляється в парк, а Гаррі — на маяк.
На вершині маяка Гаррі виявляє вже четвертий такий же малюнок й дівчинку, що тікає в повітрі — не Шеріл, а Алессу. Зрозумівши, що спізнився, він поспішає в парк розваг, де на каруселі зустрічає Сибіл. Поліцейська збожеволіла, перетворившись у ще одне з жахливих створень міста; Гаррі змушений битися й застрелити її. Як і з порятунком Кауфманна, тут також є альтернатива — Гаррі може врятувати Сибіл, обливши її червоною рідиною з директорського кабінету, у такому випадку тіло Сибіл залишає моторошний паразит, а поліцейська приходить до тями. Цим також визначається кінцівка гри.
Недалеко від каруселі Гаррі й Далія, що тінню прямувала за ним, зустрічають нарешті Алессу, що малювала на землі вже п'ятий за рахунком знак (знак Самаеля, як його називає Далія). Пірамідка Флаурос спрацьовує, зупинивши Алессу. Гаррі знову непритомніє.

Ніде[ред.ред. код]

Гаррі знову опиняється в альтернативному шпиталі та знову розмовляє з Лізою Ґарланд: та побувала в підвальних приміщеннях і знайшла там дещо (палату Алесси?), що розбудило в ній страшні спогади. Ліза тікає. Гаррі на ліфті спускається в таємничі й дивні приміщення, що нагадують шпиталь, але ним в дійсності вже не є — у них коридори шпиталю змішуються зі шкільними класами й кімнатами приватного будинку, де у свій час жили мати й дочка: Далія й Алесса Ґіллеспі. Він стає свідком переговорів примар Кауфманна, Далії й невідомої третьої людини над напівмертвим тілом Алесси в палаті, сцен з життя Далії й Алесси. Гаррі зустрічає й Лізу, що нарешті зрозуміла, що в реальному світі вона мертва, а існує тільки в альтернативному Сайлент Хіллі, створеному хворою підсвідомістю Алесси. Гаррі не спроможний допомогти їй, і Ліза перетворюється в чудовисько — її обличчя й одяг покриваються кров'ю. Гаррі ховається від неї, і Ліза зникає. Нарешті, у підвалі цього дивного місця Гаррі зустрічає Далію й 'справжнє' тіло Алесси в інвалідному кріслі. Сім років тому Далія, досить важлива особа в місцевій релігійній секті (яку й згадувала раніше Ліза), спробувала застосувати свої погляди на практиці, принісши свою дочку в жертву й змусивши її в такий спосіб народити 'Бога'. Однак частина душі Алесси відщепилась і прийняла матеріальну форму дитини, яку підібрав Гаррі Мейсон із дружиною — це й була Шеріл. Тепер душа Алесси відновлена, а Шеріл зовсім не існує. Народження Бога майже завершене, і зараз він повинен з'явитися на світ… З ким буде боротися Гаррі, залежить від вчинків гравця, які він створив по ходу гри.

Кінцівки[ред.ред. код]

Добрі кінцівки[ред.ред. код]

У цьому варіанті розвитку подій Кауфманн живий і Гаррі знайшов для нього склянку з рідиною — Аглаофотисом — у баку мотоцикла. Гаррі бореться з 'богом Алесси' (Самаель) — дивним демоном, що з'явилися, щоб перетворити увесь світ у кошмар. Після смерті 'бога' з'являється й сама «богомати» Алесса в білих одежах, з новонародженою дитиною на руках — вона передає її Гаррі. Місце розв'язки руйнується. Гаррі з дитиною на руках залишає місто: Шеріл повернулася до нього, перетворившись знову в новонароджену. Це — офіційна кінцівка гри, саме від неї слідує продовження — Silent Hill 3.
Якщо Сибіл Беннет жива, вона також з'являється в цій кінцівці. Поліцейська намагається розстріляти Далію з пістолета — безуспішно. Вона залишає місто разом з Гаррі. У такому випадку у фінальному ролику повторюється сцена з початкового ролика, у якій Гаррі знаходить дитину на цвинтарі — але замість його померлої дружини в кадрі з'являється Сибіл.

Погані кінцівки[ред.ред. код]

Ці варіанти кінцівок бувають, якщо не встигнути врятувати Кауффмана. Гаррі вимушений битися з «богоматір'ю» Алессою і вбити її. Після цього герой, повністю збожеволівши від того, що трапилося, у шоці падає на коліна. Якщо Сибіл залишається живою, вона вмовляє його встати й покинути місто. Якщо Сибіл мертва, то Гаррі залишається в місці, що руйнується. У кінцевому роликові ми бачимо мертвого Гаррі, який загинув при аварії, а його пригоди в Сайлент Хіллі були лише плодом уяви його відмираючої свідомості. Є варіант кінцівки, коли всі герої загинули, камера показує великим планом пістолет, затиснутий у руці. Потім камера повільно піднімається, ми бачимо, що пістолет у руці Гаррі, сам він сидить нерухомо в кріслі кабінки розвідного мосту. Судячи з положення тіла й голови, стає зрозуміло, що головний герой застрелився…

НЛО-кінцівка[ред.ред. код]

У цій кінцівці Гаррі в кількох частинах міста використовує предмет за назвою Channeling Stone. Як з'ясовується, він у такий спосіб викликає над містом літаючу тарілку з інопланетянами, які оглушують Гаррі своєю зброєю, тягнуть його на корабель і летять.


Персонажі[ред.ред. код]

  • Гаррі Мейсон — письменник, що втратив дружину та живе із семирічною прийомною дочкою Шеріл. Він бере дівчинку в курортне містечко, щоб там провести з нею канікули, але по дорозі потрапляє в аварію в Сайлент Хіллі.
  • Шеріл Мейсон — семирічна приймальня дочка Гаррі Мейсона, знайдена їм і його дружиною неподалік від Сайлент Хілла. Пов'язана з Алессою і орденом міста.
  • Сибіл Беннетт — поліцейський офіцер із Брамса, містечка, що сусідить із Сайлент Хіллом. Приїжджає в місто, щоб розслідувати причину раптової втрати зв'язку. Надалі допомагає Гаррі в пошуках дочки.
  • Майкл Кауфманн — директор госпіталю Алкемілли, що перебуває в негласнім зв'язку з орденом і Далією особисто. Протягом гри намагається вибратися з міста й для цього використовує всі можливі засоби.
  • Ліза Ґарланд — молода медсестра, що працює в шпиталь Алкемілли, де й залишається протягом гри. Вона стала жертвою експериментів Кауфмана з наркотичними речовинами. У результаті цих експериментів стала частиною міста (одним з його монстрів).
  • Далія Ґіллеспі — фанатка окультизму, лідер ордена в місті. Вона проводить ритуал виклику Бога, використовуючи свою дочку Алессу й наносячи їй жахливі, небезпечні для життя опіки.
  • Алесса Ґіллеспі — дочка Далії Гіллеспі, що несе в собі Бога й принесена йому в жертву. Дівчинка мала могутню темну силу. Шеріл була відділена від неї під час ритуалу, але через сім років її знову призвав Сайлент Хілл, щоб повернути обидві половинки душі в одне тіло.

Зброя[ред.ред. код]

Стрілецька

Пістолет — Слабка стрілецька зброя, Сибіл дає його в кафе.

Дробовик — Потужна стрілецька зброя близького радіуса дії. У магазині 6 патронів (хоча модель чомусь двоствольного обріза). Знаходиться в туалеті Альтернативної Школи.

Мисливська рушниця — Потужна стрілецька зброя, знаходиться в приміщенні, де герой бореться з гусеницею.

Холодна

Ніж — Слабка зброя, знаходиться в кафе із самого початку.

Сталева труба — Середня по потужності зброя, є одним із символів серії Сайлент Хілла (з'являється у всіх частинах серії, в 3-й частині є в декількох варіаціях). Знаходиться в заваленому провулку, там, де Шеріл залишить записку «У школу».

Молот — Потужна зброя. Знаходиться в лікарні в генераторній кімнаті.

Сокира — Сильна зброя. Знаходиться в лазі під Антикварною крамницею.

Секретна

Гіпер Бластер — Найкраща зброя в грі. Має нескінченний боєзапас. Щоб отримати дану зброю, гравцеві потрібно закінчити НЛО-кінцівку, при наступному проходженні гри бластер буде в гравця в інвентарі із самого початку. Колір потужності бластера залежить від того, який ранг гравець отримає при проходженні гри.

  • Червоний — Слабке пошкодження.
  • Жовтий — Середнє пошкодження.
  • Зелений — Сильне пошкодження (убиває будь-якого ворога з 1-го пострілу).

Примітка: Цією зброєю останнього боса не вбити.

Катана — Найкраща холодна зброя. Щоб отримати цю зброю, потрібно закінчити гру з Гарною кінцівкою. У цьому випадку зброя буде лежати в закритій кімнаті в будинку з 3-ма ключами (перед школою).

Кам'яний дриль — Грізна зброя, працює на бензині. Щоб отримати каністру з бензином, гравець повинен закінчити гру один раз. Каністра з бензином буде лежати в заправній станції. Сам дриль знаходиться під кабіною розвідного моста.

Бензопила — Грізна зброя. Як і дриль, бензопила працює на бензині. Щоб одержати цю зброю, потрібно закінчити гру один раз. Але гравець повинен зробити вибір: пилка або дриль. Бензопила лежить у розбитій вітрині магазину. Після школи Мідвіч треба забрати каністру і йти назад до обриву.

Версії гри[ред.ред. код]

Гра була випущена у двох версіях: американська, яка була випущена без цензури, і європейська\японська із цензурою. Зокрема, на полках магазинів найчастіше продавалася саме американська версія. Чим же відрізняються ці дві версії гри?

Заставка — У різних версіях є різне головне меню, за цією ознакою можна відразу ж визначити, яка у вас версія гри:

  •  — США: Туман, на тлі шлагбаум, сіре тло.
  •  — Європа\Японія: Туман на чорнім тлі.

Монстри — Ще одна відмінність, так сказати, цензура. Це найперші монстри гри.

  •  — США: Кодове ім'я CHILD#2. Ці монстри називаються ті, що чавкають (Mumblers), на вид схожі на дітей з ножами.
  •  — Європа\Японія: Кодове ім'я CHILD#4. Це вже версія тих, що чавкають, із цензурою, вони вже не схожі на дітей, їм дали ім'я — Claw Fingers. Коричневе тіло, на руках 2-3 довгих пазура. З боку схожі на ведмедів. В американській версії вони теж з'являються, але лише в каналізації на шляху в Парк Розваг.

Біла Клаудія — В одній з версій присутній текст про походження цієї рослини. Він знаходиться в Ніде на 3-їм поверсі, де потрібно відкрити одну із дверей. На комоді буде лежати книга.

  •  — США: Немає тексту Білої Клаудії.
  •  — Європа\Японія: Текст присутній.

Щоденник Алесси — Цей щоденник доступний тільки в японській версії гри (у США і Європі немає). Для цього потрібно пройти гру на вищому ранзі, а на 4-ому поверсі Альтернативної Лікарні зайти у двері, які відрізняється від інших, і спробувати їх відкрити двічі.

Саундтрек[ред.ред. код]

Photo of a Japanese man in a black jacket in front of a black background.
Акіра Ямаока композитор саундтреку до гри Silent Hill та інших частин серії, окрім Silent Hill: Downpour.

Оригінальний саундтрек ігри був випущений в Японії 5 березня 1999 року. Автор музики до гри — композитор Акіра Ямаока, який надалі напише музику й саундтреки до інших частин серії. У першій частині він виступав як звукорежисер, саундпродюсера, композитора й аранжувальник у всіх композиціях, крім 41, автором якої є Ріка Маранака.

Зв'язані ігри серії[ред.ред. код]

Silent Hill Play Novel[ред.ред. код]

У 2001 році компанією Konami була випущена на Game Boy Advance в Японії гра за назвою Silent Hill Play Novel. Гра являла собою інтерактивний графічний роман або візуальний роман.

У грі був сюжет, пов'язаний з першою частиною, але із прихованими елементами. Також у грі був режим «Boy», у якім гравець грає за хлопчика Енді, який живе в сусідньому будинку поруч із Гаррі й Шеріл Мейсонами і випадковим чином потрапляє в місто Сайлент Хілл. Гра існує тільки японською мовою, хоча фанатами серії були початі кількаразові спроби перекласти її, у результаті чого малий фрагмент гри був перекладений на англійську мову й викладений в Інтернет.

Сиквел[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill 3

У цей час існує п'ять сиквелів до гри, але сюжетно продовженням першої частини є тільки третя частина серії, де сюжет гри розвивається після Гарної кінцівки. У грі ігровим персонажем є Хізер Мейсон (дівчинка Шеріл, що взяла собі інше ім'я, щоб порвати з минулим) — прийомна дочка Гаррі Мейсона, якому вдалося 17 років тому втекти із Сайлент Хілла. При розвитку сюжету Хізер довідається про події першої частини й про те, що послідовники культу шукають її і її батька. За розвитком сюжету Гаррі гине від рук одного з монстрів культу, посланих до нього.

Гра була високо оцінена критикою, що відзначила як винятково високий рівень графічного й звукового оформлення, так і вдале використання загальних для літератури й фільмів жахів елементів і власної традиційної тематики серії.

Інші частини серії не є прямими продовженнями першої частини, а лише побічно пов'язані з нею сюжетом.

Приквел[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill: Origins

Перед виходом фільму «Сайлент Хілл» у 2006 році ходили чутки, що Konami має намір зробити ремейк першої гри серії, у якому головний герой Гаррі Мейсон був би замінений головною героїнею фільму Розою Да Сильва. Ці чутки були підстьобнуті інтерв'ю з режисером фільму Крістофом Гансом і списком дат виходу майбутніх ігор Konami, просочилися в Інтернет, серед яких була і якась «Silent Hill: Original Sin» для Playstation Portable.[2][3] Продюсер Origins Вільям Оретель пізніше підтвердив, що ідея ремейку обговорювалася Konami, але була відкинута[4][5]
Silent Hill: Origins була вперше представлена на E3 2006.[6] Перші покази гри демонстрували дуже несхожий на інші ігри серії геймплей, що скоріше нагадує Resident Evil 4 як мінімум положенням камери за плечем героя, хоча Ортель і підкреслював: «ми не збираємося робити шутер від першої особи».[7][8] У Тревіса в ранній версії було шість видів зброї: три холодні (лопата, монтування, кувалда) і три вогнепальні (пістолет, магнум і дробовик).[7][8] Були також плани ввести для пістолета Тревіса лазерний приціл (як в Resident Evil 4) і систему барикад, що дозволяє йому перегороджувати монстрам шлях за допомогою підручних предметів[7][9] Передбачалося, що гра вийде наприкінці 2006 року[10]
Origins стала першою грою в серії Silent Hill, створеною не власною студією-розробником Konami — «Team Silent», а сторонньою студією — Climax Group.[4] Проте, створенням ігрової музики займався постійний композитор серії Акіра Ямаока.
У жовтні 2006 року команда розробників, що працювали над грою, з американського відділення Climax, що працювали над Origins, була відсторонена від її створення, що сприяло чуткам про розвал розробки через недотепну організацію й «нереальні терміни розробки». Очікувалося, що фінальна версія гри буде дуже короткою — лише «три-чотири години гри».[11][12][13] Розробка гри продовжилася вже в британському відділенні Climax — за офіційними заявами, заради того, щоб підсумковий продукт вже напевно був би «справжнім Silent Hill». Терміни виходу гри відповідно були зрушені[14] Пізні прев'ю розроблювальної гри демонстрували відмову від загравань із Resident Evil 4 — гра виглядала точною копією своїх попередниць по серії[13][15] Проте, ці зміни отримали позитивну оцінку критики[16] У результаті після виходу гра була прийнята ігровою критикою скоріше позитивно, хоча й одержала досить посередні в порівнянні з іншими іграми оцінки. Зокрема, авторитетний ігровий ресурс Gamespot виставив їй лише 6.5 балів, розкритикувавши вторинність Silent Hill: Origins і небажання розробників відхилятися від стандартної формули Silent Hill.

Shattered Memories[ред.ред. код]

Докладніше: Silent Hill: Shattered Memories

Реліз[ред.ред. код]

Огляди
Іноземні
Оглядач Оцінка
GamePro 4.5/5[17]
Game Revolution B+
GameSpot 8.2/10
IGN 8.9/10[18]
TotalVideoGames.com 8/10[19]
Агрегатори
Агрегатор Бал
Metacritic 86/100[20]
Game Rankings 84%[21]

Silent Hill отримала в основному позитивні відгуки, набиравши 86/100 і 84,03% сукупно у рейтингах сайтів Metacritic і Game Rankings відповідно.[21][20] Гру продано більше двох мільйонів копій[22].

Фільм[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Деякі відкриті двері в звичайній школі, закриті в Альтернативній школі, а деякі закриті в звичайній школі, відкриті в Альтернативній.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Alchemilla Hospital
  2. «"Silent Hill 1 Re-release?"». 1UP.com. Процитовано 2007-11-19. 
  3. «"Konami Release Dates Leaked"». 1UP.com. Процитовано 2008-04-07. 
  4. а б «"Прев'ю Silent Hill: Origins. Eurogamer. Процитовано 2007-11-19. 
  5. «"CC06: Silent Hill: Origins - The William Oertel Interview"». Gameinformer. Процитовано 2007-11-19. 
  6. «"Konami Announces Silent Hill: Origins. Gamespot. Процитовано 2007-11-19. 
  7. а б в «"GC 2006: Silent Hill: Origins Hands-on"». IGN.com. Процитовано 2007-11-19. 
  8. а б «"Silent Hill: Origins Hands-On"». Gamespot. Процитовано 2007-11-19. 
  9. «"E3 06: Silent Hill: Origins First Impressions"». Gamespot. Процитовано 2007-11-19. 
  10. «"Silent Hill: Origins, page 2"». Eurogamer. Процитовано 2007-11-19. 
  11. «"Rumor: Climax Hobbles Silent Hill: Origins. Kotaku. Процитовано 2007-11-19. 
  12. «"Rumor: Silent Hill: Origins in trouble?"». PSP Fanboy. Процитовано 2007-11-19. 
  13. а б «"Silent Hill: Origins 2007 Preview"». Eurogamer. Процитовано 2007-11-19. 
  14. «"Silent Hill: Origins Interview"». Eurogamer. Процитовано 2007-11-19. 
  15. «"CC06: Silent Hill: Origins PSP preview"». 1UP.com. Процитовано 2007-11-19. 
  16. «"Silent Hill: Origins Updated Hands-On"». gamespot UK. Процитовано 2007-11-19. 
  17. Fatt, Bobba (2000-11-24). «Review : Silent Hill [PlayStation]». GamePro. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2008-11-05. 
  18. Reyes, Francesca (1999-02-24). «IGN: Silent Hill Review». IGN. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2008-11-05. 
  19. Matjiunis, Billy. «Silent Hill Review - TotalVideoGames.com». TVG. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2008-11-05. 
  20. а б «Silent Hill (psx: 1999): Reviews». Metacritic. Архів оригіналу за 2012-02-08. Процитовано 2008-11-05. 
  21. а б «Silent Hill Reviews». Game Rankings. Архів оригіналу за 2012-05-31. Процитовано 2008-11-05. 
  22. Takayoshi Sato. «My Resume». SatoWorks. Архів оригіналу за 2011-01-06. Процитовано 2011-01-06. 

Посилання[ред.ред. код]