Slackware

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Slackware Linux
Логотип Slackware Linux
Slackware GNU Linux 14.1.pngSlackware 14.1
Розробник Патрік Волкердінґ
Родина ОС Лінукс
Стан проекту Актуальне
Модель сирцевого коду Вільне програмне забезпечення
Останній стабільний випуск 14.1/ 4 листопада 2013; 353 дні тому[1]
Тип ядра Монолітне ядро (Linux)
Ліцензія GNU GPL
Веб-сайт slackware.com

Slackware — один із найпопулярніших та найстаріший дистрибутив лінукс, котрий усе ще підтримується. Його створив Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding). Його принципи — це включення лише стабільних випусків програмного забезпечення, котрі підтримують простоту і стабільність системи, також відсутність специфічних для дистрибутиву засобів конфіґурації. Чимало наразі популярних дистрибутивів були створені саме на основі Slackware Linux.

Шанувальникам цього дистрибутиву приписують такий вислів: «Якщо ви знаєте RedHat, то все, що ви знаєте — це RedHat. Якщо ви знаєте Slackware, ви знаєте Linux.».

Назва «Slackware» походить від слова «Slack» (дивіться Church of the SubGenius).

Історія[ред.ред. код]

Талісман Slackware — Tux із люлькою у дзьобі
Логотип Slackware у 2008-му році

Перша версія Slackware, 1.00, була випущена 16 липня 1993 [2] Патріком Волкердіноґом, засновником дистрибутиву. Вона базувалася на SLS Linux, і розповсюджувалася на 3½" гнучких дисках, образи котрих були доступні на анонімних FTP серверах. До її складу входило ядро linux-0.99pl12A, оболонка Korn-shell, компілятор gcc-2.4.5, бібліотеки C libc-4.4.1 та Xfree86-1.3.

У 1999 році стався різкий стрибок версій випусків дистрибутиву з 4-ї на 7-му. Патрік Волкердінґ пояснив [1] це тим, що більшість сучасних (на той момент) диструбутивів, котрим Slackware не поступався у функціональності мали більші номери версії (наприклад, Red Hat номерувала свій дистрибутив таким чином: після 4.1 йшла версія 5.0, у той час, як Slackware після версії 3.1 випустив версію 3.2).

У 2004 році Патрік Волкердінґ серйозно захворів, і це поставило під загрозу майбутнє дистрибутиву. Однак, через деякий час усе налагодилося, і розвиток Slackware продовжився.

За час існування Slackware, на його основі було створено чимало Live CD, серед найпопулярніших: College Linux, SLAX, VectorLinux, Zenwalk та Kate OS.

Випуски[ред.ред. код]

x86 release history
версія дата
1.0 16 липня 1993
2.0 2 липня 1994
2.1 Жовтень 1994
2.2 Березень 1995
2.3 Травень 1995
3.0 30 листопада 1995
3.1 3 червня 1996
3.2 17 лютого 1997
3.3 11 червня 1997
3.4 14 жовтня 1997
3.5 9 червня 1998
3.6 28 жовтня 1998
3.9/4.0 17 травня 1999
7.0 25 жовтня 1999
7.1 22 червня 2000
8.0 1 липня 2001
8.1 18 червня 2002
9.0 19 березня 2003
9.1 26 вересня 2003
10.0 23 червня 2004
10.1 2 лютого 2005
10.2 14 вересня 2005
11.0 2 жовтня 2006
12.0 1 липня 2007
12.1 2 травня 2008
12.2 10 грудня 2008
13.0 28 серпня 2009
13.1 24 травня 2010
13.37 25 квітня 2011
14.0 28 вересня 2012
14.1 4 листопада 2013

Slackware перш за все розроблюється для архітектури x86. Однак, заздалегідь були створені порти на архітектури DEC Alpha та SPARC. Починаючи із 2005 року, з'явився офіційний порт на архітектуру System/390. З 2009-го року статус офіційного отримав порт на архітектуру ARM [2]. З версії 13.0 підтримується архітектура x86-64 . Також існують неофіційні версії для архітектур, Alpha [3], SPARC [4], PowerPC [5] [6] та x86-64 (slamd64 [7] і Bluewhite64 [8]).

Останньою стабільною версією дистрибутиву є 14.1, котра використовує ядро 3.10.17, включає GCC 4.8.2, стільничні середовища KDE 4.10.5, Xfce 4.10.1.

Також існує спеціальна, тестова/розробницька версія дистрибутиву, котра може використовуватися розробниками або досвідченими користувачами, що прагнуть якомога швидше отримати найновіші вдосконалення у системі.

Керування пакунками[ред.ред. код]

Як і більшість дистрибутивів Linux, Slackware має пакетний менеджер, який може встановлювати, оновлювати, видаляти пакунки. Стандартний менеджер пакунків (Pkgtools) не відслідковує залежності, тому, зазвичай, застосовується підхід «одна програма -- один пакунок», що призводить до дещо неекономного використання місця на дисках, проте значно полегшує ручне слідкування за залежностями. Проте є сторонні менеджери пакунків, які дозволяють стежити за залежностями: slapt-get, SWARET.

Пакунки Slackware являють собою стиснуті gzip архіви tar з розширенням tgz. З версії 13.0 формат пакунків змінено на txz. Розміщення файлів в пакункові організовано таким чином, що у багатьох випадках для встановлення програми достатньо розпакувати зміст архіву в Кореневий каталог. Також в архіві міститься каталог install, який містить перелік необхідних для встановлення дій, якщо такі необхідні після розпакування (файл doinst.sh), опис пакунку (файл slack-desc). Пакунки, створені з урахуванням slapt-get/swaret містять перелік залежностей (файл slack-required), конфліктів (файл slack-conflicts), опціональних пакунків (slack-suggests). Але ці можливості не стандартизовані і відсутні у пакунках дистрибутиву, проте підтримуються деякими неофіційними репозитаріями.

З версії Slackware 9.1 в каталозі extra знаходиться ще один менеджер пакунків — slackpkg, який дозволяє встановлювати та оновлювати пакунки з мережі, але не відслідковує залежності. З версії 12.2 він перенесений в основне дерево у якості ще одного (поряд з pkgtool) менеджера пакунків. Також у складі дистрибутиву є RPM та rpm2tgz для перетворення rpm-пакунків у пакунки tgz.

ZipSlack[ред.ред. код]

ZipSlack — «мінімалістична» версія дистрибутиву Slackware, котра спершу розповсюджувалася для 100 Мб Zip-накопичувачів. Тепер це стиснений zip`ом архів, котрий являє собою мінімальну систему лінукс на базі Slackware. У ньому бракує функціональності X Window (котрий може бути доданий за наявності відповідної кількості вільного дискового простору), однак, присутня повноцінна мережна підтримка та наявні основні компілятори, котрі зазвичай розровсюджуються разом із Slackware. ZipSlack традиційно використовує файлову систему FAT/FAT32 через UMSDOS, що надає йому перевагу через можливість простої установки на комп'ютер під управлінням DOS та Windows 3.x/9x без потреби у перерозбитті жорсткого диску. Це робить ZipSlack достатньо зручним інструментом для відновлення роботи пошкодженої системи лінукс. ZipSlack завантажується лише власним методом DOS, а тому несумісний з типовими конфігураціями Windows NT/2k/XP.

Виноски[ред.ред. код]

Ресурси тенет[ред.ред. код]